Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.05.2023 року у справі №160/27047/21
Постанова КАС ВП від 16.05.2023 року у справі №160/27047/21

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/27047/21

адміністративне провадження № К/990/23379/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/27047/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати відмову у поверненні помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; зобов`язати відповідача сформувати і подати до органу Казначейства висновок про повернення позивачу помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 позов задоволено частково.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №160/27047/21.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022, справу передати до Третього апеляційного адміністративного суду для розгляду спору по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2022 відкрито провадження у справі у справі №160/27047/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 15.05.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 16.05.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати відмову позивачу у поверненні помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,30 грн. викладену у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.07.2021 №54445/6/04-36-24-06; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,30грн.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90грн., викладеної у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.07.2021 №54445/6/04-36-24-06. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вказаним судовим рішенням, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику.

30.06.2022 відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. Первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. Посилання скаржника на сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги також не є підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі, оскільки обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому, скаржник не наводить обставин з посиланнями на докази неможливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі вчасно.

Оскаржуваною у цій справі ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022.

Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Як вказав суд, зазначені обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, оскільки вже визнавалися неповажними про що скаржнику було повідомлено ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. На думку суду, посилання скаржника на введення воєнного стану введеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не може бути поважною підставою для поновлення йому строку звернення до суду, оскільки скаржник не зазначає яким чином введення з 24.02.2022 воєнного стану вплинуло на організацію роботи саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, та як такі обставини стали перепоною для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на практику Верховного Суду, якщо її систематизувати полягає в тому, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків. Поряд з цим, вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано у найкоротший строк з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Зазначене дає підстави вважати, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Як вказує податковий орган, відповідач звернувся до суду з повторною апеляційною скаргою в межах розумного строку разом з доказами сплати судового збору. Зокрема, ухвалу про повернення апеляційної скарги податковим органом отримано 24.06.2022, затим, 30.06.2022 у найкоротший термін повторно подана апеляційна скарга з платіжним дорученням, що підтверджує сплату судового збору. Поряд з цим, відповідач зауважує, що податковим органом вживалися всі можливі заходи для отримання фінансування на апеляційне оскарження в умовах воєнного стану.

Позивач правом заперечити проти доводів касаційної скарги податкового органу не скористався, неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд з цим, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Як вбачається, ухвалою апеляційного суду від 24.06.2022 повернуто апеляційну скаргу скаржнику, з огляду на невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Відповідач підтверджує, що ухвалу суду про повернення апеляційної скарги отримано останнім 24.06.2022.

30.06.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду апеляційної інстанції повторно подано апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку визначеного процесуальним законом, у зв`язку з несплатною судового збору, остання була залишена без руху, а згодом повернута особі, яка її подала, оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги були неусунуті.

Вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано у найкоротший строк з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Заявником до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору від 27.06.2022, одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

З таких підстав суду апеляційної інстанції важливо ретельно перевірити наявність (або відсутність) підстав для відмови в поновлені строку за апеляційне оскарження.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, у цьому випадку - додано платіжне доручення про сплату судового збору, та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі після надіслання судового рішення у найкоротші строки, зокрема у цій справі - чотири робочі дні, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, касаційний суд вбачає доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованими.

Зазначене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04.02.2021 у справі №640/526/19.

У справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №160/27047/21 скасувати.

Справу №160/27047/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду