Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №348/1724/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 року

м. Київ

справа №348/1724/17

адміністративне провадження №К/9901/33504/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 348/1724/17

за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Качмара В.Я., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати неправомірними дії Надвірнянського ОУ ПФУ щодо неврахування при розрахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку годувальник ( ОСОБА_2 ) отримував у Відкритому акціонерному товаристві (далі - ВАТ) «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин», у Товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Варєнганська транспортна компанія-2»;

зобов`язати Надвірнянське ОУ ПФУ здійснити позивачу перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника, починаючи з 08.11.2016, з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку отримував годувальник ОСОБА_2 у ТОВ «Варєнганська транспортна компанія-2» у період з вересня 2008 по березень 2012 років згідно з довідкою від 22.12.2016 №76 (далі - Довідка-1), та у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» у період з квітня 2000 по вересень 2008 років згідно з довідкою про підтвердження заробітної плати для обчислення пенсії від 19.07.2017 №103 (далі - Довідка-2), а також донарахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно з проведеним перерахунком до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона з 08.11.2016 перебуває на обліку в Надвірнянському ОУ ПФУ та отримує пенсію по втраті годувальника. Однак, така пенсія обрахована їй без урахування заробітної плати її померлого чоловіка, що працював в районах Крайньої Півночі до якої зараховувались північна надбавка та районний коефіцієнт, що підтверджується поданими нею для перерахунку пенсії Довідкою-1, Довідкою-2.

2. Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Надвірнянського ОУ ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії за період з 08.11.2016 по 28.02.2017 - залишено без розгляду.

3.Надвірніняський районний суд Івано-Франківської області постановою від 13.11.2017 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії Надвірнянського ОУ ПФУ щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку годувальник ОСОБА_2 отримував у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» та у ТОВ «Варєганська транспортна компанія-2»;

зобов`язав Надвірнянське ОУ ПФУ здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника, починаючи з 01.03.2017, з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку отримував годувальник ОСОБА_2 у ТОВ «Варєганська транспортна компанії-2» у період з вересня 2008 року по березень 2012 року згідно із довідкою від 22.12.2016 №76;

зобов`язав Надвірнянське ОУ ПФУ здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника, починаючи з 01.10.2017, з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку отримував годувальник ОСОБА_2 у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» у період з квітня 2000 року по вересень 2008 рік згідно із довідкою про підтвердження заробітної плати для обчислення пенсії від 19.07.2017 №103, а також дорахувати, виплатити недоплачені ОСОБА_1 суми пенсії та виплачувати їй пенсію в подальшому згідно з проведеним перерахунком до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

4. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 23.01.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. 03.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2017 - залишити в силі.

6. Верховний Суд ухвалою від 15.03.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

7. 05.04.2018 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу позивача, в якому пенсійний орган просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 .

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач перебуває на обліку в Надвірнянському ОУ ПФУ та з 08.11.2016 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 .

Із записів трудової книжки померлого чоловіка позивача видно, що робота, яку він виконував на підприємствах, де працював у районах Крайньої Півночі здійснювалась вахтово-експедиційним методом.

21.07.2017 ОСОБА_1 звернулась до Надвірнянського ОУ ПФУ із заявою, в якій просила повідомити чи враховані при розрахунку її пенсії у зв`язку з втратою годувальника районні коефіцієнти та північна надбавка, що виплачувались її чоловіку за час виконання ним роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 23.05.2017 №84 за період роботи з квітня 2000 по вересень 2008 років та Довідки-1, які вона подавала при зверненні за призначенням такої пенсії. Просила у разі неврахування заробітної плати з такими надбавками врахувати її при розрахунку пенсії.

На вказану заяву відповідач 11.08.2017 листом №277/Л-15 зазначив, що підстав для зарахування заробітної плати при обчисленні пенсії з 01.01.1992 з врахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки немає, так як Законом Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15.05.1990 №1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» (далі - Закон №1480-I) передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами. З врахуванням цього Надвірнянське ОУ ПФУ вказало, що пенсія ОСОБА_1 призначена та виплачується згідно з чинним законодавством.

Незважаючи на таку відповідь позивач 26.09.2017 подала до Надвірнянського ОУ ПФУ разом із Довідкою-2 заяву з проханням врахувати при розрахунку їй пенсії районні коефіцієнти та північну надбавку.

Листом від 03.10.2017 № 332/Л-15 пенсійний орган відмовив у перерахунку пенсії ОСОБА_1 наводячи мотиви відмови, що були вказані у листі від 11.08.2017 №277/Л-15.

Не погодившись із такою відмовою територіального пенсійного органу, позивач звернулася до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки чоловік позивачки ОСОБА_2 працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та нею були подані відповідачу довідки про його заробітну плату, відповідно на неї поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 і вона має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії у зв`язку із втратою годувальника за весь період роботи її чоловіка у даній місцевості.

10. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що Законом №1480-I було передбачено, що з 01.01.1992 в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі обчислення заробітної плати, із якої призначаються пенсії, проводиться за виключенням районного коефіцієнту та північної надбавки. А із набранням чинності з 01.01.1992 Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) районного коефіцієнту та північної надбавки під час обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку не передбачено, як в подальшому не було передбачено і Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що неврахування відповідачем при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку отримував ОСОБА_2 суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 на отримання гарантованої міжнародною Угодою пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивача пенсійний орган послався на те, що частиною третьою статті 96 Закону №1480-I передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

15. Згідно зі частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

16. Пунктом 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею

26 цього Закону.

17. За змістом частини першої статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

18. Статтею 37 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

19. Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв`язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).

20. У справі, яка розглядається спірним є неврахування пенсійним органом при розрахунку пенсії позивачу у зв`язку з втратою годувальника районних коефіцієнтів та північної надбавки, що виплачувались її померлому чоловіку за час виконання ним роботи у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у період роботи з квітня 2000 по вересень 2008 років.

21. Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

22. Статтею 3 Угоди від 13.03.1992 також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

23. Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

24. Відповідно до положень статті 14 Федерального закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості особам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, збільшується на відповідний районний коефіцієнт, який встановлюється Урядом Російської Федерації залежно від району (місцевості) проживання, на весь період проживання зазначених осіб у цих районах (місцевостях). При переїзді громадян на нове місце проживання в інші райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості, в яких встановлено інші районні коефіцієнти, фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається з урахуванням розміру районного коефіцієнта за новим місцем проживання.

При виїзді громадян за межі районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається відповідно до пунктів 2 - 5 цієї статті (тобто без урахування районного коефіцієнта).

25. Аналогічні положення закріплені і в частині третій статті 96 Закону №1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

26. Крім того, колегія суддів зазначає, що ні Законом № 1058-IV, ні Законом № 1788-XII не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту.

27. Необґрунтованими є посилання позивача на норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

28. Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмову у врахуванні при визначенні розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника районного коефіцієнту та північної надбавки, які отримував ОСОБА_2 в період з 2000 по 2012 рік є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

29. Аналогічний правовий висновок міститися, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року № 345/4316/16-а.

30. За таких обставин, та враховуючи правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

31. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

32. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 у справі № 348/1724/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду