Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №826/2692/15

касаційне провадження №К/9901/37692/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі № 826/2692/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.04.2017 позов задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2017 відмовив Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статтей 103, 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.04.2017 за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014 №00747201 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 155765,82грн. основного платежу та застосування штрафних в сумі 38941,45грн.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві 07.07.2017 подала апеляційну скаргу на вказане судове рішення суду першої інстанції, заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.07.2017 відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з ненаданням доказів відсутності фінансової можливості здійснити сплату судового збору в сумі 4283,55грн.

При перевірці дотримання відповідачем строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції керувався тим, що копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017 отримана адресатом 26.06.2017.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою 07.07.2017 з пропуском встановленого абзацом 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) строку апеляційного оскарження.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.07.2017 залишив вказану апеляційну скаргу без руху на підставі абзацу 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а також у зв'язку з невиконанням вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не долучено документу про сплату судового збору), та встановив строк до протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Вказані ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 були отримані відповідачем 25.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918985228.

У встановлений ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 строк відповідач на адресу суду апеляційної інстанції надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору. При цьому жодних документів на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження податковий орган не надав.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження у встановлений такою ухвалою строк, який закінчився 04.08.2017.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною другою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (частина третя статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків.

Наслідки ж невиконання таких вимог суду передбачені в абзаці другому частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції): якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги зводяться до того, що податковий орган не пропустив строк апеляційного оскарження ухваленої у порядку письмового провадження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017.

Відповідач у підтвердження правильності своєї позиції посилається на те, що копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017 ним отримано 27.06.2017, а не 26.06.2017, як зазначає суд апеляційної інстанції. У доказ наведеним обставинам податковий орган вказує на дату штемпелю вхідної кореспонденції канцелярії відповідача на копії отриманої постанови суду першої інстанції.

Утім, наведені обґрунтування не беруться судом до уваги, оскільки номер та дата на штемпелі канцелярії відповідача лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до податкового органу та не свідчать про дату фактичного отримання поштового відправлення.

Натомість, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0315058116395, яким на адресу податкового органу направлено копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017, згідно з якою таке відправлення вручене адресату 26.06.2017 (т. 2, а.с. 27).

Враховуючи викладене, а також керуючись положеннями абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій), десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2017 сплинув 06.07.2017, тому подана 07.07.2017 відповідачем апеляційна скарга є такою, що подана поза межами строку апеляційного оскарження.

Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку апеляційного оскарження, не надав суду клопотання про поновлення такого строку апеляційного оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції надавав відповідачу достатній строк (30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) для вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, а також для надання документу про сплату судового збору.

Надіслані податковим органом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху документи (клопотання про відстрочення сплати судового збору) стосувалися вимог такої ухвали лише в частині, а саме - щодо надання документу про сплату судового збору.

При цьому, своїм правом на усунення ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху недоліків в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження податковий орган не скористався, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.09.2017 на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) відмовив у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі № 826/2692/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк