Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №804/1831/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №804/1831/16

адміністративне провадження №К/9901/16051/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 у складі судді Борисенко П.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у складі колегії суддів: Іванова С.М. (головуючий), Панченко О.М., Чередниченка В.Є. у справі №804/1831/16 за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - Павлоградський ВП ГУНП), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - ГУНП), в якому просив:

1.1. визнати протиправним наказ начальника ГУНП №468 від 24.02.2016 по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_2, з яким позивача ознайомлено 29.02.2016, з посади заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (звільнення зі служби у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення);

1.2. зобов'язати начальника ГУНП поновити негайно ОСОБА_2 на службі на посаді заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП;

1.3. зобов'язати начальника ГУНП нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 07.11.2015 ОСОБА_2 прийнятий на службу до Національної поліції на посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП.

3.2. 04.02.2016 ОСОБА_2 було затримано прокуратурою Дніпропетровської області в межах кримінального провадження №42015040000000029, розпочатого 16.01.2016, у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, 05.02.2016 йому оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

3.3. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06.02.2016 до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3.4. На підставі наказу ГУНП від 05.02.2016 №311 проведено службове розслідування за інформацією про затримання посадовими особами прокуратури Дніпропетровської області у кримінальному провадженні №42015040000000029, розпочатому 16.01.2016 за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2, за наслідками якого складений висновок від 24.02.2016, яким встановлено, що позивачем порушені вимоги статей 7, 8 Дисциплінарного статуту, статей 6-8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", що полягало у недотриманні ним принципів діяльності поліцейського та порушенні Присяги працівника поліції.

3.5. Оспорюваним наказом ГУНП від 24.02.2016 №486 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП" ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у порушенні ним вимоги статей 7, 8 Дисциплінарного статуту, статей 6-8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", внаслідок недотримання ним принципів діяльності поліцейського та порушення Присяги працівника поліції. Суди вказали, що відповідно до статті 70 Закону України "Про Національну поліцію", проведення службового розслідування відносно позивача у період відсторонення його від посади є правомірним. Також, судами наголошено, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, окремо від притягнення його до кримінальної відповідальності, не суперечить частині 2 статті 5 Дисциплінарного статуту. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що звільнення позивача зі служби було законним і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

5.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права. Посилається на те, що пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено в якості самостійної підстави для звільнення поліцейського зі служби - набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Наголошує, що на час винесення оспорюваного наказу не існувало рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення позивача до відповідальності за кримінальне правопорушення. Скаржник вважає, що норма частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту обумовлює можливість притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності виключно у разі, коли на той момент його вже притягнуто до кримінальної відповідальності. Вказує, що відповідачами та судами попередніх інстанцій не конкретизовано у чому полягало порушення позивачем вимог Присяги працівника поліції та Закону України "Про Національну поліцію".

6. Відповідач 1 відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

7. Відповідач 2 подав заперечення на дану касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення.

7.1. На обґрунтування заперечень вказує, що оскаржувані судові рішення постановлені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII):

Стаття 3. Правова основа діяльності поліції

"1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами".

Стаття 6. Верховенство права

"1. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави".

Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини

"1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації".

Стаття 8. Законність

"1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України".

Стаття 18. Основні обов'язки поліцейського

"1. Поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського".

Стаття 19. Види відповідальності поліцейських

"1. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом".

Стаття 64. Присяга працівника поліції

"1. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Стаття 70. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади)

"…3. Поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

…6. Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.

У разі якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції <…>".

Стаття 77. Звільнення зі служби в поліції

"1. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

…6)у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

…10)у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення".

Розділ XI Прикінцеві та перехідні положення

"4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".

9. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIII (надалі - Закон №901-VIII):

II. Прикінцеві та перехідні положення

"…9. До набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами)".

10. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут):

Стаття 1. Службова дисципліна

"Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України".

Стаття 2. Дисциплінарний проступок

"Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни".

Стаття 5. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу

"За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом".

Стаття 7. Обов'язки осіб рядового і начальницького складу

"Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників".

Стаття 8. Обов'язки начальника

"Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу".

Стаття 14. Порядок накладання дисциплінарних стягнень

"З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

…При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

…Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу".

Стаття 17. Відсторонення від виконання службових обов'язків

"Особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом".

11. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Інструкція):

VII. Відсторонення від виконання службових обов'язків та виплата грошового забезпечення

"7.1. Особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі РНС), щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.

…7.4. Особа РНС може бути відсторонена від посади в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. Враховуючи норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №901-VIII, у їх системному взаємозв'язку з нормами пункту 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII, на спірні правовідносини поширюється Дисциплінарний статут, яким визначені сутність службової дисципліни, обов'язки поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування.

13. Зокрема, аналіз статей 1-2, 7 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 7 Дисциплінарного статуту, в тому числі, щодо дотримання законодавства і неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, закріпленої статтею 64 Закону №580-VIII.

14. Зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

15. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

16. Крім того, статтею 8 Дисциплінарного статуту на начальника покладено обов'язок слугувати прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни та бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки службового розслідування, проведеного за інформацією про затримання прокуратурою Дніпропетровської області у кримінальному провадженні №42015040000000029, розпочатому 16.01.2016 за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2

18. Зокрема, судами попередніх інстанцій досліджено, що 04.02.2016 позивача затримано в межах вказаного кримінального провадження, а 05.02.2016 позивачу оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Також, ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06.02.2016 до позивача застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

19. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначене дає обґрунтовані підстави стверджувати про порушення позивачем вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту, статей 6-8, 18, 64 Закону №580-VIII, що полягало у недотриманні останнім принципів діяльності поліцейського та порушенні Присяги працівника поліції.

20. При цьому, судами в межах розгляду і вирішення справи не надавалась оцінка обставинам вчинення позивачем діяння, яке мало наслідком оголошення йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та не встановлювалась наявність чи відсутність вини у його діях.

21. За статтею 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з'ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

22. З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

23. Тому, твердження скаржника щодо можливості його звільнення лише з підстав, передбачених пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, після набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

24. Згідно з частинами 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Вирішуючи питання обґрунтованості касаційної скарги, колегія суддів наголошує, що Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, позбавлений можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права інакше, аніж на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та/або самостійно їх встановлювати.

26. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

28. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

29. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №804/1831/16 за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду