Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №592/7130/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №592/7130/17

адміністративне провадження №К/9901/21806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді -доповідача Берназюка Я. О., суддів: Коваленко Н. В., Гриціва М. І., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 592/7130/17

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми (у складі судді Корольової Г. Ю.) від 21 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Старостіна В. В., Бегунца А. О., Яковенка М. М. ) від 06 листопада 2017 року

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови позивачу в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Сумське об'єднання управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з часу звернення за пенсією.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем за його заявою не було призначено пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували зайнятість на установках УКХ, УВЧ та СВЧ випромінювань. Вважає такі дії пенсійного органу протиправними, оскільки ним представлено на розгляд усі необхідні документами, що підтверджували право на призначення пенсії згідно вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Сум від 21 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, позов задоволено, визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з 05 грудня 2016 року.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 грудня 2017 року внесено виправлення у постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2017 року, викладено третій абзац резолютивної частини постанови: "Зобов'язати Сумське об'єднання управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 21 лютого 2017 року".

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, та, залишаючи таке в силі, суд апеляційної інстанції виходили з того, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, тому необґрунтованими є доводи відповідача щодо відсутності первинних документів, які могли бути підставою для підтвердження пільгового стажу, а згідно трудової книжки має стаж роботи за професією із шкідливими і важкими умовами праці з 13 травня 1983 року по 18 грудня 1990 року (7 років 7 місяців 5 днів), отже позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах по досягненню 57 річного віку згідно абзацу 1 пункту "б " статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить про скасування постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2017 року і ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 13 травня 1983 року зарахований на посаду радіотехніка 2 кл.

Авіаційного підприємства Оха, 29 серпня 1983 року переведений на посаду інженера зв'язку; 01 січня 1985 року Авіаційне підприємство Оха реорганізоване в Охинський об'єднаний авіазагін; 22 серпня 1985 року позивач переведений на посаду старшого інженера РСБН; 01 червня 1988 року Охинський об'єднаний авіазагін реорганізований в Охинську об'єднану авіаескадрилью; 01 червня 1988 року ОСОБА_1 атестований та переведений старшим інженером радіопередавального центру першої категорії; 18 грудня 1990 року позивач звільнений за власним бажанням у зв'язку із зміною місця проживання.

05 грудня 2016 року позивач звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, надавши трудову книжку та інші документи, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 02 червня 2017 року про відмову у задоволенні заяви у призначенні пенсії на пільгових умовах, як працівнику зайнятому із шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців, оскільки відсутні первинні документи.

Вважаючи такі дії відповідача щодо не призначення йому пільгової пенсії за Списком № 2 протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Касаційна скарга Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області обґрунтована тим, що у трудовій книжці позивача зазначаються лише відомості про прийом на роботу, переміщення та звільнення, проте в такій не зазначено відомості про пільгову зайнятість позивача на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, які можуть бути зараховані до пільгового стажу у період з 13 травня 1983 року по 18 грудня 1990 року. Відмічає також, що посилання на зайнятість ОСОБА_1 на установках УКХ, УВЧ та СВЧ випромінювань відсутнє в первинних документах. Окремо зазначає, що висновок судів про зобов'язання призначити пенсію позивачу з 05 грудня 2016 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії 21 лютого 2017 року, а не 05 грудня 2016 року.

Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 3 статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини 4 статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - ~law11~), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень ~law12~ особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами ~law13~ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом "б" ~law15~ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

За приписами ~law16~ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1,2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

У постанові від 6 грудня 2016 року у справі № 21-1660а16 Верховний Суд України вказав на те, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

Враховуючи наведені положення законодавства, судами попередніх інстанцій в повному обсязі досліджено та вірно встановлено, що позивач згідно записів трудової книжки, яка є основним документом для підтвердження пільгового стажу, має стаж роботи за професією із шкідливими і важкими умовами праці з 13 травня 1983 року по 18 грудня 1990 року, що складає 7 років 7 місяців 5 днів.

Колегія суддів також погоджується з висновками попередніх судів про те, що записи трудової книжки кореспондуються і підтверджуються даними довідки, датованої 1990 роком, а також довідки від 03 листопада 2016 року №1589 підписаної генеральним директором ОАО "Сахалинский аеропорт ОХА", в якій в розгорнутому вигляді повністю було відображено умови виконуваної позивачем роботи у період роботи з 13 травня 1983 року по 18 грудня 1990 року, правове та технічне обґрунтування шкідливості умов роботи.

Отже, суди попередніх інстанції дійшли вірно висновку, що позивач довів представленими суду документами, як його особистими, так і наданими підприємством, на якому він працював зі шкідливими і важкими умовами праці, що він з 13 травня 1983 року по 18 грудня 1990 року працював за професією, що належать до Списку №2, що відповідає наведеним правовим позиціям Верховного Суду України, а відтак позивач згідно абзацу 1 пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на пенсію за віком на пільгових умовах по досягненню 57 річного віку.

Щодо доводів касаційної скарги про невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи стосовно дати звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії, то колегія суддів відмічає, що на час розгляду касаційної скарги 20 грудня 2017 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми внесено виправлення в резолютивну частину оскаржуваної постанови, за якими слід правильним вважати таке формулювання: "Зобов'язати Сумське об'єднання управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 21 лютого 2017 року".

Таким чином, вказана відповідачем невідповідність є опискою, яка виправлена судом першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними як запереченням на адміністративний позов, так і поданій пенсійним органом апеляційній скарзі. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Крім того, як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: М. І. Гриців

Н. В. Коваленко