Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2020 року

Київ

справа №520/10345/18

адміністративне провадження №К/9901/19149/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у складі судді Кухар М.Д. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 у складі колегії суддів: Григорова А.М. (головуючий), Бартош Н.С., Подобайло З.Г. у справі №520/10345/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач 1, Харківський ОВК) та Міністерства оборони України (надалі - відповідач 2, МОУ), в якій просив:

1.1. визнати протиправною відмову МОУ у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII);

1.2. скасувати рішення Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , що оформлене пунктом 25 протоколу №102 від 12.10.2018;

1.3. зобов`язати МОУ призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону №2011-XII у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 (надалі - Порядок №975), у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ;

1.4. зобов`язати Харківський ОВК повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів МОУ.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої статтею 16 Закону №2011-XII, оформлене пунктом 25 протоколу №102 від 12.10.2018.

2.2. Зобов`язано Харківський ОВК повторно направити висновок про призначення одноразової грошової допомоги щодо ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів МОУ разом з відповідними документами.

2.3. Зобов`язано МОУ призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону №2011-XII у відповідності до Порядку №975, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 скасовано в частині зобов`язання МОУ призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону №2011-XII у відповідності до Порядку №975, у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

3.1. В цій частині прийнято нове рішення, яким зобов`язано МОУ повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону №2011-XII у відповідності до Порядку №975.

3.2. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1. Відповідно до архівної довідки, наданої ФГКУ "Центральный пограничный архив ФСБ РФ" від 27.07.2012 21/59/Г-19791 на запит ОСОБА_1 , копія якої міститься у матеріалах справи, позивач проходив військову службу у військовій частині 2066 на території республіки Афганістан у періоди: з 21.02.1985 по 24.04.1985; з 21.07.1985 по 09.08.1985, з 11.03.1986 по 15.10.1986. У даній довідці також зазначено, що військова частина №2066 входила до переліку військових частин та підрозділів прикордонних військ КДБ СРСР, що направлялись для надання військової допомоги Республіці Афганістан із зазначенням періодів їх перебування (участі у бойових діях, виконання спеціальних завдань) на території країни.

4.2. Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ від 20.09.2016 №4021 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, отримані ОСОБА_1 множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої ноги (конттузія головного мозку -1985 року), наслідки яких у вигляді множинних рубців у зазначених анатомічних областях підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертиз №2339/ж від 20.09.2016 Київського міського клінічного бюро СМЕ, які в подальшому призвели до розвитку "Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку - 1985 року) у вигляді посттравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, частими (2-3 рази на тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворно-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичними зниженнями, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворно-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом - цетральною вестибуляторною дисфункцією ІІ ст., стійко-вираженим цефалгічним синдромом. ІХС, дифузнийкардіосклероз, СНІІ-А. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта", що підтверджується медичними документами - поранення, контузія, захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

4.3. ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії з 14.03.2017, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №131930 від 20.03.2017.

4.4. 25.01.2018 ОСОБА_1 подав до Харківського ОВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону №2011-XII, до якої додав відповідні документи.

4.5. Рішенням Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом від 12.10.2018 №102, ОСОБА_1 , який 23.12.1986 звільнений зі строкової військової служби у Прикордонних військах КДБ СРСР та якому 14.02.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тих причин, що інвалідність заявника встановлена понад тримісячний термін після звільнення зі строкової служби. Також у даному рішенні Комісія МОУ послалась на ненадання заявником документу, що свідчить про причини та обставини поранення, як передбачено пунктом 11 Порядку №975.

5. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях у складі діючої армії під час війни в Афганістані, тому на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII. Крім того, суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, зазначив, що позивачем були надані відповідачу документи на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), які проте не містять усіх необхідних відомостей та не можуть вважатися належними. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що причиною встановлення позивачу інвалідності слугувало як поранення та контузія, так і захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Тому, з метою повторної перевірки та дослідження МОУ питання щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, зокрема, з урахуванням обставин щодо захворювання останнього, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати МОУ повторно розглянути відповідне питання щодо позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідачем подано касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що норми пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII, надають військовослужбовцям строкової служби право на отримання одноразової грошової допомоги виключно в разі встановлення їм інвалідності протягом трьох місяців з дня звільнення зі служби.

7. Іншими учасниками справи відзивів на касаційну скаргу та/або письмових пояснень не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.

10. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

11. Нормою частини 2 цієї статті Закону №2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.

12. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

13. Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №1774-VIII), якими норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

14. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ, в редакції Закону №1774-VIII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

15. Частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

16. Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 18.05.2017 335, яка застосовується з 01.01.2017) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

17. Отже, до моменту набрання чинності Законом №1774-VIII право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

18. Натомість, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

19. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.

20. При цьому, пунктом 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

21. Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (14.03.2017), статтею 16 Закону №2011-ХІІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.

22. Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин наведена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі №806/2508/18 та від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18.

23. Оскільки під час касаційного розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, незалежно від факту поданих ним документів, то судом касаційної інстанції не перевіряються висновки судів попередніх інстанцій в частині неправомірності відмови відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок ненадання ним документу, який свідчить про причини та обставини отриманого поранення, відповідно до вимог пункту 11 Порядку №975.

24. Таким чином, суди попередніх інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права, а також допустили порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

25. За приписами частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

26. З огляду на наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

27. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

28. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №520/10345/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

29. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Стародуб О.П.

Чиркін С.М.