ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 808/1120/17

адміністративне провадження № К/9901/38393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №808/1120/17

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (суд у складі судді Бойченко Ю. П. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Білак С. В., суддів: Шальєвої В. А. Олефіренко Н. А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - позивач, ТДВ "СК "Кредо") звернулася до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг №538 від 14.03.2017 про застосування заходів впливу до ТОВ "СК "Кредо".

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача про допущення позивачем порушення вимог пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закон №1961-IV) щодо не здійснення виплати суми податку на додану вартість, які стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 14.03.2017 року №538 про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо".

4. Рішення судів мотивовані тим, що висновки Нацкомфінпослуг про вчинені позивачем правопорушення на ринку фінансових послуг є необґрунтованими, а оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог абз.1-2 п.36.2, п.36.5 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". При цьому, серед документів, наданих позивачем, відсутні документи щодо сплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, а, відтак. суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

8.15 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т. О. - головуючий суддя, судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

10. У зв'язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 808/1120/17.

11. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т. Г., судді: Стеценко С. Г., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

13. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14.21.02.2017 року інспекційною групою Нацкомфінпослуг складено Акт про правопорушення, вчинені ТДВ СК "Кредо" на ринку фінансових послуг №160/13-5/15 (а. с.15-16,113-115), відповідно до якого встановлено, що позивачем в порушення вимог абзаців першого - другого ~law17~ безпідставно зменшено розмір страхового відшкодування на суму ПДВ та не сплачено пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування.

15. Відповідно до вказаного акта, порушення на ринку фінансових послуг допущено позивачем за наступних обставин.

16.02.10.2016 року за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ-2107, державний реєстрацій номер НОМЕР_1, сталася подія, що має ознаки страхового випадку, в результаті якої пошкоджено транспортний засіб Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2.

17.07.10.2016 року до ТДВ СК "Кредо" подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також всі документи, передбачені ~law18~, необхідні для прийняття позивачем вмотивованого рішення.

18.30.12.2016 року ТДВ СК "Кредо" визнано випадок страховим, про що складено страховий акт № ОСГПО-7357266, відповідно до якого затверджено суму страхового відшкодування у розмірі 22891,04 грн. без ПДВ. Розмір страхового відшкодування розрахований па підставі звіту № 115633 від 20.10.2016 року експертного дослідження по встановленню вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу (КТЗ), відповідно до якого матеріальний збиток складає 27469,25 грн. з ПДВ та/або 22891,04 грн. без ПДВ.

19. ТДВ СК "Кредо" сплачено страхове відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_1 у розмірі 22891,04 грн. (з вирахуванням ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2017 року № 4945.

20. Відповідач дійшов висновку, що оскільки ТДВ СК "Кредо" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_1, а не на рахунок потерпілої особи (її представника), страхова компанія в порушення абзацу другого ~law19~ безпідставно зменшила суму, що відповідає розміру оціненої шкоди, на суму податку на додану вартість та здійснила виплату страхового відшкодування не в повному обсязі.

21. Не погоджуючись із Актом про правопорушення позивач подав до відповідача заперечення на Акт від 09.03.2017 року №139 (а. с. 16-18).

22. Нацкомфінпослуг прийняла Розпорядження №538 від 14.03.2017 року "Про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", відповідно до якого позивача зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 04.04.2017 року (а. с. 12-14,110-112).

23.31.03.2017 листом № 221 позивач повідомив Нацкомфінпослуг про виконання Розпорядження №538 від 14.03.2017 року та здійснення доплати потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 4890,78 грн., у тому числі 4578,21 грн. сума податку на додану вартість, визначеного згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від
20.10.2016 №115633, та 312,57 грн. сума пені за 89 дні прострочення виплати страхового відшкодування (а. с.64).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26.8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

27. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

28. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

29. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

30. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 1 липня 2004 року №1961-IV (далі-Закон №1961-IV) об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ~law26~ страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Приписами ~law27~ визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому ~law28~ порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок подачі потерпілою особою заяви про страхове відшкодування, прийняття страховиком рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та його виплати регулюються ~law29~.

Так, відповідно ~law30~, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ~law31~, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ~law32~, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представник потерпілого ОСОБА_3 - Губа А. О. 30.10.2016 року звернувся до ТДВ СК "Кредо" із заявою на виплату страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням в результаті дорожньо-транспортної пригоди належного потерпілому на праві власності транспортного засобу Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2.

У заяві представник потерпілого просив виплатити страхове відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СТО - ФОП ОСОБА_1 (а. с. 27).

Відповідно до рахунку №24 від 21.10.2016 року, виписаного ФОП ОСОБА_1 потерпілій особі ОСОБА_3, загальна вартість відновлюваних робіт з ремонту транспортного засобу Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2, склала 28960,00 грн. без податку на додану вартість (а. с.28).

Розмір страхового відшкодування, належний до виплати потерпілому, визначений позивачем на підставі Висновків про оцінку вартості матеріальних збитків нанесених ТДВ СК "Кредо" внаслідок пошкодження легкового автомобіля Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді №115633 від
20.10.2016 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу, з урахуванням податку на додану вартість складає 27469,25
грн., без урахування податку на додану вартість - 22891,04 грн. (а. с. 48-59).

30.12.2016 року позивачем складено страховий акт №ОСГПО-7357266, відповідно до якого пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2, визнано страховим випадком та затверджено суму страхового відшкодування у розмірі 22891,04 грн. без врахування податку на додану вартість. (а. с. 60-61).

Страхове відшкодування сплачене страховиком на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням №4945 від 04.01.2017 року (а. с. 62).

Отже, при здійснені виплати страхового відшкодування позивачем зменшено суму виплати на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість у розмірі 4578,21 грн.

31. Стосовно доводів касатора про те, що визначення розміру страхового відшкодування на підставі Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків нанесених ТДВ СК "Кредо" внаслідок пошкодження легкового автомобіля Ford Fiesta, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді №115633 від
20.10.2016 року та його виплата без врахування податку на додану вартість у розмірі 4578,21 грн. здійснені позивачем неправомірно, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом другим ~law33~ визначено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ~law34~, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до пункту 36.4 цієї ж статті, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" ~law35~), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Судами встановлено, що виплата страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_1 проведена за заявою представника потерпілого ОСОБА_3 - Губи А. О.

Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, всі операції із надання послуг із страхування, в тому числі, пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відтак, оскільки страховики не є платниками податку на додану вартість по зазначених вище операціях, при визначенні розміру страхових платежів, а також при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає відшкодуванню страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується.

Сам по собі звіт про визначення вартості відновлювального ремонту не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних із наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

Суди правильно вказали, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

Відтак, страховик не може бути примушений до виплати податку на додану вартість у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума податку нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником податку на додану вартість.

Суди встановили, що згідно Витягу з реєстру платників єдиного податку від
13.09.2016 року №1604653401858, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3) не зареєстрований як платник податку на додану вартість (а. с.30).

Відповідно до рахунку №24 від 21.10.2016 року вартість відновлюваних робіт та послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу обрахована ФОП ОСОБА_1 без нарахування податку на додану вартість (а. с.28).

Зазначене свідчить про відсутність підстав для сплати позивачем на користь потерпілої особи ОСОБА_3 суми податку на додану вартість за придбані послуги з відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, якщо такі послуги придбані у особи, яка не є платником такого податку.

Отже, висновки Нацкомфінпослуг про вчинені позивачем правопорушення на ринку фінансових послуг, що полягає у виплаті розміру страхового відшкодування без врахування податку на додану вартість, є необґрунтованими, а оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

32. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

35. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук