Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №804/18930/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/18930/14

адміністративне провадження №К/9901/26085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у складі судді Прудника С.В.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у складі суддів Щербака А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

у справі № 804/18930/14

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання недійсною податкову консультацію,

У С Т А Н О В И В :

17 листопада 2014 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання недійсною наданої податковим органом податкової консультації від 30 травня 2014 року № 14134/10/28-01-48-01-15 та зобов'язати податковий орган надати Підприємству податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

23 грудня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, задоволений позов Товариства повністю, визнано недійсною податкову консультацію податкового органу від 30 травня 2014 року № 14134/10/28-01-48-01-15 та зобов'язано податковий орган надати Підприємству податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

12 січня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

16 травня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 12 січня 2016 року та витребувана справа №804/18930/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Підприємством 01 серпня 2016 року подане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, яким позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, рішення суддів попередніх інстанцій без змін.

06 липня 2016 року справа №804/18930/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №804/18930/14 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26085/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку податкового органу.

21 травня 2014 року Підприємство листом №НФОн-06/44 звернулося до податкового органу для надання податкової консультації з питання щодо порядку оподаткування операцій виплати процентів фірмі «SHORTLINE PLC».

30 травня 2014 року податковим органом надано податкову консультацію, яка є предметом судового розгляду у справі, зі змісту якої вбачається відсутність у СДПІ у м. Дніпропетровську доказів того, що фірма «SHORTLINE PLC» є фактичним власником доходу, що сплачується на його адресу та має право на ці відсотки, у зв'язку з чим визначена положеннями міжнародного та українського податкового законодавства умова стосовно бенефіціарності отримувача доходу не виконується, що позбавляє позивача можливості застосовувати норми Конвенції «Про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна» в частині не оподаткування відсотків, що сплачуються нерезиденту на Україні, не зважаючи на те, що статус податкового резидента фірми «SHORTLINE PLC» належним чином підтверджено.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що податковим органом в спірній податковій консультації підтверджено статус податкового резидента фірми «SHORTLINE PLC», також судами встановлено, що платіжні доручення, що є доказом перерахування відповідних процентів на адресу Позикодавця, містять безпосереднє посилання на бенефіціара, яким є саме «SHORTLINE PLC», а відтак саме «SHORTLINE PLC» є безпосереднім отримувачем процентів, тобто власником доходу у вигляді цих процентів, з умов укладеного договору вбачається обов'язок Позичальника (яким є позивач у справі) сплачувати на користь Позикодавця («SHORTLINE PLC») проценти за користування позиковими коштами. Відтак, саме «SHORTLINE PLC» має фактичне право на ці проценти.

Щодо правового регулювання порушеного у зверненні за консультацією питання.

У відповідності до пунктів 103.2, 103.3., 103.4, 103.10 статті 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

10 лютого 1993 року між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст майна (дата набрання чинності 11 серпня 1993 року)

16 травня 2013 року між ДП «Придніпровська залізниця» як позивальник та «SHORTLINE PLC» як позикодавець або емітент, та Державною адміністрацією залізничного транспорту України укладено договір позики, предметом якого є разова строкова позика у сумі 94 190 000 доларів США, з нарахуванням 9,5 процентів, що сплачуються 21 травня та 21 листопада в кожному році, в якому позика залишається непогашеною.

Правовідносини за укладеним договором засвідчено публічним випуском облігацій для розміщення на міжнародних ринках капіталу через емітента «SHORTLINE PLC», надходження від випуску яких відповідно до Договору про підписку отримані позикодавцем у повному обсязі та повинні бути доступними для кредитування позивальника (пункт 4.1 Договору).

Також встановлено, що «SHORTLINE PLC» має статус платника податків у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, згідно Свідоцтва про статус резидента «SHORTLINE PLC», Управління Її Величності з податкових і митних зборів (Відділ з питань стягнення корпоративних податків) компанія «SHORTLINE PLC», станом на 19 вересня 2013 року є резидентом Сполученого Королівства відповідно до статті 4 чинної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Сполученим Королівством та Україною.

Згідно інформації наданої Службою Її Величності з податкових і митних зборів (Відділ корпоративного оподаткування) станом на 14 квітня 2014 року компанія SHORTLINE PLC, є резидентом Сполученого Королівства відповідно до статті 4 чинної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Сполученим Королівством та Україною.

Судами попередніх інстанцій встановлено та враховано зміст та виконання договору між Позивачем та «SHORTLINE PLC», перерахування процентів за договором позики від 16 травня 2013 року на зазначені у договорі реквізити бенефіціару - «SHORTLINE PLC», що відбувалось за запитами «SHORTLINE PLC» про виплату від 11 листопада 2013 року та 13 травня 2014 року відповідно, встановлено призначення платежу за платіжними дорученнями, що є доказом перерахування відповідних процентів на адресу Позикодавця, містять безпосереднє посилання на бенефіціара, яким є саме «SHORTLINE PLC», а відтак саме «SHORTLINE PLC» є безпосереднім отримувачем процентів, тобто власником доходу у вигляді цих процентів.

Встановлені у справі обставини судами попередніх інстанцій доводять наявність підстав у Підприємства відповідно пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про суперечність спірної податкової консультації вищеозначеним у судовому рішенні нормам, що вказує на її недійсність і, як наслідок цього, вважає належним способом судового захисту надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок чого, касаційна скарга є невмотивованою.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 804/18930/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер