Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2018 року у справі №808/1415/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №808/1415/17

адміністративне провадження №К/9901/16590/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 (суддя - Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі №808/1415/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові колеса» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові колеса» (далі - ТОВ «Промислові колеса») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.11.2016 №112050000/2016/000082/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Запорізька митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Запорізька митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 51, 53, 54 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо раніше визнаних митних вартостей. Зокрема, зазначає, що декларантом не надано документів на підтвердження інформації про сплату за оцінюваний товар, тобто не надано рахунку-фактури (інвойс), який зазначено в платіжному дорученні на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Так, оплата товару була здійснена на підставі інвойсу від 15.09.2016 року № ZS2016-8-014 LW, який не було пред'явлено до митного оформлення. При цьому, наданий до митного оформлення інвойс № SU2016А236 від 12.10.2016 оформлено пізніше, ніж платіжне доручення. Наголошено на відсутності логічної послідовності ціноутворення, адже наданий прайс-лист адресований безпосередньо покупцю та має суб'єктивну спрямованість, крім того, вказаний прайс-лист не містить умов поставки.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП «Промислові колеса» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, що 01.08.2016 між позивачем та компанією Zhongshan Longway Casters Co.Ltd укладено договір (контракт) №01/09, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - Zhongshan Longway Casters Co.Ltd зобов'язується поставити, а покупець ТОВ «Промислові колеса» прийняти та оплатити колеса, тачки та складові частини до них в асортименті, надалі поіменовані Товар, асортимент, кількість і ціна котрого зазначаються в інвойсах, які виписуються на кожну партію товару.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна на товар, що постачається по даному договору, приймається на умовах CIF Одеса або Іллічівськ, Україна (Одеса або Іллічівськ порт, Україна) або FOB порт продавця у відповідності до правил «Інкотермс-2000», що зазначається у відповідних інвойсах.

Загальна вартість договору, на момент його укладання, складає 27779,23 доларів США (п.2.2, п.2.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем імпортовано на митну територію України товар, а саме: колеса до ручних вантажних візків (Товар №1 згідно митної декларації) та колеса (ролики) до ручних вантажних візків з арматурою з недорогоцінних металів (Товар №2 згідно митної декларації). Для митного оформлення вказаного товару позивачем подано до митного органу митну декларацію №112050000/2016/022286, у якій визначено митну вартість імпортованого товару на рівні 28434,56 доларів США, з яких вартість товару складає 27779,23 доларів США, витрати на транспортування становлять 655,33 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент; довідку про транспортні витрати; платіжне доручення від 29.09.2016; рахунок-фактуру LS-3987519; висновок експерта ГО-5208; комерційна пропозиція від 31.08.2016; інвойс SU2016A236; пакувальний лист; рахунок-проформу ZH2016-8-014 LW; договір (контракт) №01/09 від 01.08.2016; договір з митного брокерського обслуговування №112/1603/0001 від 01.03.2016; договір про надання транспортно-експедиційних послуг та організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №БС-1214 від 18.07.2016; сертифікат про походження товару загальної форми; митну декларацію країни відправлення.

Під час проведення посиленого контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: надане платіжне доручення б/н від 29.09.2016 містить посилання на інвойс №ZS2016-8-014LW від 15.09.2016, до митного оформлення подано інвойс №SU2016A236 від 12.10.2016, у якому наявне посилання на рахунок-проформу №ZH2016-8014 від 15.08.2016.

У зв'язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 29.11.2016 декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) інші документи на бажання декларанта.

На усунення виявлених розбіжностей позивач подав до митного органу листом від 30.11.2016 №1129 відповідні пояснення та додаткові документи, а саме: оборотно-сальдову відомість по рахунку 3712 за 29.09.2016-29.11.2016; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №108/16 від 13.10.2016; лист постачальника №б/н від 30.11.2016.

За результатами дослідження додатково поданих документів відповідачем здійснено додаткову перевірку первинно поданих документів та встановлено недоліки у експертному висновку, прайс-листі, відсутність географічного пункту поставки у митній декларації країни відправлення, у звязку з чим митний орган дійшов висновку щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору. Митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням резервного методу, використана наявна у митного органу інформація щодо раніше визнаних митних вартостей за митною декларацією №112050000/2016/004311 від 17.03.2016.

30.11.2016 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00514 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000082/2 від 30.11.2016, товар випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України за митною декларацією №112050000/2016/022456.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості судами з'ясовано, що з платіжного доручення в іноземній валюті від 29.09.2016, яке міститься в матеріалах справи та яке подавалось до митного оформлення в розділі «Details of Payment» міститься наступний запис: «PRPMNT FOR wheels for trolleys CNTR №01/09 DD 01-08-2016, inv ZS2016-8-014LW dd 15/09/2016.» (а.с.27). Тобто, платіжне доручення від 29.09.2016 містило посилання на інвойс з номером ZS2016-8-014LW від 15.09.2016 р.

До митного оформлення позивачем надано інвойс з номером № SU2016A236 від 12.10.2016 та проформу-інвойс № ZH2016-8014 від 15.08.2016, на що позивачу обґрунтовано вказано митним органом під час проведення митних формальностей.

Разом з тим, з наданого до матеріалів справи листа ТОВ «Промислові колеса» від 30.11.2016, який додатково подавався позивачем до митного оформлення встановлено, що платіжне доручення від 29.09.2016 містило посилання не на інвойс, а на проформу інвойс № ZS2016-8-014LW, а дата 15.09.2016 була зазначена у платіжному дорученні помилково, замість вірної 15.08.2016, що також підтверджується і листом постачальника.

ТОВ «Промислові колеса» до митного оформлення було подано проформу інвойс №ZS2016-8-014LW від 15.08.2016, яка оформлена за контрактом №01/09 на загальну суму 27779,23 доларів США, що підтверджує помилкове зазначення у платіжному дорученні дати 15.09.2016.

При цьому, відповідно до умов контракту оплати продукції здійснюється наступним чином: 100% від загальної вартості суми контракту оплачується покупцем на умовах передоплати за товар до 01.10.2016. Тобто, обґрунтованим є твердження позивача про те, що оскільки умовами контракту передбачена 100 відсоткова передоплата за придбаний товар, то первинним документом на підставі якого здійснюється розрахунки є проформа інвойс, на яку і містить посилання платіжне доручення від 29.09.2016.

Крім того, комерційний інвойс №SU2016A236 на суму 27779,23 доларів США було складено продавцем 12.10.2016 після оплати позивачем поставленого товару.

Отже, додатково наданими до митного оформлення документами позивач усунув виявлені митним органом розбіжності.

Стосовно доводів митного органу, що оборотно-сальдова відомість не містить вартісних характеристик з'ясовано, що остання містить інформацію про купівлю валюти розмірі, необхідному для сплати вартості товарів, що були предметом поставки, з посиланням на номер відповідного договору.

Надані позивачем прайс-листи містять достатню інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки, дату виготовлення та інші відомості.

Отже, подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Також судами встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що митна вартість, визначена у МД №11205000/2016/004311 від 17.03.2016, була заявлена ТОВ «Промислові колеса» у зв'язку з прийняттям Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2016/000041/2 від 16.03.2016, яким скориговано митну вартість для товару №1 до 1,6 доларів США за кг товару, для товару №2 3,15 доларів США за кг товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2016 у справі №808/1340/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2016/000041/2 від 16.03.2016.

Тобто, рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого визначено митну вартість у МД №11205000/2016/004311 від 17.03.2016, було скасовано ще до прийняття рішення, яке є предметом оскарження в даній справі, а отже інформація щодо митної вартості товару за МД №11205000/2016/004311 від 17.03.2016 не могла бути використана митним органом.

За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду