Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2018 року у справі №825/1248/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №825/1248/18

адміністративне провадження №К/9901/60669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І. В., судді Саприкіної І. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Падій В. В. від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Шурка О. І. від 14 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу позивача в сумі 30 783,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими, на його думку, йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, зазначив, що відповідачем у порушення вимог чинного законодавства не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у сумі 30475,34 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ "Надра" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ
"КБ "Надра", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана до суду 31 серпня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 825/1248/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача - Желєзного І. В., суддів: Чиркіна С. М., Саприкіну І. В.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВК "КБ Пожспецмаш" (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 2912/14 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), у відповідності до пункту 1 якого позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Згідно з пунктом 2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 40 000,00 грн та не пізніше, ніж через 40 календарних днів із дати підписання договору.

Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з розрахункового рахунку позикодавця (пункт 2.3 Договору).

04 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра ", пакет послуг - "Вільні кошти". Невід'ємною частиною договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" є анкета-заява клієнта від 04 лютого 2015 року та виписка-повідомлення від 04 лютого 2015 року.

Згідно з випискою-повідомленням від 04 лютого 2015 року до анкети-заяви від 04 лютого 2015 року, договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра", ОСОБА_1 проведено відкриття наступних поточних (карткових) рахунків: у гривні (поточний рахунок № НОМЕР_1, поточний (новий накопичувальний) рахунок № НОМЕР_2); у доларах США (поточний рахунок № НОМЕР_3, поточний (новий накопичувальний) рахунок № НОМЕР_4); у євро (поточний рахунок № НОМЕР_5, поточний (новий накопичувальний) рахунок № НОМЕР_6).

Цього ж дня, 04 лютого 2015 року, платіжним дорученням № 179 товариством з обмеженою відповідальністю "ПВК "КБ Пожспецмаш" (р/р № НОМЕР_7) перераховано фінансову допомогу у розмірі 30 783,17 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 №
82794741.

Згідно з поточним звітом за операціями по поточному (картковому) рахунку з 26 грудня 2014 року по 14 березня 2018 року (номер рахунку 82794741, валюта - гривня) 04 лютого 2015 року на поточний (картковий) рахунок позивача № 82794741 надійшли грошові кошти у сумі 30 783,17 грн., з яких 307,83 грн списано як комісію за поповнення рахунку.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 лютого 2015 року постановою Правління Національного банку України № 83 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних" банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

В свою чергу, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" розпочато з 06 лютого 2015 року процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" з ринку, шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці - з 06 лютого 2015 року по 05 травня 2016 року (включно) та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну.

23 квітня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" по 05 червня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни по 05 червня 2015 року включно.

Постановою Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра" з 05 червня 2015 року і призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 року по 04 червня 2016 року включно.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 року № 616 та від 03 листопада 2016 року № 2342 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та делегування повноважень ліквідатора" продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ
"КБ "Надра" на два роки по 04 червня 2018 року включно та на два роки з 04 червня 2018 року по 03 червня 2020 року включно і продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни строком на два роки по 04 червня 2018 року включно та на два роки з 04 червня 2018 року по 03 червня 2020 року включно відповідно.

17 червня 2015 року позивач звернувся із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни щодо надання роз'яснення про відсутність його у реєстрі виплат коштів, які знаходяться на його картковому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "КБ "Надра" у сумі 30 475,34 грн.

Листом від 23 червня 2015 року директор відділення ПАТ "КБ "Надра" Чернігівського регіонального управління Черевик С. Б. повідомив позивача про те, що виплата грошових коштів по його рахунку тимчасово обмежена. Також зазначив, що після отримання від правоохоронних органів відповідної правової оцінки операцій по рахунку позивача уповноваженою особою Фонду у стислі терміни будуть вжиті усі необхідні заходи із зняття встановлених обмежень та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

05 жовтня 2017 року адвокатом в інтересах ОСОБА_1 подано до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" адвокатський запит щодо надання інформації про вжиті заходи із зняття встановлених обмежень та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10 жовтня 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна повідомила адвоката, який представляє ОСОБА_1, що правоохоронними органами проводиться перевірка правомірності операцій по рахунку ТОВ "ПВК "КБ "Пожспецмаш" і після отримання відповідної правової оцінки по вказаному рахунку Уповноваженою особою Фонду у стислі терміни будуть вжиті усі необхідні заходи із зняття встановлених обмежень та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач, вважаючи протиправними висновки відповідача щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, оскільки підставою для застосування до рахунку позивача тимчасового обмеження у здійсненні виплати відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами вкладників неплатоспроможних банків став факт перерахування товариством з обмеженою відповідальністю "ПВК "КБ Пожспецмаш" коштів на рахунок ОСОБА_1 у безготівковій формі з призначенням платежу "фінансова допомога" на суму 30 783,17 грн. Також скаржник вважає, що посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "КБ Пожспецмаш" мали намір отримати гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплату у розмірі 200000,00 грн, яка виплачується, згідно з чинним законодавством України, лише вкладникам банку, якими є фізичні особи.

26 вересня 2018 року до суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни, в якому третя особа зазначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року є незаконними та необґрунтованими, прийняті з порушенням застосування норм матеріального права, тому просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають значеним вимогам процесуального закону не у повному обсязі, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Соціальний захист є конституційною гарантією громадян України відповідно до статті 46 Конституції України.

Приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених частини 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Щодо порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2,25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.

Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин:

1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії;

2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;

3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;

4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;

5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з Банком договір про відкриття банківського рахунку, а, отже, в розумінні закону є вкладником.

На підставі укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВК "КБ Пожспецмаш" договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 2912/14 на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритий у ПАТ "Комерційний банк "Надра" 04 лютого 2015 року, надійшли грошові кошти у розмірі 30 783,17 грн, що сторонами не заперечується.

Постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра".

Отже, укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (05 лютого 2015 року), тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - ~law36~). При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law37~.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/2211/15.

Необхідно також зазначити, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених ~law38~ підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ~law39~.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ~law40~ не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

При цьому, із приписів ~law41~ слідує, що перевірка правочинів уповноваженою особою здійснюється саме протягом дії тимчасової адміністрації, разом з тим, після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа зобов'язана протягом трьох днів скласти відповідні переліки вкладників, які мають/не мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в тому числі і з урахуванням результатів проведеної нею перевірки. Разом з тим, правом на повідомлення осіб про нікчемність правочинів Уповноважена особа наділена і протягом здійснення ліквідації.

При цьому як пунктом шостим розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення №14 надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа зобов'язана направити до Фонду переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення №14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет достовірності їх складення, при цьому протягом цього часу уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.

Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа зобов'язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений ~law42~ та Положенням №14, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року №113 на підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" розпочато ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", що свідчить про те, що з даного моменту Уповноважена особа повинна була визначитись із віднесенням рахунку ОСОБА_1 до відповідної категорії із наведенням обґрунтування такого рішення.

Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів ~law43~ та повідомлення про вказані обставини позивача.

Судом попередньої інстанції встановлено, що Уповноваженою особою не приймалося рішення щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, передбаченого у ~law44~, та не встановлено, що саме договір банківського вкладу між позивачем та ПАТ "КБ "Надра" має ознаки нікчемного правочину.

Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача Уповноважена особа зобов'язана була віднести позивача як вкладника банку до одного із визначених законом переліків вкладників, у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, із обов'язковим зазначенням конкретного пункту ~law45~, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності, як такий, що надавав позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ~law46~, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law47~. При цьому відповідачем не обґрунтовано наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law48~.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення позивача в перелік рахунків вкладників, за яким має право на відшкодування коштів за вкладами, дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду зміни та/або доповнення до переліку рахунків щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, що передбачено пунктом 5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14.

Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку по суті спору, проте помилково вказали у резолютивній частині про необхідність Уповноваженій особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюковій Ірині Олександрівні подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 30475,34 грн, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу 2 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, відтак такий необхідно викласти в наступній редакції:

Зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну надати зміни та доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 30475,34 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

У справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35,заяви № 68385/10 та № 71378/10).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно зі статтею 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Змінити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у наступній редакції:

Зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну надати зміни та доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 30475,34 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: І. В. Саприкіна

С. М. Чиркін