Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №804/2863/16

адміністративне провадження №К/9901/31315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (суддя - Коршун А.О.) у справі № 804/2863/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Нью-Рігель» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Нью-Рігель» (далі -ТОВ «Нью-Рігель») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) від 03.06.2015 №0001262204.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2017 апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було залишено без руху та запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення.

У зв'язку з неналежним обґрунтуванням відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська оскаржила її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального правова, зокрема статей 185, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що несплата судового збору під час подання первинної апеляційної скарги не може бути підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою, коли судовий збір сплачено .

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина друга статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

Судом з'ясовано, що вперше відповідачем апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016, копію якої отримано 23.11.2016, подано 06.12.2016

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2016 відмовлено ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору зв'язку та залишено цю скаргу без руху для надання документа про сплату судового збору в розмірі 205,92 грн., а 27.02.2017 - повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків .

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилалась на відсутність коштів на сплату судового збору при поданні первинної скарги.

Згідно з частиною четвертою 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України»).

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, судовий збір в розмірі 205,92 грн. у даній справі сплачено відповідачем 07.04.2017 згідно з платіжним дорученням №191.

Однак, на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не подано належних доказів, які б свідчили про наявність непереборних об'єктивних причин, які унеможливлювати сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 205,92 грн. у період з дати отримання рішення суду першої інстанції -23.11.2016 по дату сплату судового збору - 07.04.2017, оскільки відповідачем не надано доказів відсутності фінансування установи на такі витрати як сплата судового збору у листопаді та грудні 2016 року.

Щодо наявності непереборних обставин, які унеможливлювати подання відповідачем апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі у період з дати сплати судового збору - 07.04.2017 по дату повторного подання апеляційної скарги - 16.05.2017, посилання заявника касаційної скарги на розмежування повноважень щодо оформлення та подання апеляційних скарг між органами ДФС різного рівня, обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки внутрішня організація державного органу не є поважною підставою для поновлення процесуального строку на звернення до суду .

Таким чином, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна