Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №466/5138/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2019 року

Київ

справа № 466/5138/17

провадження № К/9901/22637/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова у складі судді Білінської Г.Б. від 22 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Богаченка С.І., Рибачука А.І., Старунського Д.М. від 9 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 20 червня 2017 року № 1924/06-40 про відмову у переведенні його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу», виходячи із розрахунку 60 процентів заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідок Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 червня 2017 року № 40-602/95 та № 40-602/94, починаючи з 12 червня 2017 року, без обмеження граничного розміру.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 20 червня 2017 року № 1924/06-40 про відмову у переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу», виходячи із розрахунку 60 процентів заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідок Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 червня 2017 року № 40-602/95 та № 40-602/94, починаючи з 12 червня 2017 року, без обмеження граничного розміру.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а саме станом на 1 травня 2016 року, ОСОБА_2 мав стаж державного службовця понад 20 років, що дає йому право на пенсію державного службовця.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова було задоволено частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2017 року змінено. Абзац третій резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідок Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 червня 2017 року № 40-602/94 та № 40-602/95 починаючи з 12 червня 2017 року».

5. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того що відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (в редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначені норми неконституційними не визнавались та є чинними.

Отже, встановлені законодавством обмеження розміру пенсії підлягають застосуванню при призначенні і виплаті позивачу пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення йому пенсії державного службовця.

Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова листом від 20 червня 2017 року № 1924/06-40 повідомило ОСОБА_2 про відмову у призначенні пенсії державного службовця з тих підстав, що стаж роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця не зараховується служба в органах місцевого самоврядування з 4 липня 2001 року, з дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки станом на момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII позивач не обіймав посади державного службовця, а також у нього відсутній стаж 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, у нього відсутнє право на призначення пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

10. ОСОБА_2 подано відзиву на касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

12. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

13. При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

14. Тобто до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

15. Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

16. При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

17. Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

18. Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

19. Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

20. Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

22. Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

23. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17.

24. Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

25. Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

26. Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

27. Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

28. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

29. Пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

30. Отже, період проходження ОСОБА_2 військової служби з 17 травня 1973 року по 4 червня 1975 року та роботи на посадах в управлінні капітального будівництва Львівської міської ради з 11 травня 1990 року по 2 січня 2001 року та з 29 березня 2004 року по 19 лютого 2008 року зараховується до стажу державної служби.

31. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17.

32. Оскілки на час звернення до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії держаного службовця ОСОБА_2 досяг 62-річного віку та мав стаж державної служби понад 20 років, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, змінене рішенням суду апеляційної інстанції, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року та постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2017 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців