Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2018 року у справі №810/5133/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №810/5133/15

адміністративне провадження №К/9901/14538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Київської митниці ДФС

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 (головуючий суддя - Волков А.С.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді - Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.)

у справі 810/5133/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати протиправною відмову Митниці в наданні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів за заявою Товариства вих.№УРБ 10/14-2003 від 07.05.2015;

- зобов'язати Митницю повторно розглянути заяву Товариства вих. №УРБ 10/14-2003 від 07.05.2015 та надати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів за заявою Товариства вих. №УРБ 10/14-2003 від 07.05.2015.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що при митному оформленні товару і внесенні даних митної декларації до автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) через інформаційний термінал стався технічний збій, внаслідок якого виникла розбіжність між даними митної декларації у паперовому та електронному вигляді, а з депозитного рахунку позивача було надмірно списано кошти митних платежів. Виявивши факт надмірної сплати коштів до Держбюджету, Товариство звернулося до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених коштів, але відповідач у задоволенні цієї заяви неправомірно відмовив.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 11.11.2015 адміністративний позов задовольнив частково:

- визнав протиправним рішення Митниці, викладене в листі від 25.05.2015 №4413/5/10-70, щодо відмови у поверненні Товариству помилково та/або надмірно сплачених митних платежів за заявою від 07.05.2015 вих. №УРБ 10/14-2003;

У частині позовних вимог про зобов'язання Митницю повторно розглянути заяву Товариства від 07.05.2015 вих. №УРБ 10/14-2003 та надати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно сплачених митних платежів - провадження у справі закрив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2016 рішення суду першої інстанції скасував в частині закриття провадження щодо вимоги Товариства про зобов'язання Митницю повторно розглянути заяву Товариства від 07.05.2015 вих. №УРБ 10/14-2003 та надати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно сплачених митних платежів, та в цій частині позов Товариства задовольнив.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наявність розбіжностей в електронному та оригінальному паперовому примірниках митної декларації, які виникли внаслідок технічного збою АСМО, та неврегульованість порядку усунення таких розбіжностей, не може бути перешкодою для реалізації права платника податків на повернення надмірно сплачених сум митних платежів за умови наявності переплати, що відповідач не заперечує, та дотримання Товариством порядку і строків подання відповідної заяви про її повернення.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, у зв'язку з закінченням річного строку для подання заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів, а також враховуючи те, що Товариство до заяви від 07.05.2015 вих. №УРБ 10/14-2003 не додало документів, які підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів.

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

02.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.09.2012 Товариство з метою митного оформлення імпортованого товару (вино виноградне) подало до Митниці митну декларацію №125110000/2012/341310, в якій було зазначено, що до сплати підлягають митні платежі у розмірі 97 245,75 грн., з яких 35 214,96 грн. - ввізне мито, 62 030,79 грн. - податок на додану вартість.

Зазначена митна декларація з усіма іншими документами подавалась позивачем у паперовому вигляді відповідно до пункту 3.6 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, оскільки інформаційний термінал, за допомогою якого декларант здійснював її подання, вийшов із ладу.

Задекларований позивачем товар після перевірки митної декларації разом з іншими документами та сплати митних платежів був випущений у вільний обіг, що підтверджується відмітками митного органу на вищевказаній митній декларації.

У подальшому позивач виявив, що внаслідок технічного збою в роботі АСМО за митною декларацією №125110000/2012/341310 із його рахунку за платежем - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України, - списано 562430,64 грн. замість визначеного у митній декларації розміру платежу - 62 030,79 грн., тобто розбіжність становить 500 399,85 грн. Зазначена розбіжність виникла під час введення електронного примірника вищевказаної митної декларації до АСМО.

07.05.2015 Товариство звернулося до Митниці із завою №УРБ 10/14-2003 про повернення надміру сплачених коштів, в якій просив повернути помилково сплачені митні платежі у сумі 500399,85 грн. за митною декларацію від 19.09.2012 №125110000/2012/341310 на депозитний рахунок 3734 в якості передоплати або грошової застави для подальших розрахунків позивача з Державним бюджетом України. До заяви позивач додав оригінал вказаної митної декларації.

За результатами розгляду вказаної заяви Митниця листом від 25.05.2015 №4413/5/10-70 відмовила Товариству в поверненні помилково сплачених коштів. Зазначена відмова мотивована тим, що відомості щодо нарахованих сум митних платежів, зазначених у паперовому примірнику митної декларації, не відповідають відомостям, наведеним в її електронній копії, і виправлення цих розбіжностей можливе лише за умови внесення відповідних змін до вказаного електронного примірника, а внести такі зміни на сьогоднішній день є неможливим. Крім того, відповідач посилався на сплив установленого частиною шостою статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України) строку подання заяви про повернення сум митних платежів.

Не погодившись із таким рішенням Митниці, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пункту 1-4, 6, 7 розділу ІІІ Порядку № 618 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 10 Порядку взаємодії територiальних органів Міністерства доходів і зборів України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), на пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган ДФС зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДФС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до Митниці з відповідною заявою про повернення надміру сплачених митних та інших платежів (вих. №УРБ 10/14-2003 від 07.05.2015).

При цьому, як свідчить довідка Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників - від 06.05.2015 №11245/10/28-10-23-26, станом на 06.05.2015 у Товариства була відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, заява Товариства про повернення надміру сплачених митних та інших платежів подана в порядку та строки, визначені чинним законодавством. Позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів Державної казначейської служби України.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що зазначені в листі Митниці від 25.05.2015 №4413/5/10-70 підстави для відмови у підготовці висновку про повернення надмірно сплачених коштів, а саме відсутність можливості внести зміни до електронного примірника митної декларації від 19.09.2012 №125110000/2012/341310, є необґрунтованими, що підтверджується наступним.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до пункту 11 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа подається разом з її електронною копією. Інформація, внесена декларантом до електронної копії митної декларації, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу на паперовому носії, за винятком тієї інформації, яка в установленому порядку вноситься тільки до електронної копії.

Пунктами 15, 16 цього Положення передбачено, що під час здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа факт виконання окремих митних формальностей підтверджується шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала таку формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії.

Митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно пунктів 3.1, 3.5, 3.6 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, у разі подання митної декларації (МД) на паперовому носії введення до автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) електронної копії (ЕК) МД та ЕК декларації митної вартості (ДМВ) здійснюється декларантом за допомогою інформаційного термінала.

Після введення за допомогою інформаційного термінала ЕК МД, ЕК ДМВ до АСМО декларант подає паперовий примірник МД та інші документи відповідно до пункту 2.1 розділу II цього Порядку посадовій особі підрозділу митного оформлення (ПМО), яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл МД між посадовими особами ПМО. Реєстрація МД, електронна копія якої введена до АСМО за допомогою інформаційного термінала, здійснюється у термін, що не перевищує 1 годину з часу її введення до АСМО.

У разі відсутності інформаційного термінала або виходу його з ладу до моменту усунення зазначених перешкод паперовий примірник МД, її електронна копія та інші документи відповідно до пункту 2.1 розділу II цього Порядку подаються посадовій особі ПМО, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл МД між посадовими особами ПМО.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оформлення електронної митної декларації від 19.09.2012 №125110000/2012/341310 не було завершено позивачем внаслідок збою інформаційного терміналу, за допомогою якого здійснюється її введення в АСМО, тому митна декларація та інші документи були подані декларантом до підрозділу митного оформлення відповідно до пункту 3.6 вищевказаного Порядку.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт надмірної сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 500399,85 грн. згідно з оригіналом митної декларації від 19.09.2012 №125110000/2012/341310, яка подавалась у паперовому вигляді.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявність розбіжностей в електронному та оригінальному паперовому примірниках вказаної митної декларації, які виникли внаслідок технічного збою АСМО, та неврегульованість порядку усунення таких розбіжностей, не може бути перешкодою для реалізації права платника податків на повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів за умови наявності переплати та дотримання заявником порядку і строків подання відповідної заяви про її повернення.

Таким чином, Митниця протиправно відмовилася вчиняти дії, спрямовані на повернення позивачу помилково та/або надмірно зарахованих до Держбюджету митних та інших платежів за заявою вих. №УРБ 10/14-2003 від 07.05.2015, не здійснивши попередньо перевірки з метою встановлення факту відсутності надмірної сплати податку на додану вартість чи оформлення заяви не за встановленими порядком і формою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позов Товариства у повному обсязі, оскільки у випадку необґрунтованої відмови митного органу у вчиненні дій, спрямованих на повернення платнику податків надмірно сплачених коштів, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання митниці скласти та надати відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів.

Доводи відповідача з приводу спливу визначеного частиною шостою статті 301 МК України річного строку подання заяви про повернення сум митних платежів суд касаційної інстанції відхиляє, так як цей строк застосовується у випадках, передбачених частиною п'ятою вказаної статті, до яких не відноситься технічний збій АСМО при поданні електронної митної декларації чи розбіжності в її паперовому та електронному примірниках, які потягли надмірну сплату коштів до Держбюджету.

Також відповідач безпідставно посилається на обставини набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі №810/2512/15, якою відмовлено у задоволенні позову Товариства про визнання протиправними дій Київської митниці ДФС щодо відмови у поверненні йому надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в сумі 500 399,85 грн., адже підставою для такого рішення стало некоректне формулювання вимог позивача, а не відсутність у нього права на повернення зазначеної суми коштів. До того ж в адміністративній справі №810/2512/15 та у справі, що розглядається, відмінний предмет позову.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі №810/2512/15 вже вирішено тотожний спір між Товариством та Митницею.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 в частині, залишеній без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова