Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

17 квітня 2018 року

справа №808/173/17

адміністративне провадження №К/9901/5005/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у складі судді Садового І.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів Добрядняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. у справі № 808/173/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Схід - Капітал" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Схід - Капітал" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2016 року № 0001228291400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 182868 грн, № 0001238291400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 304779 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

12 липня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 06 вересня 2016 року № 0001238291400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 304779 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 203186 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 101593 грн та № 0001228291400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 182868 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, які, на думку податкового органу, полягають в нереальному характері господарських операцій. За висновками судів попередніх інстанцій надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій виконання робіт за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Летек Союз».

4 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга податкового органу, в якій він посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства у повному обсязі.

5 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу відповідача залишено без руху.

28 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Верховного Суду.

19 січня 2018 року відкрито касаційне провадження та справу № 808/173/17 витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду.

31 січня 2017 року справа № 808/173/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив від позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов, що не впливає на розгляд скарги по суті.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Летек Союз» за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складений акт від 08 серпня 2016 року №63/08-29-14-00/35842735 (далі - акт перевірки), на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 6 вересня 2016 року № 0001228291400, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем 182 868 грн за порушення позивачем норм підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 6 вересня 2016 року № 0001238291400, прийнятим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 203 186 грн за порушення позивачем норм підпункту 14.1.36 підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 101 593 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

Податкові правопорушення встановлені актом перевірки, на думку податкового органу, полягають у завищенні витрат Товариством за 2015 рік на загальну суму 1015 931 грн та завищенні податкового кредиту на загальну суму 203186 грн, в тому числі за жовтень на суму 134436 грн та за листопад 2015 року на 68 437 грн, сформованого за наслідком виконання договору субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Летек Союз», за умовами якого позивачем прийнятті за оплачені роботи з розбирання металоконструкцій в брухт та монтаж прольотних будівель галереї з опорами нахильного типу, здійснення монтажних робіт стін на покрівлі.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності виконання сторонами договору господарських операцій (робіт) по монтажу, демонтажу, факти виконання яких доведені належними первинними документами, які дослідженні судами, встановлені обставини не тільки виконання підрядних робіт, а також подальше використання демонтованих конструкцій.

Жодних застережень, щодо невиконання робіт, вартість яких віднесена до витрат, а сформований по факту їх виконання податок на додану вартість включений до податкового кредиту двох звітних періодів, під час перевірки та впродовж розгляду справи податковий орган не навів.

Виходячи з правил належності доказів встановлених частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, відповідач не надав доказів на спростування самого факту виконаних робіт. Податковий орган не обґрунтував належність конкретного доказу для підтвердження своїх заперечень проти позову.

Разом з тим, Суд вважає, що всі долучені до матеріалів справи ксерокопії (світлокопії) документів не відповідають вимогам письмових доказів встановлених статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, статтями 94-95 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції що діє з 15 грудня 2017 року), не є оригіналами або належним чином засвідченими копіями.

Належним підтвердженням господарських операцій, які встановили суди попередніх інстанцій є виключно світлокопії первинних документів. Оцінюючи їх, суди першої та апеляційної інстанцій не здійснили аналіз документів на предмет відповідності вимогам первинних документів частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996, а саме не звернули увагу на відсутність даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, це вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню частково, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 808/173/17 скасувати.

Справу № 808/173/17 направити до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

С.С.Пасічник