Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №672/1231/17

адміністративне провадження №К/9901/667/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Я.О. Берназюка, суддів: М.І. Гриціва, Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення пенсії за касаційною скаргою Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шинкоренко С.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (колегія суддів Залімський І.Г., Сушко О.О., Смілянець Е.С.),

УСТАНОВИВ:

11 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив визнати неправомірними дії Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в призначенні пенсії у зв'язку з інвалідністю ІІ групи на підставі частини дев'ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та зобов'язати управління призначити пенсію з урахуванням довідки про складові заробітної плати прокуратури Хмельницької області від 28 серпня 2017 року № 18-394вих-17 з 28 серпня 2017 року, тобто з дати звернення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Городоцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області йому було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до частини дев'ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», як інваліду ІІ групи за наявності стажу роботи в органах прокуратури більше 10 років. Таке рішення управління ОСОБА_2 вважає незаконним, на підставі чого звернувся із вказаним позовом до суду.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, визнано неправомірними дії Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в призначенні пенсії у зв'язку з інвалідністю ІІ групи на підставі частини дев'ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та покладено на Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зобов'язання призначити пенсію з 28 серпня 2017 року, тобто з дати звернення. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення ОСОБА_2 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи на підставі частини дев'ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» позивач набув стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років та йому встановлено інвалідність II групи за загальним захворюванням, а тому останній має право на призначення пенсії відповідно до частини дев'ятої статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року залишено без змін, апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно незастосовані до спірних правовідносин положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, відповідно до якого в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а отже, з 01 червня 2015 року пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в порядку та на умовах, визначених даним законом, не призначають (не перераховують), що стало підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії.

Відзив на касаційну скаргу в установлений судом строк (до 20 січня 2018 року) позивачем не подано.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно працював в органах прокуратури Хмельницької області з 12 червня 2001 року та на момент звернення до управління Пенсійного фонду України перебував на посаді прокурора Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 та копіями відповідних наказів.

Як вбачається із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0842705 від 17 жовтня 2016 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання, на підставі чого йому було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

28 серпня 2017 року позивач звернувся до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, обчислену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 4801/02 від 04 вересня 2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року відповідають не повністю, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

14 жовтня 2014 року було прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VIІ. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень цей закон набрав чинності з 15 липня 2015 року, крім окремих положень, які вступили в силу раніше або пізніше зазначеної дати. В преамбулі закону вказано, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Отже, даний закон носить спеціальний характер, тобто його застосування є пріоритетним у правовідносинах, учасником яких є органи прокуратури, прокурори та інші працівники органів прокуратури, включаючи правовідносини, які виникають з приводу соціального, матеріально-побутового забезпечення прокурорів.

В той же час після прийняття, але до моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру», а саме 02 березня 2015 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01 квітня 2015 року, крім деяких положень. В пункті 5 Перехідних положень цього закону зазначається, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до ряду законів, зокрема, й Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки вказаний Закон не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно з вказаної дати призначення та виплата всіх пенсій (включаючи пенсію по інвалідності) на підставі Закону України «Про прокуратуру» припиняється.

Тобто, з 01 червня 2015 року ОСОБА_2 втратив право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому йому продовжено виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правової позиції висловлена Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2016 року в справі № 333/6710/15-а.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з тим, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.

Отже, колегія суддів доходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а касаційна скарга Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland № 6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів також врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» (№ 43331/12), в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Аналогічний висновок зроблений в рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення касаційної скарги Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області та скасування постанови Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року.

Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин пункт 5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, то їх рішення підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області - задовольнити.

Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення пенсії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко