Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №815/6608/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 815/6608/15

адміністративне провадження № К/9901/37568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 (суддя Марин П. П. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.02.2017 (судді: Зуєва Л. Є. (головуючий), Федусик А. Г., Шевчук О. А.) у справі №815/6608/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрест" до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтрест" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.09.2015:

- № 0000452205/9428, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 247 174,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 61 793,00 грн;

- № 0000422205/9428, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 254 757,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом була порушена процедура прийняття податкових повідомлень-рішень, а саме невірно вказана підстава їх прийняття, не зазначено норми законодавства, які були порушені підприємством та пропущено строк їх прийняття. Крім того, позивач не погоджується із сумами, вказаними в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях та зазначає, що відповідачем не надано розрахунку штрафних санкцій та будь-яких розшифровок сум у зв'язку з чим позивач не має можливості обчислити правильність нарахування податкових зобов'язань. Також позивач вказував на наявність у нього та надання контролюючому органу всіх первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.02.2017, позов задоволено.

4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Також відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень порушено Порядок направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 19.02.2015 № 000008/15-32-22-05/33140864, оформленого за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Вінтрест" з питання обчислення та нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при отриманні та використанні у господарській діяльності сировини (винограду) за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, пп. 138.1.1 п.
138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 2780101 грн; п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п.
201.7 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1158439 грн. ; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1085576 грн.

Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не надано належних первинних документів на оприбуткування товару (виноград), отриманого від контрагентів ПАТ "Украгро ", ТОВ "Технолог ", ПАТ "Одесавінпром", ТОВ "Шустов-Агро", також не було надано актів переробки, документів щодо подальшого використання вказаного товару, та відображення таких операцій в бухгалтерському обліку, що, на думку контролюючого органу, свідчить про отримання такого товару безкоштовно та невикористання його у господарській діяльності Товариства. Таким чином позивачем безпідставно не віднесено до складу інших доходів вартості безоплатно отриманого товару та безпідставно не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям, що не приймали участі у господарській діяльності позивача та безпідставно сформовано податковий кредит.

Також контролюючим органом встановлено завищення витрат на суму 200 029 грн, у зв'язку з тим, що Товариством не було проведено коригування витрат по акту попередньої перевірки, яким встановлено завищення витрат (не підтверджені первинними документами). Отже, порушення які виявлені у ході попередньої перевірки вплинули на формування собівартості продукції реалізація якої проводилась протягом 2-4 кв. 2011 року, а витрати у сумі 200 029 грн підлягають виключенню зі складу витрат в 3 кв.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0000422205, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1085576 грн; від 10.03.2015 № 0000442205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1448049 грн; від 10.03.2015 № 0000452205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього на 2295008 грн.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями податкового органу позивач звернулося зі скаргою до ДФС України.

За результатами розгляду скарги позивача, ДФС України скасувало податкові повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольсьокму районі ГУ ДФС в Одеській області від
10.03.2015 № 0000422205, № 0000442205, № 0000452205 в частині встановленого перевіркою заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за рахунок безоплатно отриманого товару без належних первинних документів від ПАТ "Украгро ", ТОВ "Технолог ", ПрАТ "Одесавинпром" та ТОВ "Шустов-Агро" та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції та в зазначеній частині рішення про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення ДФС України про результати розгляду скарги від
24.07.2015 № 15578/6/9999/0-01сп25 ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від
01.09.2015 №0000452205/9428, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 247174 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 61793 грн та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 № 0000422205/9428, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 254757 грн.

Судами встановлено, що постачання позивачу винограду врожаю 2012 року контрагентами ПАТ "Украгро ", ТОВ "Технолог ", ПАТ "Одесавинпром" та ТОВ "Шустов-Агро" оформлена в обліку позивача пакетом документів: актами про переробку винограду на сусло в період з 24 по 31 серпня 2012 року, з 01 по 07 жовтня 2012 року; ваговими накладними, які є підставою для складського обліку з 24 по 31 серпня 2012 року, з 01 по 07 жовтня 2012 року; внутрішніми прибутковими накладними (які є документами внутрішнього обліку) з 24 по 31 серпня 2012 року, з 01 по 07 жовтня 2012 року; зведеними видатковими накладними, оформленими обома сторонами операції; доказами оплати придбаного та оприбуткованого винограду.

Судами встановлено, що всі зазначені документи надавались позивачем до контролюючого органу в ході проведення перевірки, до заперечень на акт перевірки, та в ході розгляду повторної скарги.

Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що технологічна специфіка виробництва виноматеріалів обумовлена тим, що фізично неможливо оприбутковувати у той же час всі партії винограду, які збираються. Процес збору врожаю є непереривним, оскільки виноград є швидкопсувним продуктом і тому збираючи його з полів моментально здійснюється його доставка на підприємство, про що складені вагові накладні та є записи у ваговому журналі, в подальшому вся партія винограду певного сорту переробляється, про що кожен день складаються акти про переробку та оформлюються внутрішні прибуткові накладні, які є не первинними документами, а допоміжними документами внутрішнього обліку. В подальшому між позивачем та контрагентами - постачальниками вже оформлюються зведені видаткові накладні на всю партію винограду за певний проміжок часу і вже самі ці видаткові накладні є первинними бухгалтерськими документами, які є підставою для оприбуткування всієї партії винограду.

Крім того, судами також було встановлено, що в адміністративній справі №815/1057/15 за позовом ТОВ "Вінтрест" до ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2015 №0000202205, № 0000242205, № 0000212205, № 0000102205, предметом дослідження вже було питання реалізації ТОВ "Вінтрест" виноматеріалів нижче собівартості виготовленої продукції. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, позов ТОВ "Вінтрест" задоволено. Таким чином, судом вже досліджувалось питання реалізації ТОВ "Вінтрест" виноматеріалів нижче собівартості виготовленої продукції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що судами не взято до уваги те, що в системі ІС "Податковий блок" підсистеми "Скарга", підсистеми "Апеляційне та судове оскарження" до 31.08.2015 не висвітлювалась інформація щодо результатів розгляду скарги позивача, а саме, були відсутні суми, які після часткового скасування повинні бути нараховані, відомості щодо отримання платником рішення про результати розгляду скарги та було відсутнє саме рішення ДФС України про результати розгляду скарги у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості опрацювати результати розгляду скарги та прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган також перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки. Проте в касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

10.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі Податковий кодекс України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі Податковий кодекс України, з урахуванням правил, встановлених Податковий кодекс України;

11.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податковий кодекс України.

11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

11.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Податковий кодекс України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Податковий кодекс України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Податковий кодекс України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Податковий кодекс України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податковий кодекс України.

12. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень платникам податків на момент виникнення спірних відносин регулювався наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 "Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків".

13.1. Пункт 2.1.

Відповідно до цього Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

13.2. Пункт 2.3.

Податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) органом державної податкової служби суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків направляються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість або об'єкта оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу.

13.3. Пункт 2.4.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

13.4. Пункт 3.4.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

16. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

17. Підстави для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень рішень визначено нормами Податкового кодексу України, а чіткий порядок складання податкових повідомлень-рішень та їх надсилання платникам податків на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 "Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків".

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70, 71, 72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту.

Так, судами при прийнятті рішень досліджено первинні документи, які згідно з п.
44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Необхідно зазначити, що посилання контролюючого органу в акті перевірки на відсутність (ненадання) позивачем первинних документів, зокрема, документів на оприбуткування товару, актів переробки, документів щодо подальшого використання вказаного товару, суди обґрунтовано не взяли до уваги та встановили, що такі документи наявні у позивача, надавались ним під час перевірки, додавались до скарг на акт перевірки та податкові повідомлення - рішення, та зазначалось у рішенні ДФС України про результати розгляду скарги.

20. Судами також встановлено та обґрунтовано прийнято до уваги при вирішенні спору, що контролюючим органом порушено вимоги Порядку направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, зокрема, ДФС України прийняло рішення про зменшення податкових зобов'язань ТОВ "Вінтрест" 24.07.2015, в свою чергу, податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем лише 01.09.2015 в той час, як зазначеним вище порядком передбачено строк 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Доказів в спростування зазначеного контролюючим органом не надано.

Крім того, контролюючим органом у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях графі "підстава" зазначено акт перевірки від 24.07.2015 №15578/6/99-99-10-01-04-25, що не відповідає дійсності.

21. В частині завищення Товариством витрат в 3 кварталі 2011 року на 200 029,00
грн та не надання доказів проведення коригування витрат в цій сумі за результатами попередньої перевірки суди обґрунтовано виходили з того, що вказані обставини були предметом розгляду в адміністративній справі №815/1057/15, за результатами розгляду якої постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, позов Товариства було задоволено та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення, зокрема і з зазначеній частині.

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано витрати та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Необхідно також зазначити, що касаційна скарга не містить жодного доводу на спростування висновків судів щодо реальності господарських операцій чи наявності у позивача первинних документів, що підтверджують такі операції, як не містить касаційна скарга і посилань на неповне встановлення судами обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від
04.04.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.02.2017 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі № 815/6608/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова