Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 420/4475/21

адміністративне провадження № К/990/9701/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 (головуючий суддя - Е.А. Іванов)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023 (головуючий суддя - К.В. Кравченко, судді - О.В. Джабурія, Н.В. Вербицька)

у справі № 420/4475/21

за позовом ОСОБА_1

до Одеської обласної прокуратури

про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, в якому просив:

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу упродовж з 31.03.2015 по 08.02.2018 в сумі 134 854, 20 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу упродовж з 09.02.2018 по 29.01.2020 в сумі 297 763, 44 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 134 854, 20 грн. за період з 31.03.2015 по 08.02.2018 та за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 297 763, 44 грн. за період з 09.02.2018 по 29.01.2020 у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату компенсації за невикористану відпустку за період з 31.03.2015 по 30.01.2020 у зв`язку з порушенням термінів виплати компенсації за невикористану відпустку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023, заяву представника відповідача задоволено. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу упродовж з 31.03.2015 по 08.02.2018 в сумі 134 854, 20 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 134 854, 20 грн. за період з 31.03.2015 по 08.02.2018.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з посиланням на приписи пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу упродовж з 31.03.2015 по 08.02.2018 в сумі 134 854, 20 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 134 854, 20 грн. за період з 31.03.2015 по 08.02.2018 були предметом розгляду у справах № 815/2215/15, № 815/2454/18, за результатами розгляду яких прийнято рішення, які набрали законної сили.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, передати справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.

5. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує, що вимоги, що були предметом розгляду у справах № 815/2215/15, № 815/2454/18 та позовні вимоги у цій справі не є аналогічними, оскільки містять фактично додаткові вимоги щодо стягнення заробітної плати хоч і за аналогічний період, але в більшій сумі, яку на думку заявника відповідачем було навмисно занижено, а тому при розгляді справи № 815/2215/15 судом було визначено суму на підставі недостовірної довідки. Позивачем зазначається, що оскільки у цій справі ним ставиться вимога про виплати різниці у заробітній платі, яка йому була невчасно нарахована та виплачена, тому він звертається з вимогою до відповідача про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 134 854, 20 грн. за період з 31.03.2015 по 08.02.2018.

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги позивача не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - ОСОБА_2., суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. від 03.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1354, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 420/4475/21.

9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів: Мельник-Томенко Ж.М. - головуючий суддя, суддів - Єресько Л.О., Смоковича М.І. для розгляду судової справи № 420/4475/21.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

12. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2015 році позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасуванням наказу прокурора Одеської області від 30.03.2015 № 764 про звільнення позивача з посади начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області. Справа № 815/2215/15 розглядалася судами неодноразово. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 815/2215/15 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Одеської області № 764к від 30.03.2015 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з 30.03.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаду, рівнозначну посаді, яку він обіймав до звільнення. Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.03.2015 по 02.10.2017 у загальному розмірі 258 229, 95 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 815/2215/15 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2017. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано наказ прокуратури Одеської області № 764к від 30.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з 30.03.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з 31.03.2015. Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.03.2015 по 07.02.2018 у загальному розмірі 296 119, 20 грн. Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

15. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 змінено в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викладено абзац 6 резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.03.2015 по 07.02.2018 у загальному розмірі 432 781, 68 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів». В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 залишено без змін.

16. Постановою Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 815/2215/15 касаційну скаргу прокуратури Одеської області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі № 815/2215/15 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано наказ прокуратури Одеської області № 764к від 30.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з 30.03.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з 31.03.2015. Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.03.2015 по 07.02.2018 у загальному розмірі 294 472, 75 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17. Також, судами встановлено, що предметом розгляду справи № 815/2454/18 були вимоги позивача про стягнення з Прокуратури Одеської області компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з 31.03.2015 по 30.03.2018 в розмірі 113 117, 53 грн.

18. За результатами розгляду справи № 815/2454/18 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 11.09.2020, яким позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Прокуратури Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 07.02.2018 по 30.03.2018 у зв`язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 815/2215/15. Зобов`язано Прокуратуру Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 07.02.2018 по 30.03.2018 у зв`язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 815/2215/15, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.

19. Повертаючись до цієї справи, судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду з вимогами про зобов`язання Одеську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу упродовж з 31.03.2015 по 08.02.2018 в сумі 134 854, 20 грн. без утримання податку та без урахування обов`язкових платежів та зобов`язання Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 134 854, 20 грн. за період з 31.03.2015 по 08.02.2018.

20. Тобто, позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі щодо означених вище вимог були предметом судового розгляду у справах № 815/2215/15, № 815/2454/18, в яких прийнято відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

21. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у зв`язку із наявністю судових рішень у справах № 815/2215/15, № 815/2454/18, які набрали законної сили, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

22. Фактично звернення позивача до суду у цій справі обумовлено неповною, на думку заявника, виплатою на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.03.2015 по 08.02.2018, оскільки відповідач за рішенням суду у справі № 815/2215/15 сплатив лише 296 119, 20 грн., а повинен був сплатити суму у розмірі 430 973, 40 грн., яка повинна була бути розрахована відповідно до довідки прокуратури Одеської області від 19.04.2018 № 18.62.18вих про грошове утримання.

23. Водночас, така довідка прокуратури Одеської області від 19.04.2018 № 18.62.18вих не може бути підставою для розгляду позовних вимог позивача, оцінка яким була надана уже при розгляді справ № 815/2215/15, № 815/2454/18, рішення у яких набрали законної сили.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

25. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023 у справі № 420/4475/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

М.І. Смокович