Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.05.2018 року у справі №804/4941/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №804/4941/17

адміністративне провадження №К/9901/51366/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі № 804/4941/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Машинес Інтернешенел»

до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Машинес Інтернешенел» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2017 № 0006284607.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення, оскільки задекларовані зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року, про які зазначає відповідач, у сумі 101 705,30 грн. відсутні у відповідній податковій декларації, а така сума становить грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0009831201 від 13.12.2016, що оскаржується позивачем у судовому порядку. За таких обставин, позивач вважає, що сума грошового зобов'язання є неузгодженою, а відтак підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.09.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, позов Товариства задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26.07.2017 № 0006284607.

Судові рішення мотивовані тим, що сума грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2016 № 0009831201, є неузгодженою, внаслідок чого дії контролюючого органу із зарахування у порядку черговості сплачених платником коштів в рахунок погашення такого зобов'язання є неправомірним.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що нарахування суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2016 № 0009831201 по особовому рахунку позивача здійснено 02.01.2017, а відповідність позовної заяви Товариства вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначена лише 01.02.2017, отже сума заборгованості у розмірі 101 705,31 грн., що сформована по ІКП платника в автоматичному режимі є цілком зрозумілою та правомірною.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили та матеріалами справи підтверджено, що 20.01.2017 позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року, якою задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 1 892 748,00 грн.

07.07.2017 Офісом великих платників податків ДФС (Дніпропетровське управління) проведено камеральну перевірку Товариства з питання своєчасності сплати зобов'язань з податку на додану вартість у 2017 році, за результатом якої складено акт № 395/28-10-46-07/30443517 від 07.07.2017.

Вказаною перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: несвоєчасно сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у 2017 році - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у сумі 101 705,31 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006284607 від 26.07.2017 про нарахування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 10170,53 грн. - 10% від суми грошового зобов'язання погашеного із затримкою.

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже граничним строком сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначеного позивачем в податковій декларації за грудень 2016 року, є 30.01.2017.

Суди попередніх інстанцій встановили, що штрафні санкції Товариству, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, нараховано у зв'язку з тим, що сплачені позивачем до 30.01.2017 суми (з урахуванням переплати) віднесені контролюючим органом на погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2016 № 0009831201 та частково на погашення грошового зобов'язання за податковою декларацією за грудень 2016 року.

Так, сума в розмірі 118 462,00 грн., сплачена Товариством 23.02.2017, зарахована в автоматичному режимі на погашення заборгованості у порядку пункту 87.9 статті 87 ПК України, внаслідок чого виникла недоїмка у розмірі 101 705,31 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про неузгодженість суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2016 № 0009831201, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність дій відповідача із зарахування у порядку черговості сплачених платником коштів в рахунок погашення такого зобов'язання, враховуючи наступне.

За правилами пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених правових норм, податковим боргом може бути лише сума узгодженого грошового зобов'язання, в рахунок погашення якого, згідно з приписами пункту 87.9 статті 87 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач оскаржив у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0009831201 в частині суми штрафу у розмірі 100000,00 грн. у десятиденний термін з дня його отримання, подавши 29.12.2016 поштовим відправленням адміністративний позов до суду.

Доводи відповідача з приводу того, що визначена контролюючим органом сума заборгованості у розмірі 101 705,31 грн. є узгодженою, оскільки нарахування суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2016 №0009831201 по особовому рахунку позивача здійснено 02.01.2017, а відповідність позовної заяви Товариства вимогам КАС України встановлена лише 01.02.2017, є помилковими та такими, що не ґрунтується на нормах КАС України.

Відповідно до статті 104 КАС України (у редакції, чинній на час звернення Товариства з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 №0009831201) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою (частина перша статті 105 КАС України).

Частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

За приписами частини другої статті 108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Отже, враховуючи, що Товариство у визначений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 у справі № 804/102/17 строк усунуло недоліки позовної заяви, датою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0009831201 є 29.12.2016.

Таким чином, з огляду на оскарження Товариством податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0009831201 в частині застосування штрафу в розмірі 100000,00 грн. у судовому порядку, вказана сума, визначена цим повідомленням-рішенням, є неузгодженою, тому зарахування у порядку черговості сплачених платником коштів в рахунок погашення заборгованості за таким податковим повідомленням-рішенням з відповідними правовими наслідками для позивача є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що контролюючим органом неправомірно застосовано до Товариства штрафні санкції в розмірі 10 170,53 грн., тому прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 26.07.2017 № 0006284607 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова