Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.03.2021 року у справі №420/4816/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 420/4816/20

адміністративне провадження № К/9901/4796/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №420/4816/20

за позовом державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області, державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1408/5 від 13 квітня 2020 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (прийняте у складі судді - Бутенка А. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С. Д., суддів: Семенюка Г. В., Шляхтицького О. І.)

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1.05 червня 2020 року державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області, державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1408/5 від 13 квітня 2020 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваний наказ відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий: не на підставі, яка передбачена чинним законодавством; не обґрунтовано, без урахування усіх обставин справи; непропорційно; без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

2.1. Також вказує, що на час прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу та на час прийняття висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції існував судовий спір щодо нерухомого майна, що унеможливлювало для Міністерства юстиції України розгляд скарги на рішення державного реєстратора, так як розгляд питань, порушених у скарзі, не належало до компетенції Міністерства юстиції України, а належало до компетенції суду.

2.2. Позивач наголошує на тому, що його, як державного реєстратора, дії якого оскаржуються, не повідомили про час та місце розгляду скарги, а отже Колегія не мала законних підстав розглядати скаргу по суті, а сам оскаржуваний наказ є необґрунтованим та не мотивованим належним чином.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3.22 листопада 2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга за вх. № 04-07/1181 Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ПрАТ "Укрпрофоздоровниця") на дії та рішення державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1, в якій ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" просило скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_1 №48048510 від 01.08.2019 року, №48054020 від 01.08.2019 року, №48048772 від 01.08.2019 року, №48054526 від 01.08.2019 року та №48054370 від 01.08.2019 року. У поданій скарзі ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" також просило притягнути державного реєстратора до дисциплінарної відповідальності.

3.1. Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 916/171/20 за позовом Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоєвропа" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2002 року та від
21.02.2002 року, укладених між санаторно-курортним об'єднанням "Кароліно-Бугаз" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" та відповідачем, про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна №1885273351103, №1885265951103, №1885258751103, №1885248451103, №1885012351103, № 1884994451103) щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоєвропа" відносно зазначеного майна.

3.2. Міністерством юстиції України було здійснено розміщення оголошення про розгляд скарги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22 листопада 2019 року №04-07/1181, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2019 року за № 40869-33-19 на офіційному сайті за посиланням https://minjust. gov. ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-20-lyutogo-2020-roku.

Вказане оголошення не містить конкретних доказів щодо дати його розміщення.

3.3. Також, наявні у матеріалах справи копії двох телефонограм від 18 лютого 2020 року переданих о 14:25 год. та о 14:35 год. із зазначенням інформації щодо засідання Колегії Міністерства юстиції України 20 лютого 2020 року з приводу розгляду скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ПрАТ "Укрпрофоздоровниця") зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2019 року за вх. № 04-07/1181, не містять відміток про їх передачу позивачу.

3.4.20 лютого 2020 року ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" подало до Міністерства юстиції України письмові пояснення з додатками.

3.5.20 лютого 2020 року Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України прийнято висновок за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від
22.11.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.11.2019 року за № 40869-33-19. Зазначений висновок містить рекомендацію щодо задоволення скарги, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48048510 від 01.08.2019 року, №48054020 від 01.08.2019 року, №48048772 від 01.08.2019 року, №48054526 від 01.08.2019 року та №48054370 від 01.08.2019 року та щодо анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору ОСОБА_1.

3.6. Наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року № 1408/05 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" задоволено скаргу приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 22.11.2019 року № 04-07/1181 у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2019 року №48048510,48048772,48054025,48054526,480543710, прийняті державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1.

3.7. Копія наказу Міністерства юстиції України від 13 квітня 2020 року № 1408/05 та висновку Колегії Міністерства юстиції України від 20 лютого 2020 року були направлені скаржнику, державному реєстратору та ТОВ "Автоєвропа" 23 червня 2020 року.

3.8. Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено.

4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1408/5 від 13 квітня 2020 року.

4.2. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розгляд скарги приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" був проведений з порушенням строків її розгляду, за відсутності належного повідомлення, зокрема державного реєстратора позивача у справі та за наявності на час прийняття оскаржуваного наказу судового провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонам, з тих самих предмета і підстав.

5. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання, як на підставу для задоволення позовних вимог, на наявність, на час прийняття оскаржуваного наказу, інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонам, з тих самих предмета і підстав.

5.1. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 420/4816/20 залишено без змін.

5.2. Змінюючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний суд вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності, на час розгляду скарги та прийняття оскаржуваного наказу судового провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, за таких обставин. Посилання на зазначену обставину, як на безумовну підставу для скасування оскаржуваного наказу є помилковим.

IV. Касаційне оскарження

6. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

6.1. Посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в поточній редакції), який затверджено постановою КМУ 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128), в подібних правовідносинах.

6.2. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що відповідачем у повній мірі дотримано вимоги Порядку №1128 щодо сповіщення учасників розгляду скарги, а як встановлено абзацом 2 пункту 10 цього Порядку, відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

6.3. Також скаржник зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 1408/5 від 13 квітня 2020 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" прийнятий відповідачем у межах повноважень, відповідно до норм чинного законодавства та є вмотивованим, обгрунтованим і законним.

6.4. У зв'язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

7. У відзиві на касаційну скаргу, позивач, посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

10. За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 21) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

11. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інших суб'єктів, право доступу яких визначено статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно-правовими актами.

12. Відповідно до частин 1 -4 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

12.1. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

12.2. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

12.3. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

13. Відповідно до частин 6 -7 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а ", "ґ ", "д " і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

13.1. Рішення, передбачені підпунктами "а " - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г " та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення, передбачені підпунктами "е " та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

14. За приписами частин 9 та 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

15. Пунктом 2 частини 2 статті 37-1 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

16. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128).

17. Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128) для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

18. За приписами пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження.

19. Відповідно до пункту 11 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

20. Згідно з пунктом 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу

VI. Позиція Верховного Суду

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

24. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем Наказу від 13 квітня 2020 року № 1408/05, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 серпня 2019 року №48048510,48048772,48054025,48054526,480543710, прийняті державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1.

25. Оцінюючи спірне рішення, Верховний Суд керується частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством юстиції України було здійснено розміщення оголошення про розгляд скарги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22 листопада 2019 року №04-07/1181, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2019 року за № 40869-33-19 на офіційному сайті за посиланням https://minjust. gov. ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-20-lyutogo-2020-roku, з якого не вбачається дата його розміщення.

26. Зокрема, всупереч пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 позивача не було повідомлено не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги про час і місце засідання Колегії Міністерства юстиції України.

27. Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

27.1. Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

28. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

29. Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 може розглядатися як "суд" у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984).

30. Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v.

Austria від 22.10.1984 та справі Cyprus v. Turkey від 10.05.2001).

31. Право винесення рішення входить у визначення поняття "суд". Провадження повинні забезпечувати "визначення судом проблем у спорі" відповідно до статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23.10.1985).

32. Стаття 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб'єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об'єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26.02.1998, Daktaras v. Lithuania від 19.09.2000; Moiseyev v. Russia від 09.10.2008).

33. Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26.10.2018).

34. На національні суди покладається обов'язок з'ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 08.11.2018).

35. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl
v. Switzerland від 23.10.1996; Dombo Веhееr В.V. v. The Netherlands від
27.10.1993; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від
24.07.2014; Popov v. Russia від 11.12.2006).

36. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

37. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.10.2018 у справі Dridi v. Germany виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушують статтю 6 Конвенції.

38. Верховний Суд вважає застосовними вищенаведені висновки Європейського суду з прав людини до спірних правовідносин, оскільки у даній справі судами здійснюється також перевірка дотримання відповідачем принципів рівності та змагальності, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення відповідача, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

39. Колегія суддів вважає, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

40. Виходячи з вищенаведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що повідомлення про розгляд скарги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами. В свою чергу, публікації оголошення на сайті відповідача не є належним доказом повідомлення, оскільки там не зазначено конкретної дати її здійснення, у зв'язку з чим неможливо визначити, чи дотримано Мінюстом строки повідомлення сторін, встановлені Порядком розгляду скарг.

41. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19 травня 2021 року у справі №640/17492/20 та від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20.

42. Крім того, Колегією Міністерства юстиції України порушено максимальний 45 денний строк розгляду скарги, передбачений пунктом 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року та статтею 20 Закону України "Про звернення громадян". Зокрема, скарга ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" надійшла до Міністерства юстиції України 22 листопада 2019 року та по суті була розглянута 20 лютого 2020 року, а рішення за наслідками розгляду скарги у вигляді оскаржуваного в цій справі наказу, було прийняте 13 квітня 2020 року.

43. В свою чергу, порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Міністерства юстиції за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 821/1490/17 та від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20).

44. Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

45. За наведених обставин у справі, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при розгляді відповідачем скарги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та прийнятті оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, відповідач діяв необґрунтовано, з порушенням принципів рівності та змагальності, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень.

Порушення Міністерством юстиції України цих принципів виключає висновок про правомірність розгляду зазначеної скарги та законність прийнятого наказу.

46. Доводи касаційної скарги щодо використання відповідачем всіх наявних можливостей, визначених законодавством, для належного повідомлення позивача про час і місце засідання Колегії Міністерства юстиції України, Верховний Суд вважає необгрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

47. Колегія суддів Верховного Суду враховує, що після подання цієї касаційної скарги Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування приписів Порядку №1128, в редакції станом на час розгляду відповідачем скарги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", в подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 19 травня 2021 року у справі №640/17492/20 та від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20.

48. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" ( № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

49. Верховний Суд також вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції щодо помилковості посилань суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позову, на наявність судового провадження між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, на час розгляду скарги та прийняття оскаржуваного наказу.

50. Зокрема, як встановлено судом, сторонами за скаргою ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22 листопада 2019 року за вх. № 04-07/1181 є скаржник - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та особа чиї рішення оскаржуються - державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1. Предметом оскарження до МЮУ є рішення державного реєстратора, які прийняті, на думку скаржника, з порушенням чинного законодавства. Як на підставу оскарження, скаржник - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" посилався саме на порушення державним реєстратором вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ № 1127 від
25.12.2015 року.

51. У господарській справі № 916/171/20, яка була порушена ухвалою господарського суду Одеської області від 11 лютого 2020 року, сторонами є позивач - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця ", відповідач - ТОВ "Автоєвропа". Предметом спору у справі № 916/171/20 є договори купівлі-продажу від 20.02.2002 року та від 21.02.2002 року, укладені між санаторно-курортним об'єднанням "Кароліно-Бугаз" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Автоєвропа", та як наслідок вимога про скасування записів щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до оскаржуваних договорів. Підставами ж оскарження вказаних договорів є факт відчуження нерухомого майна особою, яка на час укладення оскаржуваних договорів не була утворена.

52. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у справі.

53. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак О. А. Губська