Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/9328/19

адміністративне провадження № К/9901/41699/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акермана Олега Матвійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 (судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області взяти на облік як пенсіонера, здійснити запит пенсійної справи або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, проведенням індексацій, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області взяти на облік як пенсіонера, здійснити запит пенсійної справи або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 07.10.2009, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, проведенням індексацій, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.08.2019 та ОСОБА_2 з 09.08.2019. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 змінено: викладено четвертий та п`ятий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 07 жовтня 2019 року».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року в адміністративній справі № 160/9328/19 залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення судового контролю у справі №160/9328/19.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Акерманом Олегом Матвійовичем подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог ст. 296 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, з посилання на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №440/207/19, виходив з того, судовий збір не сплачується за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, тобто, саме за подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Оскільки заявком оскаржується ухвала суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то у заявника наявний обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи що особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, апеляційний суд дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому апеляційна скарга підлягає поверненню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, позивачі подали касаційну скаргу, у якій просять касаційний суд скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги покликаються на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності у позивачів обов`язку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі №160/9328/19.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) №3674-VI.

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону №3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону №3674-VI установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).

Разом з тим, ст. 4 Закону №3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Не містить таких положень щодо необхідності сплати судового збору й ст. 382 КАС України, яка регулює порядок вирішення питання щодо судового контролю.

Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 у справі № 560/4364/19 дійшов наступного висновку:

«…за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

Таким чином, апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, помилково зобов`язав позивача сплатити судовий збір у розмірі та у порядку, передбаченому для сплати судового збору при поданні адміністративного позову.»

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах міститься й у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №2а/0470/2563/12, від 08.12.2020 у справі №743/1604/19.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, помилково зобов`язав позивачів сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, чим створено додаткові умови доступу до правосуддя у вигляді вимоги сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду вказаної заяви.

Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 по справі №440/207/19, яку застосовано судом апеляційної інстанції під час вирішення питання прийняття апеляційної скарги, однак судом апеляційної інстанції неправильно застосовано зазначені висновки.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 340 349 353 355 356 КАС України,-

постановив:

Касаційну скаргу Акермана Олега Матвійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 у справі №160/9328/19 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук