Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 260/4753/24

адміністративне провадження № К/990/10316/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М. та судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,

треті особи: Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Ужгородської міської ради

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Іванчулинця Д.В. від 26 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Носа С.П., Кухтея Р.В., Коваля Р.Й. від 18 лютого 2025 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо відмови складення та затвердження кошторису на капітальний ремонт з місцевого бюджету, що передбачений Порядком проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 565 (далі - Порядок № 565);

- зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради відповідно до пункту 8 частини першої статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), пунктів 2, 3, 5-11 Порядку № 565 скласти та затвердити кошторис на капітальний ремонт з місцевого бюджету, прийняти рішення про проведення безоплатного капітального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, що дає йому право на безоплатний капітальний ремонт житла. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11 липня 2023 року у справі № 260/3240/23 зобов`язував Виконавчий комітет Ужгородської міської ради розглянути його звернення щодо ремонту вказаної квартири. Комісія, створена Ужгородською міською радою, обстежила його квартиру і склала акт про її незадовільний стан, який потребує капітального ремонту, проте Виконавчий комітет Ужгородської міської ради відмовив у фінансуванні ремонту, посилаючись на відсутність коштів із Державного бюджету. Відсутність фінансування з Державного бюджету не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку дотримуватися процедури, визначеної Порядком № 565, а саме скласти та затвердити кошторис на капітальний ремонт з місцевого бюджету.

На думку позивача, бездіяльність відповідача полягає у неналежному виконанні судового рішення у справі № 260/3240/23, а відмова у складанні та затвердженні кошторису не містить підстав і обґрунтування, а також не визначає порядок оскарження, як того вимагає Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

3. Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) подало пояснення до позовної заяви, що з 2015 року в Україні розпочато децентралізацію та запроваджено реформу міжбюджетних відносин, а з 01 січня 2017 року - видатки, зокрема на проведення безоплатного капітального ремонту житла громадян, які мають таке право, включено до статті 91 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) - видатки місцевих бюджетів. У такому разі місцеві органи самостійно визначають обсяги необхідних видатків та порядок їх використання, а питання виділення коштів на проведення безоплатного капітального ремонту житла особам, які мають таку пільгу згідно із Законом № 3551-XII, має розглядатися місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів на зазначену мету, виділених з місцевих бюджетів.

4. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради не визнав позов, зазначав, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради склав дефектний акт. Також було затверджено зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта, локальний кошторис на будівельні роботи та відомість ресурсів до локального кошторису, і 12 січня 2024 року було надіслано лист з проханням розглянути питання виділення із Державного бюджету України на 2024 чи 2025 рік коштів цільової державної субвенції на ремонт квартири ОСОБА_1 . У бюджеті Ужгородської міської територіальної громади на 2024 рік не передбачені видатки на проведення безоплатного капітального ремонту квартир осіб, які мають право на таку пільгу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 26 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, задовольнив позов.

6. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували свої рішення тим, що ОСОБА_1 як ветеран війни та особа з інвалідністю III групи внаслідок війни має право на безоплатний капітальний ремонт власної квартири відповідно до пункту 8 частини першої статті 13 Закону № 3551-XII та Порядку № 565. З 01 січня 2017 року видатки на такі пільги, включаючи складання та затвердження кошторису, здійснюються з місцевих бюджетів згідно зі статтею 91 БК України, норми якого є спеціальними та мають вищу юридичну силу над підзаконними актами (зокрема, над положеннями Порядку № 565 щодо субвенцій з державного бюджету). Виконавчий комітет Ужгородської міської ради не може посилатися на відсутність видатків у місцевому бюджеті чи програми, оскільки принцип самостійності бюджетів зобов`язує органи місцевого самоврядування самостійно планувати та виділяти кошти на реалізацію гарантованих законом пільг, а бездіяльність щодо розгляду заяви позивача є протиправною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, і закрити провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. На обґрунтування касаційної скарги Виконавчий комітет Ужгородської міської ради зазначає, що суди порушили положення статті 19 КАС України та неправильно застосували положення пункту 8 частини першої статті 13 Закону № 3551-XII, пункту 1 частини першої статті 15, пункту 10 частини другої статті 16, статті 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 2 Порядку № 565, а також не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 09 грудня 2022 року у справі № 761/25659/21 (стосовно того, що сама участь суб`єкта владних повноважень у спорі не є підставою для визнання його публічно-правовим та віднесення до адміністративної юрисдикції; необхідно з`ясувати причини виникнення спору та права, за захистом яких позивач звернувся до суду), та висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 16 червня 2020 року у справі № 810/789/17 (спір щодо капітального ремонту житла, яке є власністю позивача, слід розглядати у порядку цивільного судочинства).

9. ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить закрити касаційне провадження, обґрунтовуючи це тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року не підлягають касаційному оскарженню, а Верховний Суд не мав підстав відкривати касаційне провадження та зобов`язувати його подати відзив, докази надсилання копій відзиву іншим учасникам та заперечення на клопотання відповідача про зупинення виконання судових рішень.

10. Мінфін у поясненнях на касаційну скаргу звертає увагу на те, що бюджетне законодавство зазнало змін після прийняття Порядку № 565 і питання виділення коштів на проведення безоплатного капітального ремонту житла особам, які мають таку пільгу згідно із Законом № 3551-XII, має розглядатися місцевими органами виконавчої влади за рахунок виділених із місцевого бюджету коштів на зазначену мету. Положення БК України є переважаючими в питаннях врегулювання бюджетних відносин над нормами Порядку № 565 у питанні визначення джерела фінансування видатків на проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, та компетенцію суб`єктів для реалізації такої пільги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

11. 11 березня 2025 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

12. Верховний Суд ухвалою від 15 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі.

13. 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, а до цього 16 квітня 2025 року та 23 квітня 2025 року - клопотання про закриття касаційного провадження.

14. 22 квітня 2025 року Мінфін подав до Верховного Суду письмові пояснення на касаційну скаргу.

15. Верховний Суд ухвалою від 15 вересня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції; призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 16 вересня 2025 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 11 липня 2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 260/3240/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, яким зобов`язав Виконавчий комітет повторно розглянути його звернення від 20 квітня 2023 року про проведення безоплатного капітального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до процедури, визначеної Порядком № 565. Зазначене рішення набрало законної сили 10 серпня 2023 року.

17. 03 листопада 2023 року комісія Виконавчого комітету Ужгородської міської ради оглянула квартиру за вказаною адресою та склала акт обстеження технічного стану квартири, в якому зафіксувала незадовільний стан житла, що потребує капітального ремонту, а Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради затвердив дефектний акт, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта № 23, локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 та відомість ресурсів до нього.

18. 12 січня 2024 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Мінфіну та Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) з проханням виділити з державного бюджету 235 тис. гривень для виконання судового рішення від 11 липня 2023 року.

19. Цього ж дня Виконавчий комітет направив лист № 02.4-07/44 до Мінфіну з проханням виділити з державного бюджету на 2024 або 2025 рік цільову субвенцію для проведення капітального ремонту квартири ветерана війни, особи з інвалідністю III групи внаслідок війни ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

20. 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

21. 07 травня 2024 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради листом № Б/1634 повідомив ОСОБА_1 про те, що звернувся до Мінфіну та Мінсоцполітики за цільовою субвенцією.

22. 08 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Мінсоцполітики, щоб підтвердити факт звернення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

23. 16 липня 2024 року Мінсоцполітики листом № 1341/0/5-24/31 повідомило, що питання житлово-комунального господарства належать до компетенції Міністерства розвитку громад та територій України, а вирішення питань капітального ремонту житла покладено на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

24. 09 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Мінфіну для підтвердження отримання звернення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

25. 10 липня 2024 року Мінфін до листа-відповіді № 09010-11/Б-1040/1327 долучив лист від 16 січня 2024 року № 09010-04-6/1297, адресований Виконавчому комітету Ужгородської міської ради, в якому зазначалося, що фінансування безоплатного капітального ремонту має здійснюватися з місцевого бюджету.

26. 19 липня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

27. Цього ж дня Виконавчий комітет Ужгородської міської ради листом № Б-3043 повідомив ОСОБА_1 , що затвердженими програмами не передбачено фінансування таких витрат з місцевого бюджету.

28. Позивач оскаржив відмову відповідача у затвердженні кошторису на капітальний ремонт його квартири з місцевого бюджету.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

30. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

34. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

35. Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Особам, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, згідно із пунктом 8 частини першої статті 13 Закону № 3551-XII, надається пільга у вигляді позачергового безоплатного капітального ремонту власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

37. Такий безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир проводиться відповідно до Порядку № 565, який передбачає подання особою, яка належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, письмової заяви до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем свого постійного проживання і реєстрації (пункт 3 зазначеного Порядку).

38. Для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджету), органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб (пункт 3 Порядку № 565).

39. Відповідно до пункту 7 Порядку № 565 комісія після обстеження будинку, квартири складає перелік, визначає види і обсяги робіт, які необхідно виконати, з урахуванням строку проведення останнього капітального ремонту та виходячи з переліку основних робіт згідно з додатками 3 і 4, орієнтовної тривалості ефективної експлуатації елементів будинку, квартири, визначеної правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій.

40. За результатами обстеження будинку, квартири складаються дефектний акт, кошторисний розрахунок і визначається загальна вартість капітального ремонту (пункт 8 Порядку № 565).

41. За заявою особи, щодо якої прийнято рішення про проведення безоплатного капітального ремонту, комісія приймає рішення про виконання в межах вартості безоплатного капітального ремонту одного чи кількох видів ремонтних робіт, визначених за результатами обстеження (перекриття всієї площі покрівлі, заміна віконних рам, перекриття всієї площі підлоги будинку тощо) (пункт 9 Порядку № 565).

42. Кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту затверджуються рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за поданням комісії і не підлягають зміні (пункт 10 Порядку № 565).

43. Затверджені кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту передаються у встановленому законодавством порядку до органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, для подальшої роботи (пункт 11 Порядку № 565).

44. Відповідно до змісту пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір характеризується наявністю хоча б однієї сторони, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, і виникненням спору у зв`язку з виконанням або невиконанням таких функцій.

45. Для визначення предметної юрисдикції Верховний Суд виходить зі змісту та природи спірних відносин: (1) яке право чи інтерес підлягає захисту; (2) чи пов`язаний спір із здійсненням суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій; (3) чи є спір наслідком застосування або незастосування адміністративної процедури.

46. У справі, що розглядається, позов ОСОБА_1 спрямований на припинення протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реалізації процедури надання соціальної пільги, а не на вирішення приватноправового спору про здійснення повноважень власника. Отже, цей спір є публічно-правовим.

47. Верховний Суд звертає увагу, що 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

48. Адміністративна справа у статті 2 Закону № 2073-IX визначена як справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, а адміністративний акт як рішення або юридично значущу дію індивідуального характеру, спрямовану на набуття, зміну чи припинення прав та обов`язків особи.

49. Бездіяльність адміністративного органу, яка призводить до нереалізації права особи, прирівнюється до відсутності такого акта і може бути оскаржена до суду як протиправна відповідно до статті 55 Конституції України.

50. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина п`ята статті 125 Конституції України).

51. У силу частини першої статті 18 Закону № 2073-ІХ особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.

52. Отже, рішення, дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень у межах адміністративної процедури оскаржуються до адміністративних судів.

53. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 оскаржив не майнові права як такі, а бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що полягає в неналежному виконанні процедури, передбаченої Порядком № 565, щодо складання та затвердження кошторису на безоплатний капітальний ремонт житла ветерана війни з місцевого бюджету.

54. У таких правовідносинах орган місцевого самоврядування, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти в межах, визначених законом, для реалізації гарантованої державою пільги (пункт 8 частини першої статті 13 Закону № 3551-XII).

55. Зазначене не є спором про майнові права в цивільно-правовому розумінні, а стосується виконання публічної функції - надання соціального захисту, що регулюється бюджетним законодавством (стаття 91 БК України), та за умови дотримання адміністративної процедури, передбаченої Законом № 2073-ІХ.

56. Слід розмежовувати право позивача на капітальний ремонт, як елемент його цивільного права власності, від правовідносин, що виникають у процесі реалізації цього права.

57. Сам по собі факт, що ремонт стосується приватного житла, не змінює публічно-правової природи спору, оскільки предметом є вирішення суб`єктом владних повноважень питання про надання пільги у встановленій законом процедурі, а не захист речового права власності.

58. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2073-ІХ адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

59. З огляду на темпоральність застосування Закону № 2073-ІХ Верховний Суд зазначає, що ключові дії відповідача (листи від 07 травня 2024 року № Б/1634 та від 19 липня 2024 року № Б-3043, а також відмова у затвердженні кошторису) вчинені після набрання зазначеним Законом чинності (15 грудня 2023 року), а відтак на них поширюються вимоги щодо форми й змісту адміністративних актів і рішень/бездіяльності, зокрема щодо обґрунтування, пропорційності та повідомлення порядку оскарження (статті 8, 11, 14, 15 Закону № 2073-ІХ).

60. Бездіяльність відповідача, яка виражається у відмові затвердити кошторис з місцевого бюджету без належного обґрунтування, порушує принципи обґрунтованості адміністративного акта (стаття 8 Закону № 2073-ІХ) та пропорційності (стаття 11 Закону № 2073-ІХ).

61. Належна мотивація адміністративного акта, в тому числі рішення про відмову у вчиненні певної дії, передбачає: (а) зазначення фактичних підстав і посилання на відповідні правові норми; (б) врахування прав, свобод і законних інтересів осіб та вибір рішення з найменш негативними наслідками (принцип пропорційності); (в) інформування про порядок оскарження.

62. Листи відповідача від 07 травня 2024 року № Б/1634 та від 19 липня 2024 року № Б-3043 містять лише формальне посилання на відсутність фінансування, не містять правового аналізу та порядку оскарження, що не відповідає вимогам статей 8, 11, 14, 15 Закону № 2073-ІХ і підтверджує протиправність бездіяльності.

63. Відносини захисту особи у соціально спрямованій сфері розглядаються не як одностороннє надання послуг, а як публічно-правовий обов`язок, виконання якого може бути примусово забезпечено через адміністративний суд.

64. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про необхідність розгляду спору у порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник у зв`язку з неналежним здійсненням Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради своїх публічно-владних управлінських функцій, а отже, є публічно-правовим у розумінні статті 4 КАС України.

65. Посилання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2022 року в справі № 761/25659/21 є безпідставним, оскільки у тій справі Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до суду з позовом щодо вирішення трудового спору, який за своєю правовою природою належить до сфери приватноправових відносин. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у зазначеній постанові щодо предметної юрисдикції не є релевантними до цієї справи та не підлягають застосуванню.

66. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 810/789/17 також є необґрунтованим, оскільки зазначена справа стосувалася позову фізичної особи до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України та районної державної адміністрації про зобов`язання провести капітальний ремонт житлового будинку, що належить їй на праві власності, тоді як у справі, що розглядається ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчого органу Міської ради скласти та затвердити кошторис на капітальний ремонт з місцевого бюджету, і прийняти рішення про проведення безоплатного капітального ремонту квартири.

67. Верховний Суд наголошує, що принцип самостійності місцевих бюджетів (стаття 7 БК України) передбачає право і обов`язок органів місцевого самоврядування забезпечувати фінансування видатків, віднесених законом до їхньої компетенції. Відсутність відповідної бюджетної програми або асигнувань у місцевому бюджеті не може звільняти орган місцевого самоврядування від обов`язку скласти та затвердити кошторис на капітальний ремонт, передбачений Порядком № 565, і вчиняти дії, необхідні для реалізації права позивача.

68. Посилання на відсутність асигнувань або місцевої програми не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання визначених законом процедурних обов`язків, а зобов`язання, покладені судами попередніх інстанцій, спрямовані на завершення адміністративної процедури: скласти та затвердити кошторис, передати його головному розпоряднику коштів місцевого бюджету для подальших дій.

69. Такий спосіб захисту не підмінює бюджетну дискрецію органу місцевого самоврядування і відповідає вимогам ефективного судового захисту (стаття 2 КАС України).

70. Крім того, у спірних правовідносинах належить враховувати положення бюджетного законодавства, яке зазнало істотних змін після прийняття Порядку № 565.

71. До 01 січня 2017 року видатки на безоплатний капітальний ремонт житла ветеранів війни враховувалися у складі відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (частина п`ята статті 102 БК України у редакції до змін). Однак після внесення змін Законом України від 20 грудня 2016 року № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» зазначену норму виключено, а фінансування таких ремонтів віднесено до видатків місцевих бюджетів відповідно до пункту 20-4 статті 91 БК України.

72. Таким чином, починаючи з 01 січня 2017 року проведення безоплатного капітального ремонту житла ветеранів війни здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування зобов`язані передбачати відповідні видатки та самостійно визначати їх обсяги і порядок використання, виходячи з принципів самостійності та збалансованості бюджетів, визначених статтею 7 БК України.

73. Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) також покладає на виконавчі органи місцевих рад обов`язок вирішувати питання соціального захисту населення, зокрема щодо надання допомоги ветеранам війни та проведення капітального ремонту житла (підпункт 2 пункту «а» частини першої статті 34).

74. Отже, після 01 січня 2017 року Порядок № 565 підлягає застосуванню як процедурний акт у тій частині, що не суперечить нормам БК України, а питання визначення джерел та механізмів фінансування безоплатного капітального ремонту регулюються БК України як актом вищої юридичної сили відповідно до частини другої статті 4 БК України та частини третьої статті 7 КАС України.

75. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо складання та затвердження кошторису на проведення безоплатного капітального ремонту квартири позивача з місцевого бюджету є протиправною, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

76. Щодо клопотання позивача про закриття касаційного провадження Верховний Суд звертає увагу на положення статті 328 КАС України, які регулюють право на касаційне оскарження та винятки з цього права.

77. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, за винятком випадків, визначених у підпунктах «а»-«г» цієї частини.

78. Реалізація права на безоплатний капітальний ремонт житла як соціальної пільги для особи з інвалідністю внаслідок війни, спір щодо чого суди розглянули у спрощеному позовному провадженні, має ознаки значного суспільного інтересу, оскільки стосується реалізації гарантованих законом прав вразливих категорій громадян (пункт в) абзацу першого пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

79. Крім того, підставою касаційного оскарження було порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, тому потребувало перевірки Верховним Судом під час касаційного перегляду.

80. Також ОСОБА_1 не зазначає будь-яку з підстав, визначених статтею 339 КАС України, для закриття касаційного провадження, тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

82. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

83. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

84. Оскільки Верховний Суд не ухвалює нового рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

85. Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про закриття касаційного провадження.

2. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення.

3. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 260/4753/24 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа