Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

Київ

справа №807/1832/16

адміністративне провадження №К/9901/22358/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя - Пліш М.А.)

у справі №807/1832/16

за позовом ОСОБА_2

до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, начальника Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хваста С.В.

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, начальника Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хваста С.В. про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 в задоволені клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанцій, позивач звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом направлення до Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на продовження розгляду, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки зазначеним позивачем підстав звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Згідно частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою; далі - КАС України) до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За правилами статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України, та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

При цьому звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Не погоджуючись з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, позивач подала апеляційну скаргу з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. У вказаному клопотанні позивач зазначає, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки вона є одинокою, їй припинено соціальні виплати по безробіттю, не має можливості працевлаштування і отримати доходи від праці з незалежних від неї причин.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів, які б свідчили про відсутність коштів для сплати судового збору.

Зазначене дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про залишення апеляційної скарги позивача без руху, як такої, що не містила доданого документу про сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа