ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 520/23938/21

адміністративне провадження № К/990/2477/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року (суддя-доповідач Бершов Г. Є., судді: Ральченко І. М., Чалий І. С.)

І. Суть спору

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року за № 28 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», що прийняте стосовно прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 ;

- зобов`язати П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (іншу уповноважену Генеральним прокурором чи особою, що виконує його обов`язки, кадрову комісію) призначити новий час (дату) складання прокурором Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (II етап атестації прокурорів);

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Харківської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 2713к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 22 жовтня 2021 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (рівнозначній посаді - прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області) з 22 жовтня 2021 року;

- стягнути з Харківської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 жовтня 2021 року по дату поновлення на посаді виходячи із його середньоденного заробітку у розмірі 1 062,18 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення кадрової комісії є протиправним, оскільки П`ятнадцята кадрова комісія діяла усупереч затвердженому наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 Порядку проходження прокурорами атестації, так як фактично переглянула раніше прийняте Третьою кадровою комісією рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту .

ІІ. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.

ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Харківської області з 10 липня 2013 року по 22 жовтня 2021 року включно. З 02 січня 2018 року займав посаду прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» 10 жовтня 2019 року позивачем складено і подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року за № 28 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яке прийняте стосовно прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 , останній не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку з цим прокурор Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

На підставі такого рішення, наказом керівника Харківської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 2713к позивача звільнено з посади прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 22 жовтня 2021 року у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 28 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», що прийняте стосовно прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Харківської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 2713к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року

№ 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 22 жовтня 2021 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та в органах прокуратури з 23 жовтня 2021 року. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2021 року по 04 лютого 2022 року в розмірі 25 235,28 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 12 липня 2022 року Харківська обласна прокуратура звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що повний текст рішення було складено 04 лютого 2022 року та ураховуючи складну ситуацію, яка склалася у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України та введенням воєнного стану на всій території України процесуальний строк, встановлений законом для подання апеляційної скарги Харківською обласною прокуратурою пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим просить про його поновлення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Суд апеляційної інстанції зауважив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами, однак відповідач не надав до суду такі докази.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без руху, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору у повному розмірі. Суд зазначив, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення апелянтом на адресу Другого апеляційного адміністративного суду клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду з наданням відповідних доказів, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Крім того, суд апеляційної інстанції надав реквізити для сплати судового збору.

19 грудня 2022 року Харківською обласною прокуратурою подані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про долучення платіжного доручення від 13 грудня 2022 року № 1964. На обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на території України, та вказує про те, що 24 лютого 2022 року працівники обласної прокуратури через постійні обстріли були змушені виїхати з міста Харкова. Зазначає про постійні повітряні тривоги та обстріли міста.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі № 520/23938/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, третя особа - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення містить лише загальні посилання на право доступу до суду та не містить ані зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується з наданням відповідних доказів цього, ані конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду з наданням відповідних доказів. Заявником апеляційної скарги не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

20 січня 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Харківська обласна прокуратура просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що своєчасному направленню до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги у цій справі завадили події, які об`єктивно не залежали від волі та поведінки відповідача. Стверджує, що Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами). Крім того, відповідач зазначає, що з моменту вторгнення російською федерацією на територію України (у тому числі у межах Харківської області) працівники обласної прокуратури змушені були виїхати за межі міста Харкова через постійні обстріли та загрозу життю і здоров`ю. Однак, усі матеріали наглядових проваджень, у зв`язку з ускладненою ситуацією, працівники прокуратури залишили за місцем своєї роботи.

Харківська обласна прокуратура уважає, що зазначені обставини вплинули на роботу працівників обласної прокуратури, зокрема, був обмежений доступ до матеріалів наглядових проваджень, текстів судових рішень та ухвал, Єдиного державного реєстру судових рішень і поштової кореспонденції, яка надходила на адресу відповідача.

Також, скаржник просить урахувати ту обставину, що граничний строк на подачу апеляційної скарги сплив 07 березня 2022 року, при цьому 03 березня 2022 року на офіційному вебсайті Другого апеляційного адміністративного суду було опубліковано повідомлення про те, що робота суду та організація процесу відправлення правосуддя значно ускладнюється, реєстрація вхідної та відправка вихідної кореспонденції судом тимчасово не здійснюється, розгляд судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень Другим апеляційним судом буде відкладено на інші дати.

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін. Стверджує, що в порушення вимог статтей 72-79 КАС України відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження своїх доводів про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Позивач уважає, що скаржник намагається зловживати своїми процесуальними правами задля прикриття факту бездіяльності прокурорів при подачі апеляційної скарги у цій справі. Зазначає, що доводи відповідача зводяться лише до введення в країні воєнного стану, який оголошено за 10 днів до закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, при цьому відповідачем не зазначено підстав неможливості подання апеляційної скарги протягом 20 днів (з моменту прийняття повного тексту рішення суду першої інстанції до оголошення воєнного стану на території України).

15 березня 2023 року від адвоката Зеленського М. С. надійшла заява про вступ у справу як представника ОСОБА_1 . У цій заяві, Зеленський М. С. просить надати йому доступ до матеріалів касаційного провадження у даній справі у системі «Електронний Суд». Також, посилаючись на порушення закону та наявність фактів зловживань процесуальними правами, порушень процесуальних обов`язків та неналежного виконання професійних обов`язків окремими представниками прокуратури, заявник просить постановити окрему ухвалу, яку направити Генеральному прокурору для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли цьому.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року складено 04 лютого 2022 року, проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся 12 липня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня складення судом першої інстанції повного судового рішення та його вручення відповідачу.

Водночас, при поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду Харківська обласна прокуратура просила поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою збереження життя та здоров`я працівників, останні змушені були виїхати за межі міста Харкова. При цьому усі матеріали наглядових проваджень, у зв`язку з ускладненою ситуацією, працівники прокуратури залишили за місцем своєї роботи.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Спірним питанням у цій справі є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2012 року № 11 - рп/2012).

При цьому, частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, колегія суддів уважає, що пропуск строку може бути визнаний судом поважним у кожному конкретному випадку з урахуванням певних обставин справи. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Водночас, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції прийняте 04 лютого 2022 року, отримане Харківською обласною прокуратурою 07 лютого 2022 року, отже строк на оскарження даного судового рішення спливає 07 березня 2022 року.

Особливістю розглядуваної правової ситуації є те, що скаржник посилається на введення в країні воєнного стану та повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

За змістом статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналізуючи тлумачення «воєнного стану» та вказаного вище законодавства, колегія суддів уважає, що введення в країні воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду. Водночас, у кожному конкретному випадку у разі прямого впливу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та його наслідків на неможливість вчасно учасником справи звернутися до суду з апеляційною скаргою (як конституційним правом особи на судовий захист), суд може визнати такий пропуск поважним.

Як убачається з матеріалів справи, останній день перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (07 березня 2022 року). Відповідач не міг заздалегідь передбачити таке вторгнення та його неможливість звернутися з апеляційною скаргою у період з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року.

Більш того, місто Харків постійно знаходиться під ракетними та артилерійськими обстрілами, а також частина Харківської міської територіальної громади перебуває в зоні проведення активних воєнних (бойових) дій, тимчасовій окупації (до вересня 2022 року), оточенні (блокуванні).

Верховний Суд зазначає, що такі обставини могли унеможливити виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Відтак, колегія суддів уважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав поважності пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою у цій справі.

Водночас, колегія суддів зауважує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

У цьому конкретному випадку в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотань про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання ним своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє права особи на апеляційне оскарження судового рішення, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, то вона підлягає скасуванню.

За таких підстав, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Що стосується заяви адвоката Зеленського М. С. щодо надання йому доступу до матеріалів справи у підсистему «Електронний Суд», колегія суддів звертає увагу, що 16 березня 2023 року управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду надано адвокату Зеленському М. С. доступ до матеріалів справи № 520/23938/21 у підсистему «Електронний Суд».

Стосовно доводів про зловживання відповідачем процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

За правилами частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2 статті 249 КАС України).

Отже, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.

Окрема ухвала є процесуальним засобом реагування суду на виявлені ним під час розгляду справи порушення закону.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Викладені у заяві обставини про наявність зловживання відповідачем процесуальними правами зводяться до того, що відповідачем у заявах та скаргах у цій справі зазначено РНОКПП іншої особи, а не ОСОБА_1 , а також в окремих процесуальних документах невірно зазначено номер справи (520/23939/21 замість 520/23938/21). На думку заявника, цей факт свідчить про зловживання органами прокуратури процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Колегія суддів уважає такі доводи заявника безпідставними та такими, що не відповідають закріпленій КАС України меті ухвалення такого процесуального судового рішення.

Крім цього, Суд звертає увагу, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Ураховуючи наведене, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 349 353 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Зеленського Максима Сергійовича про постановлення окремої ухвали у справі № 520/23938/21 відмовити.

Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасувати.

Справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова