Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №826/7730/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

м. Київ

справа №826/7730/17

адміністративне провадження №К/9901/2990/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (головуючий суддя Губська Л.В., судді: Вівдиченко Т.Р., Федотов І.В.) у справі №826/7730/17 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо нерозгляду у встановлений законом строк питання про передачу йому у приватну власність земельної ділянки, площею 0.1000га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, та зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути це питання та прийняти рішення у відповідності до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду у встановлений законом строк питання про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0.1000га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийнято нову в цій частині про задоволення позову. Зобов'язано Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні проект землеустрою (справа №А-17318) щодо відведення громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0.1000га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2017 року залишено без змін.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що Департаментом земельних ресурсів КМДА розроблено проект рішення (ПР-12521) від 4 січня 2017 до справи А-17318 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1».

Проект вказаного рішення розглянуто на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради 18 липня 2017 року, за результатами якого Комісією ухвалено відхилити проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1», оскільки на зазначену земельну ділянку немає затвердженого детального плану, або плану зонування цієї території відповідно до ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено протокол №16 від 18 липня 2017 року.

Суди визнали порушення відповідачем строків розгляду заяви позивача про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка була подана ще 21 серпня 2008 року, а так само і строків розгляду проекту рішення про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність позивача.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки Київською міською радою питання передачі позивачеві спірної земельної ділянки за його заявою на пленарному засіданні, як це передбачено нормами чинного законодавства України, не розглядалось взагалі, будь-якого рішення радою не приймалось, позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути це питання на найближчому пленарному засіданні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Київська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що зобов'язання міської ради розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, є передчасною, оскільки передумовою розгляду Київською міською радою питання передачі позивачу земельної ділянки є підтримка проекту рішення Постійною комісією, чого в даному випадку зроблено не було, а проект рішення відхилено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин восьмої - одинадцятої ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із п. 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною першою статті 47 зазначеного Закону визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, суди попередніх інстанції правильно визначилися, що процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду.

Особливості землекористування у місті Києві як столиці України, процедура реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва визначені Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженому Рішенням Київської міської ради 20 квітня 2017 року N 241/2463, який був чинним на момент спірних правовідносин (надалі - Порядок).

Пунктом 4.10 Порядку визначено, що за результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Таким чином, наведеним Порядком, а так само і Земельним кодексом України не передбачено права ради взагалі не розглядати питання передачі (надання) земельної ділянки в користування (у власність), а закріплено, що Київська міська рада або приймає рішення про таку передачу або про відмову у передачі.

В межах розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції встановлено та доводами касаційної скарги не спростовано, що Київською міською радою, як компетентним органом у вирішенні земельних питань, не було розглянуто на пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, що є порушенням вищенаведених норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання міської ради розглянути це питання.

Посилання скаржника, що Постійною комісією не було погоджено проект рішення не впливає на правильність висновків суду, оскільки законодавством закріплено обов'язок ради на пленарному засіданні розглянути проект рішення та прийняти рішення або про передачу земельної ділянки або про відмову у передачі, тому погодження чи непогодження такого проекту рішення Постійними комісіями, до компетенції яких не віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, не може нівелювати такий обов'язок. При цьому, Регламент визначає процедуру розгляду питань, пов'язаних в тому числі із регулюванням земельних відносин, і порядок прийняття рішень, а не встановлює і не може встановлювати виключень, за яких такі питання розглядаються іншим органом ніж відповідною радою.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №826/7730/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду