Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2020 року у справі №813/2004/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа №813/2004/14

адміністративне провадження №К/9901/19895/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудмакс"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року (головуючий суддя Левицька Н. Г., судді: Обрізко І. М., Сапіга В. П. )

у справі № 813/2004/14 ( № 876/5184/14)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудмакс"

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабудмакс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 29.04.2014 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 000032220 від
27.01.2014 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення Товариством норм податкового законодавства, описаних в акті від 14.01.2014 року №6/22-10/36416836 в частині заниження податку на додану вартість в силу наявних розбіжностей в даних податкової звітності із контрагентом ТОВ "АйТі Аутсорсінг" та в силу безтоварності господарських операцій.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.02.2016 року скасував постанову суду першої інстанції. Прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з матеріалів справи вбачається нереальність спірних господарських операцій, а відтак наявні в справі документи створені лише з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Товариство стверджує, що суд першої інстанції, дослідивши первинні документи, дійшов до правильного висновку про підтвердження позивачем реальності господарських операцій, а суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
09.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності декларування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ "АйТі Аутсорсінг" за серпень 2012 року та грудень 2012 року, за наслідками якої складено акт від
14.01.2014 року № 6/22-10/36416836.

Висновками акта встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 86 637,72 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014 року №000032220, яким донараховано 129 957
грн податку на додану вартість, в тому числі основний платіж 86 638 грн, штрафні (фінансові) санкції - 43 319 грн.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Товариством для підтвердження правомірності формування податкового кредиту з контрагентом ТОВ "АйТі Аутсорсінг" до матеріалів справи долучено договори підряду, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки.

За результатами дослідження наданих документів суд першої інстанції прийшов до висновку, що їх наявність та правильність оформлення є безумовною підставою для використання в податковому обліку та відповідно формування на підставі них податкового кредиту по податку на додану вартість.

В свою чергу суд апеляційної інстанції встановив що згідно наданих актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ "АйТі Аутсорсінг" із загальної вартості будівельних робіт виключається вартість матеріальних ресурсів поставки замовника. Однак, жодних документів на поставку, приймання-передавання, зберігання таких матеріалів до перевірки надано не було.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що податковим органом на відповідний запит отримано лист від ТОВ "АйТІ Аутсорсінг" від 15.04.2013 року №5/04, яким повідомлено, що ТОВ "АйТі Аутсорсінг" не мало господарських взаємовідносин з Товариством у серпні та грудні 2012 року (том 1 арк. с. 41-42).

За результатами обстеження адреси місцезнаходження ТОВ "АйТі Аутсорсінг" (м.

Донецьк, вул. Жмури, 1) ДПІ у Київському районі м. Донецька листом від
11.10.2013 повідомлено про невстановлення місцезнаходження ТОВ "АйТі Аутсорсінг" за вказаною адресою (том 2 арк. с. 68).

Також зі змісту акта податкового органу № 6/22-10/36416836 від 14.01.2014р. вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено розбіжності між податковим кредитом Товариства та податковими зобов'язаннями ТОВ "АйТі Аутсорсінг", оскільки ТОВ "АйТі Аутсорсінг" не декларувало жодних податкових зобов'язань по взаємовідносинах з позивачем.

В матеріалах справи також наявний лист Відділу освіти Буської районної державної адміністрації Львівської області №288 від 01.04.2014 року, в якому зазначено, що роботи по Буській ЗОШ І-ІІІст. №2 у 2010,2011,2012 роках здійснювались безпосередньо Товариство (том 2 арк. с. 72).

Вказані обставини не спростовані доводами касаційної скарги.

Колегія суддів вважає передчасними висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вихолячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження реальності виконання договірних зобов'язань позивачем надано такі документи: договори підряду, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки.

Оцінивши надані позивачем первинні документи, суд першої інстанції дійшов висновку про достатність таких документів для підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "АйТі Аутсорсінг". Однак суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не дослідив вказаних документів та не зазначив в чому полягають їх недоліки та з яких підстав їх не було прийнято як докази на підтвердження реальності господарських операцій.

Приймаючи як доказ пояснення ТОВ "Айті Аутсорсінг" судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином вказані обставини, не відібрано пояснення посадових осіб контрагента позивача, не встановлено ким підписувалися первинні документи по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ "АйТі Аутсорсінг" та чи заперечують такі особи підписання документів. Не досліджено судом і ділову мету підприємтва при укладенні договору підряду та неможливість самостійно виконувати умови договору № 4/9 від 31.08.2010, укладеного з Буською РДА та можливість залучення третіх осіб згідно умов вказаного договору.

Відтак суду апеляційної інстанції під час нового розгляду необхідно усунути вказані розбіжності та надати їм належну правову оцінку.

Суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудмакс" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року у справі № 813/2004/14 ( № 876/5184/14) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. Васильєва Судді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко