Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №808/544/13

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №808/544/13

касаційне провадження №К/9901/8311/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 (головуючий суддя - Юхименко О. В., судді - Мельник В. В., Нагорна Л. М. ) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У січні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000080025 від 10.01.2013.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що на момент проведення камеральної перевірки дані в звіті № 1ДФ за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року були відображені з урахуванням уточнених розрахунків в повному обсязі та з достовірними відомостями.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 26.08.2014 позов задовольнив повністю: скасував податкове повідомлення - рішення № 0000080025 від
10.01.2013.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що допущені Товариством у податковій звітності помилки були самостійно виправлені платником податку до моменту проведення камеральної перевірки, з урахуванням того, що допущені Товариством помилки не призвели до заниження податкових зобов'язань.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23.04.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від
10.01.2013 року № 0000080025 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму штрафу у розмірі 510,00 грн; в іншій частині позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повторність вчинення позивачем аналогічного правопорушення спростовано, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 у справі № 808/11-13-а було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001080025 від
19.12.2012 про застосування до санкцій за 1-2 квартали 2012 року.

Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від
22.06.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: підставою для визначення податковим органом суми штрафу відповідно до статті 119 Податкового кодексу України є факти, якими встановлено кількість правопорушень платником податків у вигляді неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, а саме наявність податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за зазначене правопорушення; Податковий кодексу України не містить норми щодо узгодженості суми штрафу для визначення ознак повторності правопорушення.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.11.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на
12.11.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку щодо подання з недостовірними відомостями та помилками податкової звітності за формою № 1ДФ Товариства за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року, результати якої оформлені актом від 25.12.2012 № 592/25-0/25480917, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу 3 Порядку заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 1020, які полягали у тому, що Товариство подало податкову звітність (форма № 1ДФ) з недостовірними відомостями та помилками за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року.

Також, у акті перевірки було вказано, що з метою самостійного виправлення помилок Товариством подавались уточнюючі розрахунки.

На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000080025, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 у справі № 808/11-13-а було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001080025 від 19.12.2012, яким до Товариства були застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) за подання до Інспекції податкової звітності за формою № 1ДФ за 1-2 квартали 2012 року з помилками.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях Товариства повторного протягом року податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
23.04.2015 - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду