Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2018 року у справі №495/5451/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 495/5451/17

адміністративне провадження № К/9901/57358/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Желєзного І. В., Чиркіна С. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2017 у складі судді Боярського О. О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у складі колегії суддів: Домусчі С. Д. (суддя-доповідач), Коваля М. П., Кравця О. О. у справі №495/5451/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Крижанівської Г. А., відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д", юридичний департамент Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації та виключення запису про державну реєстрацію юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Крижанівської Г. А. (надалі - відповідач 1, державний реєстратор Крижанівська Г. А.), відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" (далі -ОСББ "Вільямса 59Д"), юридичний департамент Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, про:

1.1. визнання протиправними дії Державного реєстратора Крижанівської Г. А. при прийнятті рішення про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization0~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) та внесенні запису за даним рішенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР);

1.2. скасування державної реєстрації юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization1~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) та виключити запис №15561020000058806 від 22.06.2016 про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization2~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) із ЄДР.

2. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
15.11.2017, яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, позовні вимоги задоволено.

2.1. Визнано протиправними дії Державного реєстратора Крижанівської Г. А. при прийнятті рішення про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization3~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) та внесенні запису за даним рішенням до ЄДР;

2.2. Скасовано державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization4~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) та виключено запис №15561020000058806 від 22.06.2016 про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Вільямса 59Д" (ЄДРПОУ ~organization5~,65122, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д) із ЄДР.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. ОСББ "Вільямса 59Д", код ЄДРПОУ ~organization6~, зареєстровано в якості юридичної особи, про що Державним реєстратором Крижанівською Г. А. внесений запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №1 556 102 0000 058806 від
22.06.2016.

3.2. Позивач - ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення серії НОМЕР_1 від 18.03.2009 - площею 17,2 кв. м., серії НОМЕР_2 від 18.03.2009-18,2 кв. м., серії НОМЕР_3 від 10.02.2005-125,7 кв. м., є власником зазначених нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, у будинку, в якому створене ОСББ "Вільямса 59Д".

4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що подані відповідачу для здійснення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ "Вільямса 59Д" документи, містили певні недоліки, що слугували підставою для зупинення їх розгляду. Тому, суди дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного запису в ЄДР.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСББ "Вільямса 59Д" подано касаційну скаргу на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, що полягало, зокрема, у неправильному тлумаченні судами норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (надалі-Закон №755-IV).

6. Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній станом на даний час (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

8. Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

9. При цьому, вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).

10. Частиною 2 статті 4 КАС України у відповідній редакції було передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

11. Аналогічні правила визначення юрисдикції адміністративних судів містяться у статтях 4 та 19 КАС України у чинній станом на даний час редакції.

12. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

13. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

14. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю в їх учасника майнового чи немайнового особистого інтересу. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

15. Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач - ОСОБА_1, є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, тобто, у будинку, в якому було створене ОСББ "Вільямса 59Д", та оскаржує державну реєстрацію даного ОСББ як юридичної особи саме з підстав порушення її прав як власника нежитлового приміщення.

16. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), в редакції, чинній на час звернення позивача до суд з даним позовом, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

17. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України, у редакції, чинній станом на даний час, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

18. При цьому, статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

19. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 №2866-III (надалі-Закон №2866-III).

20. Абзацом 3 ~law23~ визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

21. ~law24~ встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

22. Відтак, ~law25~ визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками квартир чи нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

23. Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем, як власницею нежитлових приміщень, розташованих у будинку, в якому створено та зареєстровано в якості юридичної особи третю особу - ОСББ "Вільямса 59Д", та відповідачем як державним реєстратором, який провів державну реєстрацію даного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи.

24. За таких обставин, переданий позивачем на вирішення адміністративного суду спір стосується не стільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо здійснення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ "Вільямса 59Д", скільки її приватного інтересу, а саме захисту порушеного, на думку позивача, права, як співвласниці майна багатоквартирного будинку, внаслідок проведення державної реєстрації ОСББ "Вільямса 59Д".

25. Спір про скасування державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність чи відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості юридичної особи мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи і не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, а також не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, проте, є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

26. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

27. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

28. Колегія суддів Верховного Суду також вважає за необхідне застосувати правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц.

29. Тому, спір у даній справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

30. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

31. За практикою Європейського Суду з прав людини" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

32. Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

33. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно Частиною 1 статті 354 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених Частиною 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

34. Враховуючи положення частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і що позивачі мають право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

35. Тому, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" задовольнити частково.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
15.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.06.2018 у справі №495/5451/17 - скасувати і закрити провадження у справі.

Роз'яснити позивачу - ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

СуддіВ. М. Шарапа І. В. Желєзний С. М. Чиркін