Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2019 року у справі №160/2741/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №160/2741/19

адміністративне провадження №К/9901/26330/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №160/2741/19

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - в.о. Державної фіскальної служби України Власов О.С., про визнати протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Юркова Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Баранник Н.П., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

1. 26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України Власова О.С. від 04 березня 2019 року № 55-о про звільнення з 04 березня 2019 року полковника податкової міліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (М-110084) з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" (через скорочення штатів) при відсутності можливості подальшого використання на службі пункту 64 Положення;

1.2. поновити полковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

1.3. стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

2. Наказом в.о. Голови Державної фіскальної служби України № 2673-о від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Офісу великих платників податків ДФС, 06 листопада 2017 року призначений на посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

2.1. Наказом в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 04 березня 2019 року № 55-ос полковника податкової міліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" пункту 64 Положення (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі).

2.2. Підставою для звільнення зазначено: лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2018 року № 8218/8/04-36-04-02-17, попередження про наступне вивільнення від 28 серпня 2018 року, подання ГУВБ ДФС.

2.3. Судами також встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 28 серпня 2018 року було складено попередження про наступне вивільнення, яке обґрунтовано забезпеченням реалізації наказу ДФС від 06 червня 2018 року № 356 "Про внесення змін до окремих наказів ДФС", наказу ДФС від 09 липня 2018 року № 436 "Про здійснення заходів", наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10 серпня 2018 року № 164 "Про введення в дію Переліку змін №2 до організаційної структури ГУ ДФС" та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10 серпня 2018 року № 165 "Про введення в дію переліку змін №3 до штатного розпису на 2018 рік ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

2.4. Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України Власова О.С. від 04 березня 2019 року № 55-о про звільнення з 04 березня 2019 року полковника податкової міліції ОСОБА_1, заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (М-110084) з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" (через скорочення штатів) при відсутності можливості подальшого використання на службі пункту 64 Положення;

3.2. Поновлено полковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

3.3. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 березня 2019 року по 21 травня 2019 року включно у розмірі 33274,80 грн. (тридцять три тисячі двісті сімдесят чотири гривні 80 копійок);

3.4. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати за місяць.

3.5. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що фактично скорочення штату за посадою заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відбулось, проте, зважаючи на наявність вакантних посад як станом на час попередження про наступне вивільнення, так і на час прийняття спірного наказу, правові підстави для звільнення ОСОБА_1 згідно з підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі були відсутні. Звільнення позивача через скорочення штатів було здійснено без дотримання встановленої законом процедури.

IV. Касаційне оскарження

4. У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що видаючи наказ про звільнення позивача з посади, в.о. Голови ДФС України діяв виключно у межах наданих йому повноважень, оскільки саме він є для позивача суб`єктом призначення.

5. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

10. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки, визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

11. Підпунктом "г" пункту 64 вказаного Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.

12. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 цього Кодексу, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

13. Частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

14. Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

14.1. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

14.2. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

VI. Позиція Верховного Суду

15. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

16. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

20. Враховуючи, що порядок звільнення працівників податкової міліції у разі скорочення штатів спеціальним законодавством не врегульований, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на приписи Кодексу законів про працю України.

21. Аналізуючи наведені приписи законодавства колегія суддів вважає, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично підрозділи внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС, зокрема і в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, були ліквідовані, скорочення штату за посадою заступника начальника управління - начальника першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відбулось.

23. Проте, в оперативному управлінні та слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області як на час попередження позивача про наступне вивільнення, так і на час прийняття спірного наказу, були наявні вакантні посади.

24. З огляду на зазначене, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зобов`язане було запропонувати позивачу вакантні посади з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

25. В той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачами не надано доказів пропонування позивачу інших вакантних посад під час попередження про звільнення, доказів відмови ОСОБА_1 від подальшого проходження служби, як і доказів щодо відсутності можливості подальшого використання позивача на службі.

26. З урахування зазначених обстави, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не може бути звільнений за підпунктом "г" пункту 64 Положення №114, оскільки відповідачами не вживалися заходи для використання позивача на службі, але на іншій посаді, за наяваності такої можливості, у зв`язку з чим трудові гарантії останнього підлягають відновленню шляхом поновлення його на раніше займаній посаді.

27. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

28. Розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не оспорюється.

29. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

30. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду