Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/3038/17

Друк

Пошук

278

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/3038/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 лютого 2018 року

справа №820/3038/17

адміністративне провадження №К/9901/4174/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінтех» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В., Русанової В.Б. від 22 листопада 2017 року,

У С Т А Н О В И В :

20 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінтех» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - перший відповідач, податковий орган), Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Зеленькової Аліни Василівни (далі - другий відповідач, інспектор), Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Шалімової Тетяни Вікторівни (далі - третій відповідач, інспектор), в якому просить визнати протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Зеленькової А.В. та Шалімової Т.В. при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінтех» на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 3203 від 14 липня 2017 року, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 14 липня 2017 року № 3203.

Позовна заява мотивована безпідставністю видання відповідачем наказу про проведення перевірки Товариства. Позивач стверджує, що письмовий запит податкового органу № 5063/10/20-40-14-11-18 від 12.05.17 р., надісланий на адресу Товариства про надання інформації та її документальне підтвердження не містить конкретних підстав для надання такої інформації, що є порушенням відповідачем вимог чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року позов задоволено частково, скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 3203 від 14.07.2017 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінтех» (податковий номер 37461045)". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийнято нову постанову в цій частині, якою відмовлено в задоволенні позову Товариства. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наявності у податкового органу підстав для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки запит про надання інформації та їх документального підтвердження відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, а саме, підписаний керівником контролюючого органу, містить перелік запитуваної інформації, документів на її підтвердження та підстави для його надіслання.

У грудні 2017 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій Товариство, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 22 листопада 2017 року, залишивши в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року.

Доводами касаційної скарги позивач наголошує, що запит податкового органу всупереч пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не містять фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено, а вказано лише на можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства, а в самому наказі та запиті податковим органом застосовані положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яка на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття наказу) зазнала суттєвих змін, (вилучено слово «можливі»). Крім того, в касаційній скарзі скаржник наводить практику Вищого адміністративного суду України по справам, предметом спору в яких є скасування наказу податкового органу з підстав не визначення у запитах конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства.

Податковим органом до Верховного Суду надано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач зазначає, що фактичною підставою для призначення позапланової перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, що міститься у податкових деклараціях, наданих Товариством, яка свідчить про неправомірне визначення позивачем за звітні періоди декларування податку на додану вартість - жовтень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Векс», січень - червень 2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Плазма», листопад 2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакстрой», грудень 2016 року з Приватним підприємством «Аєдирн». Про зазначене вказують дані отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України. На підставі отриманої та опрацьованої інформації з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім оргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанціїй відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

14 липня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області у зв'язку із ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінтех» пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит податкового органу від 12.02.2017 року №5063/10/20-40-14-11-18 протягом 15 робочих днів з дня його отримання, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України видано наказ № 3203 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Укрінтех».

Виданню наказу передувало направлення відповідачем на адресу Товариства запиту № 5063/10/20-40-14-11-18 від 12.05.2017 р. про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), в якому зазначено про виявлення відповідачем фактів, що свідчать про можливе допущення Товариством порушення норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення за звітній період декларування податку на додану вартість - жовтень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Векс» на суму 119228,97 грн., січень - червень 2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Плазма» на загальну суму 179962,83 грн., листопад 2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакстрой» на суму 65402,55 грн., грудень 2016 року з Приватним підприємством «Аєдирн» на суму 124426,19 грн.

У запиті визначено, що про зазначені порушення вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, що згідно з пунктом 74.3 статті 74 цього Кодексу використовується для виконання покладених на контролюючи органи завдань, а саме:

- даних Єдиного реєстру податкових накладних,

- інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України,

- узагальненої податкової інформації отриманої від Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 08.12.2016 №405/11-23-12-01/40806018 по підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Векс»,

- узагальненої податкової інформації отриманої від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 27.09.2016 р. № 391/20-40-14-07-06 по підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Плазма»,

- узагальненої податкової інформації отриманої від Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.12.2016 №305/11-23-12-02/40882675 по підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакстрой»,

- узагальненої податкової інформації отриманої від Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.01.2017 №23/26-56-12-01 по Приватному підприємству «Аєдирн».

На підставі зазначеної інформації з'ясоване документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам Товариства з зазначеними контрагентами.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем запропоновано Товариству протягом п'ятнадцяті робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) та належним чином завірені документи, що стосуються господарських відносин з вищезазначеними товариствами за вказані періоди.

Товариством надано відповідь на письмовий запит податкового органу, в якому зазначено про відсутність у запиті інформації, яка підтверджує підстави для його надіслання всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а тому Товариство звільняється від обов'язку надавати відповідь на даний запит.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною четвертою якої передбачалось, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Аналогічна норма закріплена частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 03.10.2017 року).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який дослідив запит на його відповідність вимогам статті 73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245, та встановив, що він утримує в собі опис запитуваної інформації та перелік документів, посилання на норми законодавства, підстави для надіслання запиту, а саме: виявлено факти, що свідчать про неправомірне визначення Товариством податкового кредиту за певні звітні періоди декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами.

Таким чином, запит контролюючого органу є обґрунтованим та відповідає усім вищевказаним приписам законодавства.

Враховуючи, що позивачем на обґрунтований запит податкового органу не надано пояснення та документальне підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, зазначеними в запиті, у відповідача виникли підстави для проведення позапланової виїзної перевірки Товариства у відповідності із підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Правовими підставами для призначення вказаної перевірки в наказі від 26.05.2017 № 2201 визначено пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган прийняв правомірне рішення про призначення перевірки позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим доводи Товариства про протиправність наказу є необґрунтованими.

Колегія суддів не приймає посилання заявника касаційної скарги на ту обставину, що податковим органом в запиті використано оборот «можливі порушення платником податків вимог податкового та іншого законодавства», в той час як положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України утримують словосполучення «порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства» без слова «можливе», що зобов'язує контролюючий орган зазначати в запиті конкретні факти порушення, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що запитами визначені порушення Товариством норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами за певні звітні періоди.

Запит є формою реалізації владних управлінських функцій податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, є формою взаємодії між контролюючим органом та платником податків, спрямований на належне виконання контрольної функції держави щодо належного обчислення та сплати податків, та запобігання вчинення податкових правопорушень суб'єктами господарювання, підстави, умови та порядок направлення якого визначені Податковим кодексом України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга Товариства залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд