Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.11.2019 року у справі №304/1034/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №304/1034/19

адміністративне провадження №К/9901/30428/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (головуючий суддя Старунський Д. М., судді: Багрій В. М., Большакова О. О.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №304/1034/19 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил задоволено.

Справа була розглянута в порядку, визначеному статтею 286 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишено без руху.

Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що оскаржуване рішення проголошено 15 серпня 2019 року, але апеляційна скарга через суд першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла лише 26 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому суд вказав, що початково Закарпатська митниця ДФС подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 4 вересня 2019 року, але листом керівника апарату Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року на підставі пункту 15.5 Перехідних положень КАС України справу було надіслано до суду першої інстанції.

Апеляційний суд зауважив, що скаржником, хоча і порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, але не зазначаються поважні причини такого пропуску.

Відповідачем з метою усунення недоліків апеляційної скарги подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка вмотивована тим, що представник відповідача не брав участі у судовому засіданні 15 серпня 2019 року, проголошення судового рішення відбулось без участі представника Закарпатської митниці ДФС. Копія оскаржуваного рішення надійшла до митного органу 29 серпня 2019 року і вже 30 серпня 2019 року було направлено засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в задоволенні заяви Закарпатської митниці ДФС про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2019 року відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що скаржник повинен бути обізнаним з порядком та строками апеляційного оскарження, в тому числі і визначеними статтею 286 КАС України. Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошене 15 серпня 2019 року, то останній день подання апеляційної скарги припадав на 27 серпня 2019 (з урахуванням вихідних днів). Суд зауважив, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився, як і не звертався до суду першої інстанції з вимогою про надання копії судового рішення. За таких обставин, суд виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Закарпатська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що представник відповідача не брав участі у судовому засіданні 15 серпня 2019 року, наголошуючи на тому, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження і явка представника митного органу не визнавалась обов'язковою. Скаржник вказує, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним було отримано 29 серпня 2019 року і невідкладно направлено апеляційну скаргу (30 серпня 2019 року), що відповідно до частини 2 статті 195 КАС України слід вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, як законну та обґрунтовану, наголошуючи на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але у судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ визначені главою 11 КАС України.

Стаття 270 КАС України визначає особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ. Так, цією нормою імперативно встановлено, що на обчислення строків, встановлених Стаття 270 КАС України, не поширюються правила Стаття 270 КАС України. Частина п'ята цієї статті передбачає, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено.

За правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтею 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Отже, КАС України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, у яких встановлені строки подання позовних заяв і апеляційних скарг не можуть бути поновлені. Такими категоріями справ є ті, що визначені КАС України.

Натомість, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно, у справах, визначених цією статтею, суд проголошує повне судове рішення, а його копія невідкладно видається учасникам справи або надсилається їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Статтею 295 КАС України визначено строки на апеляційне оскарження судового рішення. Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС України.

За приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

За правилом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2019 року було прийнято за відсутності представника відповідача. Повне судове рішення було проголошено у судовому засіданні, а його копія була отримана Закарпатською митницею ДФС 29 серпня 2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.100).

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Закарпатською митницею ДФС було направлено засобами поштового зв'язку 30 серпня 2019 року, що підтверджується копією конверта (а. с.127).

Так, положення частини 4 статті 286 КАС України встановлюють спеціальний у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

При цьому, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії мають оцінюватися на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною 4 статті 286 КАС України особливостей.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини 3 статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Така правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 17 квітня 2019 року (справа № 214/2338/18), від 9 липня 2019 року (справа №210/1277/18), від 26 вересня 2019 року (справа №209/3712/18), від 8 жовтня 2019 року (справа № 758/2976/18), а також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (справа № 461/5908/18).

На переконання колегії суддів, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача з тих підстав, що скаржник має бути обізнаним про порядок та строки оскарження рішень у термінових справах, але останнім не вчинено дій щодо звернення до суду за отриманням копії судового рішення з метою подання апеляційної скарги в межах встановленого статтею 286 КАС України десятиденного строку, апеляційний суд позбавив скаржника права на апеляційне оскарження та не оцінив належним чином наведені ним обставини щодо невідкладного подання апеляційної скарги одразу після отримання копії судового рішення.

На думку колегії суддів, в даному конкретному випадку апелянт не допустив зволікання з поданням апеляційної скарги, пропуск строку на апеляційне оскарження саме з моменту отримання копії судового рішення суду першої інстанції відсутній, відтак перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

При цьому колегія суддів критично оцінює твердження апеляційного суду про обізнаність Закарпатської митниці ДФС про проведення судового засідання 15 серпня 2019 року, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення, на яке послався апеляційний суд (а. с.89), стосується повідомлення митного органу про попереднє судове засідання (30 липня 2019 року). Втім, відомостей про належне сповіщення відповідача про розгляд справи 15 серпня 2019 року в матеріалах справи відсутні і апеляційний суд ці обставини не перевірив.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин 1 і 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №304/1034/19 скасувати.

Справу №304/1034/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Є. А. Усенко

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду