Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №295/310/17

адміністративне провадження №К/9901/21780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №295/310/17

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій, скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Гумен Н.В., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Охрімчук І.Г., суддів Жизневської А.В., Моніча Б.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2016 року у виконавчому провадженні №527440215.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що позивачем 03.01.2016 отримано постанову про стягнення виконавчого збору від 27.12.2016 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого листа № 295/7514/16а від 10.10.2016, виданого Богунським районним судом м. Житомира про здійснення перерахунку та виплату пенсії за період з 25.11.2015 по 31.12.2015. Позивачем, який являється боржником, рішення суду виконано в повному обсязі, проте виконавчий збір не сплачено, оскільки позивач вважає, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач посилається на пункт 1 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», за яким виконавчий збір не стягується за періодичними платежами, а оскільки пенсія являється періодичним платежем, стягнення виконавчого збору із вказаної категорії спірних відносин не здійснюється. Крім того, позивач вважає, що стягнення виконавчого збору при примусовому виконанні судового рішення, боржником у яких виступає орган державної влади, не належить до компетенції органів Державної виконавчої служби.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Судами встановлено, що рішення суду виконано, одна не до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим у державного виконавця не було підстав для застосування приписів частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановою Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2017 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, а пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, тому відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами по стягненню періодичних платежів. Також касатор вважає, що стягнення виконавчого збору при примусовому виконанні судового рішення, боржником у яких виступає орган державної влади, не належить до компетенції органів Державної виконавчої служби.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року.

9. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенку В.М. (головуючому судді), Шарапі В.М., Данилевич Н.А.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 28 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Шевцовій Н.В. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 28 квітня 2020 року №682/0/78-20.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу прийнято до провадження.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 травня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 20 травня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 26.10.2016 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №295/7514/16а, виданого 10.10.2016 Богунським районним судом м. Житомира про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 25.11.2015 по 31.12.2015.

14. У даній постанові вказано про необхідність боржнику добровільно виконати до 10 робочих днів та стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5800 грн.

15. 27.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про стягнення з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконавчого збору (ВП 52740215) у розмірі 5800 грн.

16. У зазначеній постанові вказано, що боржником рішення суду виконано в повному обсязі, виконавчий збір не сплачено.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою для стягнення з пенсійного органу виконавчого збору є невиконання ним рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії.

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, незважаючи на те, що боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, тобто державний орган, вказаний виконавчий лист містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення. Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

23. Щодо посилання касатора на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, Суд зазначає, що виконавчий лист у справі №295/7514/16а носить немайновий зобов`язальний характер та ним не вирішено питання про стягнення коштів (періодичних платежів) у певній сумі, або за певний конкретний період, тобто на вказані правовідносини не розповсюджується заборона щодо стягнення виконавчого збору, яка встановлена частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

24. Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм матеріального права вже була висловлена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №703/1086/17 і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.

25. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у державного виконавця не було підстав для застосування приписів частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду виконано, однак не до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

26. Ураховуючи наведене, Суд уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при стягненні з пенсійного органу виконавчого збору, діяло на підставі та в межах своїх повноважень.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

28. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

IХ. Судові витрати

29. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

2. Постанову Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року в справі №295/310/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

Н.В. Шевцова