ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2020 року

Київ

справа №750/4252/17

провадження №К/9901/20601/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 15 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В. від 22 серпня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення йому матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги внаслідок отримання поранення (травми), що сталося під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути його заяву та відповідні матеріали про призначення виплати одноразової грошової допомоги внаслідок отримання поранення (травми), що сталося під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю з прийняттям рішення, передбаченого пунктом 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок отримання поранення (травми), що сталося під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та відповідні матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок отримання поранення (травми), що сталося під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю з прийняттям рішення, передбаченого пунктом 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється за позивачем в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», що передбачено пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в період з 06.05.2010 по 07.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.

6. Наказом начальника Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області №790 від 28.08.2015 ОСОБА_1 було відряджено до особливого розпорядження ГУМВС України в м. Києві для надання допомоги по забезпеченню охорони громадського порядку під час проведення масових заходів з 29.08.2015 по 31.08.2015.

7. У результаті нещасного випадку у період відрядження, ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: «Вибухова травма. Сліпе ураження правого плеча з чужорідним тілом (уламком). Сліпе поранення лівого стегна з чужорідним тілом (уламком). Наскрізне поранення лівої гомілки у нижній третині», що підтверджується, зокрема, виписним епікризом №1588 від 25.09.2015, випискою Київської міської лікарні №17 від 03.09.2015 №417, довідкою КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №351, довідкою військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» №603 від 26.11.2015.

8. За вказаним випадком УМВС України в Чернігівській області було проведено службове розслідування, за наслідками якого складено висновок службового розслідування за фактом травмування 31.08.2015 працівників зведеного загону УМВС області під час здійснення охорони громадського порядку в м. Києві біля Верховної Ради України від 06.10.2015. Встановлено (визнано), що інспектор патрульної служби взводу №3 роти №2 БПС Чернігівського МВ УМВС області старший сержант міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження під час здійснення охорони громадського порядку біля Верховної Ради України в м. Києві, в період проходження служби в органах внутрішніх справ України, при виконанні службових обов`язків.

9. УМВС України в Чернігівській області 07.10.2015 складено акт форми Н-1 №52 про нещасний випадок старшого сержанта міліції ОСОБА_1 та акт форми Н-5 спеціального розслідування групового нещасного випадку, що трапився 31.08.2015 року з працівниками Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області під час несення служби по забезпеченню правопорядку в місті Києві біля Верховної Ради України, в яких також було встановлено, що нещасний випадок з позивачем стався у період проходження ним служби при виконанні службових обов`язків.

10. Відповідно до довідки Чернігівської обласної МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.12.2015 серії АГ №0010664 внаслідок заподіяних ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час виконання службових обов`язків, ступінь втрати його професійної працездатності склав 10%.

11. У зв`язку з виникненням права на отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 неодноразово звертався як до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівської області, так і до ГУНП в Чернігівській області з приводу проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою ним професійної працездатності.

12. Листом № 15/2-80 від 12.03.2016 Міністерство внутрішніх справ України повернуло заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області без розгляду з посиланням на те, що призначення вказаної допомоги проводиться за останнім місцем служби поліцейського.

13. Оскільки питання щодо призначення та виплат одноразової грошової допомоги залишається не вирішеним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що право у ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону України «Про Національну поліцію» і оскільки останнім місцем його служби було Головне управління Національної поліції, то на нього як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», а тому у Міністерства внутрішніх справ відсутні повноваження щодо прийняття рішення про призначення поліцейському одноразової грошової допомоги.

15. У запереченні на касаційну ОСОБА_1 , посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію», Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

18. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

19. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

20. Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

21. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.

22. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

23. Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

24. Згідно з частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

25. Частиною другою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

26. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97- 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

27. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

28. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4).

29. За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

30. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 розділу IV Порядку № 4).

31. Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18 висловила правову позицію, згідно якої поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про Національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку № 4.

32. У вказаній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що зважаючи на те, що позивача звільнено зі служби в поліції, на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4. Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції в Чернігівській області.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

33. З урахуванням вказаного, Міністерство внутрішніх справ України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, а тому доводи касаційної скарги про правомірність повернення документів позивача через відсутність компетенції на вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги є обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, неправильними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

35. Оцінюючи висновки судів та доводи касаційної скарги в сукупності, Суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору.

36. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

37. Оскільки доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, Суд дійшов висновку, що відповідні судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін