Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

Київ

справа №816/312/17

адміністративне провадження №К/9901/17478/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (головуючий суддя Удовіченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів - Дюкарєвої С.В., Перцової Т.С.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), Батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» ГУ НП в Полтавській області (далі - БПСПОП «Полтава»), в якому просив: визнати протиправними дії відповідачів щодо непроведення службового розслідування, зобов'язання провести службове розслідування відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (далі - Порядок № 1346) та скласти акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області щодо непроведення службового розслідування з приводу раптового погіршення стану здоров'я ОСОБА_2, що мало місце 18 листопада 2015 року, відповідно до вимог Порядку № 1346; зобов'язано БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області провести службове розслідування за вказаною подією та оформити його результати у відповідності до вимог Порядку №1346; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ГУ НП в Полтавській області звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з'ясованих судами обставин справи, просить скасувати прийняті ними рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що у листках тимчасової втрати непрацездатності позивача відсутні відомості про отримання ним будь-яких травм 18 листопада 2015 року. Відтак, зауважує, що оскільки взаємозв'язок між безпосередньою травмою та втратою працездатності встановити неможливо, то, відповідно, підстав до проведення розслідування випадку, який стався із позивачем, немає.

Від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу ГУ НП в Полтавській області, в яких просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін як законні й обґрунтовані, а касаційну скаргу - відхилити. Вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність взаємозв'язку між отриманою позивачем травмою та втратою працездатності, оскільки матеріали справи містять докази (медичні висновки та довідки), які підтверджують протилежне.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що лейтенант поліції ОСОБА_2 проходив службу в БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області на посаді старшого інспектора.

18 листопада 2015 року в першій половині дня, на території розташування БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області з ОСОБА_2 стався судомний напад, внаслідок чого черговим БПСПОП викликано швидку медичну допомогу, яка доставила позивача до 1-ї міської клінічної лікарні.

Згідно з інформацією, викладеною у листі головного лікаря 1-ї міської клінічної лікарні, 18 листопада 2015 року об 11.40 до приймального відділення лікарні автомобілем швидкої медичної допомоги був доставлений ОСОБА_2 з діагнозом: судомний синдром неясної етіології, стан після нападу. Після огляду лікарями (неврологом, травматологом та хірургом), а також проведення необхідних обстежень цього ж дня останньому встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), струс головного мозку, стан після судомного нападу, підшкірна гематома тім'яної ділянки голови.

Від госпіталізації ОСОБА_2 відмовився, та повернувся до місця служби.

Після повернення позивача з лікувального закладу в розташування БПСПОП «Полтава» у останнього вдруге стався напад, що супроводжувався симптомами, схожими на ті, що мали місце при первинному раптовому погіршенні стану здоров'я (первинному нападі), у зв'язку з чим позивача було вдруге доставлено швидкою медичною допомогою до лікувального закладу.

Згідно з картками виїзду автомобілів екстреної медицини від 18 листопада 2015 року, протягом цього дня здійснено два виїзди на виклик до ОСОБА_2, а саме: бригадою екстреної медицини №12 (лист зворотного зв'язку №89418, діагноз: судомний синдром неясної етіології, стан після нападу, ЗЧМТ, струс головного мозку) та бригадою екстреної медицини №19 (лист зворотного зв'язку №89474, діагноз: стан після нападу судомного /повторний, ЗЧМТ, струс головного мозку).

Відповідно до листка непрацездатності (серія АГЧ №087281), виданого КЗ «Центр ПМСД №2 м. Полтави», позивач увільнений від роботи з 19 по 25 листопада 2015 року.

Згідно з довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ №7884, оформленою 26 листопада 2015 року неврологом сектору медичного забезпечення УМВС м. Полтави, позивача увільнено від служби з 26 по 30 листопада 2015 року, як такого, що продовжує хворіти.

З метою виявлення причин та обставин судомного нападу, що стався з позивачем, наказом БПСПОП «Полтава» від 24 листопада 2015 року №24/1 призначено перевірку стану здоров'я ОСОБА_2 відповідно до пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2015 року №230 (далі - Інструкція № 230).

За результатами перевірки 28 листопада 2015 року заступником командира БПСПОП «Полтава» затверджено висновок, згідно з яким комісія вважала стан здоров'я ОСОБА_2 таким, що унеможливлює проходження служби у БПСПОП, та вирішила передати копію висновку та матеріалів службового розслідування до ГУ НП в Полтавській області, психологічного центру та поліклініки при ГУ НП для вирішення питання щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію для встановлення придатності до проходження подальшої служби.

Згідно з інформацією, наведеною у листі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» від 5 січня 2016 року, з 1 по 11 грудня 2015 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні.

14 грудня 2015 року ОСОБА_2 направлено на медичний огляд до військово-лікарської комісії.

8 листопада 2016 року позивач звернувся до ГУ НП в Полтавській області із заявою про проведення службової перевірки за фактом отримання ним ушкоджень під час проходження служби та виконання службових обов'язків в БПСПОП «Полтава», яке мало місце 18 листопада 2015 року, а також доставляння його двічі автомобілем швидкої медичної допомоги до 1-ї МКЛ з діагнозом: судомний синдром та ЗЧМТ.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ НП в Полтавській області листом від 22 листопада 2016 року повідомило позивача про те, що на підставі наказу БПСПОП «Полтава» від 24 листопада 2015 року вже проводилась перевірка зазначеної події та запропонувало позивачу звернутися в суд у разі незгоди з діями ГУ НП.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що керівництвом БПСПОП «Полтава» безпідставно не було призначено та проведено службове розслідування з приводу раптового погіршення стану здоров'я позивача, який в цей день перебував на службі.

Колегія суддів КАС ВС погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України затвердило Порядок №1346.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктами 2.2 та 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пунктом 3.1 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи.

Пунктом 3.8 Порядку №1346 обумовлено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії, серед іншого: визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Згідно з додатком № 4 в акті розслідування нещасного випадку зазначається один з таких висновків: нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до пункту 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Отже, за змістом наведених вище приписів Порядку № 1346 розслідуванню за цим нормативно-правовим актом підлягають, серед іншого, раптові погіршення стану здоров'я (нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Як встановили суди, 18 листопада 2015 року у старшого інспектора БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_2 раптово погіршився стан здоров'я.

Протягом цього дня двічі бригади екстреної медицини виїздили на виклик до БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області для надання медичної допомоги позивачу. При цьому, в результаті кожного з таких викликів ОСОБА_2 транспортували до лікувального закладу з діагнозами: при первинній госпіталізації - судинний синдром неясної етіології, стан після нападу, ЗЧМТ, струс головного мозку; при повторній госпіталізації - стан після судомного нападу, ЗЧМТ, струс головного мозку.

Відповідачем не заперечувалося, що за фактом раптового погіршення стану здоров'я ОСОБА_2, яке мало місце 18 листопада 2015 року, службове розслідування відповідно до положень Порядку №1346 не призначалося та не проводилося.

Попри це, як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі відповідач посилався на відсутність підстав до проведення розслідування за приписами вказаного нормативно-правового акта, оскільки згідно з листком непрацездатності, виданим КЗ «Центр ПМСД №2 м. Полтави», позивача увільнено від роботи з 19 по 25 листопада 2015 року з діагнозом: ГРВІ, у розділі «причина непрацездатності» підкреслено пункт 1 - «захворювання загальне»; при цьому, пункти, пов'язані з травматизмом, будь-яких відміток не містять. Крім того, відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 26 листопада 2015 року позивача увільнено від служби з 26 по 30 листопада 2015 року, як такого, що продовжує хворіти, однак діагноз у вказаній довідці взагалі не зазначений, а у розділі «причина непрацездатності» підкреслено пункт 1 - «захворювання загальне».

Водночас, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку №1346 службове розслідування призначається не лише у разі отримання особою травм, поранень, ушкоджень, але й з приводу раптових погіршень стану здоров'я, які призвели до втрати останньою працездатності на один робочий день чи більше, що і мало місце у випадку позивача і чого відповідачем не спростовано.

Посилання відповідача на те, що ним проводилось службове розслідування події, яка сталася з позивачем 18 листопада 2015 року, відповідно до Інструкції №230, є безпідставними, оскільки раптове погіршення стану здоров'я осіб, які проходять службу в органах і підрозділах внутрішніх справ України, підлягає розслідуванню згідно з Порядком №1346.

Крім того, як встановили суди, наявними у матеріалах справи медичними документами, зокрема, довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 26 листопада 2015 року, випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 11 грудня 2015 року та довідкою Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського від 11 грудня 2015 року підтверджується та обставина, що ОСОБА_2 лікувався у лікаря-невролога СМЗ УМВС м. Полтави у період з 26 по 30 листопада 2015 року, у подальшому з 1 по 11 грудня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділі Полтавської ОКЛ ім. М.В. Скліфосовського.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що керівництвом БПСПОП «Полтава» ГУ НП в Полтавській області безпідставно не було призначено та проведено службове розслідування з приводу раптового погіршення 18 листопада 2015 року стану здоров'я лейтенанта поліції ОСОБА_2, який в цей день перебував на службі та знаходився у розташуванні БПСПОП «Полтава».

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

постановив :

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець