Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2019 року у справі №804/8668/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/8668/15

адміністративне провадження №К/9901/7161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л. О.,

суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фрідманн Н. А.,

представників Міністерства юстиції України - Клименка В. О., Бурлуцького В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/8668/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Степаненко В. В., суддів - Гончарової І. А., Кононенка О. В.,

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Шлай А. В., суддів - Іванова С. М., Чабаненко С. В.

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У липні 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2, ГТУЮ у Дніпропетровській області), де просила:

- визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 25.11.2014 № 124-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 04.12.2014 № 124-А відомостей про грубе порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме: ~law18~ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абзацу 4 ~law19~ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу, вчинення повторного порушення абзацу 3 ~law20~ в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 322 від 24.12.2014;

- визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області у складанні акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 17.12.2014 № 128-А;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 333 від 26.12.2014;

- визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 19.02.2014 № 10-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 02.03.2015 відомостей щодо порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимог: абзацу 3 ~law21~, пункту 6.11 розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 №447/5;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;

- визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області у складанні акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14.04.2015 № 34-А;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.06.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;

- скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року № 1039/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1";

- відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від
22.03.2013, виданого ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013, виданого ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка під час виконання повноважень арбітражного керуючого керувалась вимогами чинного законодавства та вживала достатньо заходів щодо задоволення інтересів боржника та кредиторів, що свідчить про добросовісне виконання своїх обов'язків, а тому в її діях відсутній склад дисциплінарних проступків, за які її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Посилалася на порушення відповідачами прав позивача як при проведенні перевірок так і притягненні її до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, вказувала, що під час прийняття рішення відповідачем 1 не було враховано всіх обставин справи та не взято до уваги доводи позивача, які були викладені в письмових поясненнях, а отже, на думку позивача, рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.06.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Скасовано пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2015 № 1039/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" та відновлено дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013, виданого ОСОБА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у вищевказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що у комісії з перевірки не було законних підстав вважати встановлені в ході перевірки факти грубим порушенням законодавства про банкрутство, перевірки супроводжувалися порушеннями порядку їх проведення, зокрема, в частині своєчасного повідомлення арбітражного керуючого про їх призначення, а дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого накладено на позивача без врахування ступеня вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення та тяжкості вчинено ним проступку. Крім того, за результатом розгляду одного питання на арбітражного керуючого було застосовано до позивача два дисциплінарних стягнення (попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що є порушенням конституційного принципу притягнення до відповідальності, згідно якого ніхто не може бути двічі притягнутим до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року апеляційна скарга Міністерства юстиції України задоволена частково.

Постанова суду першої інстанції скасована в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від
18.06.2015 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в означеній частині суд апеляційної інстанції виходив з того, що правом накладати дисциплінарні стягнення ~law22~ наділений державний орган з питань банкрутства (Мін'юст), а рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого і позбавлення права на заняття такою діяльність, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі № 804/8668/15 залишено без змін.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про скасування спірного наказу Мін'юсту в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність в матеріалах справи відомостей про наявність наказу Міністерства юстиції України про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення позивача права на здійснення діяльності арбітражного керуючого у спірному наказі відсутні. Доказів того, що такий наказ видавався та направлявся позивачу суду не надано.

При цьому, зважаючи на те, що сторонами постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалася, то судом апеляційної інстанції здійснено перевірку оскарженої постанови лише в частині, якою позовні вимоги задоволені, про що зазначено в мотивувальній частині постанови.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

13 липня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України, де просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 в частині задоволених позовних вимог, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги Міністерства юстиції України на постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що міністерство вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, зроблений з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 КАС України, а відтак оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 КАС України. Зокрема, суд апеляційної інстанції посилається на відсутність в матеріалах справи наказів Міністерства юстиції України про накладення дисциплінарних стягнень, у зв'язку з чим визнає наказ про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

В той час як такі накази не оскаржувалися позивачем, а тому не були предметом судового контролю та не витребовувалися судом.

Також, на думку скаржника суд першої інстанції, складаючи висновок, що у комісії з перевірки не було законних підстав вважати встановлені факти грубим порушенням законодавства про банкрутство, втрутився у дискреційні повноваження відповідача.

Звертали увагу суду, що органом, уповноваженим враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку є Дисциплінарна комісія, а органом, наділеним правом накладення дисциплінарного стягнення є виключно Державний орган з питань банкрутства - Міністерство юстиції України. Оцінка зазначених факторів відноситься до компетенції Дисциплінарної комісії, а прийняття рішення про накладення / не накладення дисциплінарного стягнення - до компетенції Міністерства юстиції України. І це є їх дискреційним правом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law24~).

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції ~law25~, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1,7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду.

22 січня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Желтобрюх І. Л., судді Білоус О. В., Данилевич Н. А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 519/0/78-19 у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І. Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л. О., судді Загороднюк А. Г., Соколов В. М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л. О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, підготовчі дії по справі закінчено та призначено справу в попереднє судове засідання.

В судовому засіданні представники Міністерства юстиції України вимоги касаційної скарги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи.

ОСОБА_1 та Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області не скористалися своїм правом подати письмові заперечення на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

09 жовтня 2019 року до Верховного Суду електронною поштою надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі. У цьому ж клопотанні позивачка наголошувала, що проти касаційної скарги Міністерства юстиції України заперечує та просить її залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 без змін.

Відповідно до частини 4 статті 344 КАС України неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Установлені судом попередніх інстанцій обставини справи.

22 березня 2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від
18.03.2013 №457/5 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.

На адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 23 вересня 2014 року № 112 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки № 112 на підставі доручення Міністерства юстиції України від 01.08.2014 №13.0.2-32/746.0, в яких зазначено, що у період з 03.10.2014 по 07.10.2014 буде проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_5 на підставі скарги Державної іпотечної установи, у зв'язку з чим необхідно було у строк до 02.10.2014 надати до ГУЮ у Дніпропетровській області відповідні пояснення та завірені копії документів по суті питань, викладених у скарзі Державної іпотечної установи від 12.02.2014 № 886/15.

01 жовтня 2014 року позивачем до ГУЮ у Дніпропетровській області були надані письмові пояснення № 01/10 з додатками, що підтверджується довідкою від
07.10.2014 № 103-Д та актом від 16.10.2014 № 103-А.

07 жовтня 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області була складена довідка про результати позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 103-Д, згідно якої Комісією було встановлено порушення вимог ~law26~, а саме: абзацу 2 частини 1 статті 23, частини 2 статті 25, абзацу 4 частини 1 статті 25, частини 7 статті 30 щодо не проведення аналізу фінансового становища ФОП ОСОБА_5, частини 11 статті 30 щодо ненадання звітів про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів, абзацу 3 частини 7 статті 48 щодо не відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі або приватного нотаріуса.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що 13.10.2014 ОСОБА_1 до ГУЮ у Дніпропетровській області було надано пояснення та інформацію про усунення порушень, зазначених у вказаній довідці.

16 жовтня 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області був складений акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 103-А.

20 жовтня 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області було видано розпорядження № 96-Р про усунення порушень, згідно яким вирішено у термін до 16.11.2014 усунути порушення шляхом: проведення оцінки майна банкрута, закриття виявлених при проведенні ліквідаційної процедури рахунків боржника у банківських установах, відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі.

Згідно наданих представником позивача пояснень ОСОБА_1 до встановленого строку -
16.11.2014, надано пояснення та докази вжиття заходів для оцінки майна банкрута.

Також до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області подано висновки зі звітів про проведення оцінки всього майна банкрута. Щодо закриття виявлених рахунків банкрута у банківських установах, то позивачем надавалися докази того, що частина рахунків позивачем закрита, в інші банківські установи направлено відповідні заяви (тобто вжито необхідних заходів для закриття рахунків). Крім того, що стосується відкриття депозитного рахунку в нотаріальній конторі, позивач надала пояснення, що вона дійсно зверталася до кількох нотаріусів, проте отримувала відмову.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_1 документів комісією зроблено висновок, що розпорядження від 20.10.2014 № 96-Р виконано не в повному обсязі.

Від ГУЮ у Дніпропетровській області 20.10.2014 позивачу надійшли запит про надання інформації від 11.11.2014 № 10-50/7156, повідомлення від 11.11.2014 № 135 та посвідчення від 11.11.2014 № 138 на проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 21.11.2014 по 25.11.2014. Підставами для здійснення перевірки стало доручення Міністерства юстиції України від 28.10.2014 № 18438-0-33-14/13.0.2 та скарги представника ПАТ "Укрсоцбанк" Коробки В. В. (довіреність № 2181 від 18.11.2013), предмет перевірки: оцінка та продаж майна ФОП ОСОБА_6 на аукціоні; внесення на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використання за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом, коштів, отриманих від реалізації майна банкрута; розподіл коштів, отриманих від продажу майна ФОП ОСОБА_6; інші питання, порушені в скарзі представника ПАТ "Укрсоцбанк" Коробки В. В.

Згідно відомостей довідки від 24.11.2014 № 124-Д та акту від 04.12.2014 № 124-А позивачем була надана ГУЮ у Дніпропетровській області письмова відповідь № 21/11 із завіреними документами.

За результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з 21 по 25 листопада 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області була складена довідка про результати позапланової перевірки від 25.11.2014 №124-Д, в якій зроблені висновки про порушення ~law27~ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абзацу 4 ~law28~ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу, абзацу 3 ~law29~ в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори.

26 листопада 2014 року довідку від 25.11.2014 №124-Д було надіслано позивачу.

04 грудня 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області складено акт № 124-А, у висновках якого комісія встановила вчинення повторного порушення абзацу 3 ~law30~ в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори, порушення ~law31~ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абзацу 4 ~law32~ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу.

Викладені факти стали підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень.

17 грудня 2014 року до Міністерства юстиції України надійшов лист ГУЮ у Дніпропетровській області від 09.12.2014 №10-47/1283 з пропозицією щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі скарги ПАТ "Укрсоцбанк" від
06.10.2014 б/н за дорученням Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 28.10.2014 № 18438-0-33-14/13.0.2.

Також судом встановлено, що на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1 ГУЮ у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення від 28.11.2014 № 139 про проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 17.12.2014 по 19.12.2014, посвідчення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 28.11.2014 № 142, запит про надання інформації від 27.11.2014 № 10-50/7865, згідно з якими ОСОБА_1 повинна була у строк до 17.12.2014 надати до ГУЮ у Дніпропетровській області пояснення щодо питань, зазначених у посвідченні, стосовно закриття виявлених при проведенні ліквідаційної процедури рахунків боржника у банківських установах, відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі.

17 грудня 2014 року ГУЮ у Дніпропетровській області було складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки № 128-А, у зв'язку з чим до Міністерства юстиції України було направлено лист від 18.12.2014 №10-47/8522 з пропозицією щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

03 лютого 2015 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за результатами розгляду якого було прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 322 від 24.12.2014, про що позивача було повідомлено листом Міністерства юстиції України від 10.02.2015 № 13.0.2-33/480.

03 лютого 2015 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за участю позивача, за результатами якого до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від
26.12.2014 № 333, про що позивача повідомлено листом Міністерства юстиції України від 10.02.2015 №13.0.2-33/481.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 10.02.2015 №13.0.2-33/425 Комісією було прийнято рішення рекомендувати позивачу пройти підвищення кваліфікації протягом І кварталу 2015 року.

25 квітня 2015 року позивач отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

ГТУЮ у Дніпропетровській області надіслало повідомлення № 10-57/897 від
09.02.2015 та посвідчення від 09.02.2015 № 15 на проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 17.02.2015 по 19.02.2015. Підставою для перевірки стало доручення Міністерства юстиції України від 27 січня 2015 року № 223-0-33-15/13.0.2., предмет перевірки: оповіщення про порядок продажу майна банкрута, правильність складання реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення вимог кредиторів та інші питання, порушені у заяві Державної іпотечної установи від 29.12.2014 № 7253/15.

З приводу даної скарги Державної іпотечної установи позивачем були надані письмові пояснення з завіреними документами від 16.02.2015 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

19 лютого 2015 року (технічна помилка у даті - 19.02.2014) Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області була складена довідка № 10-Д, згідно якої виявлено порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимог абзацу 3 ~law33~ щодо ненадання підтвердження зарахування коштів, отриманих від продажу майна громадянина-підприємця на депозитний рахунок нотаріальної контори, пункту 6.11 розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 №447/5, щодо зобов'язання забезпечити подання необхідних відомостей і документів на першу вимогу Міністерства юстиції України, управління юстиції, комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих та Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.

У вказаній довідці зазначено, що акт перевірки діяльності арбітражного керуючого буде підписаний 02.03.2015 у приміщенні Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.02.2015 Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області вищевказану довідку було направлено позивачу засобами поштового та електронного зв'язку.

Як пояснив представник позивача довідку про результати позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 10-Д від 19.02.2015 позивач отримала поштою.

З наданого представником відповідача на вимогу суду акту від 02.03.2015 № 10-А слідує, що на момент підписання акту арбітражний керуючий не з'явився.

24 лютого 2015 року позивачем було надано пояснення щодо порушень, відображених у довідці від 19.02.2015 № 10-Д, за результатами аналізу яких відповідачем було встановлено, що будь-яких документів на підтвердження повідомлених фактів ОСОБА_1 не надано.

15 квітня 2015 року позивачу кур'єром вручено повідомлення від 07.04.2015 № 36, посвідчення від 07.04.2015 № 41 про проведення позапланової невиїзної перевірки у термін з 14.04.2015 по 16.04.2015. Предмет перевірки: надходження коштів за реалізоване майно боржника, розподіл коштів від реалізації майна боржника, погашення кредиторських вимог та інші питання, порушені у скаргах ПАТ "Укрсоцбанк" від 22.01.2015 вх. № ПАТ-44-10 та від 22.01.2015 вх. № ПАТ-44-10/1.

15 квітня 2015 року ОСОБА_1 через канцелярію були надані необхідні для перевірки пояснення та документи до Головного територіального управління у Дніпропетровській області.

16 квітня 2015 року через кур'єра позивачем було отримано акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14.04.2015 № 34-А, в якому зазначено, що у зв'язку з відмовою арбітражного керуючого ОСОБА_1 в проведенні перевірки комісією Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вирішено направити до Міністерства юстиції України пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Поданням № 445 від 28.04.2015 направлено матеріали перевірки діяльності арбітражного керуючого для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 03.06.2015 № 13.0.2-33/1985 було повідомлено, що 18.06.2015 о 10-й годині у приміщенні Міністерства юстиції України (м. Київ, пров. Рильський, 10,3-й поверх) відбудеться чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого включено питання щодо розгляду подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2015 № 1039/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від
26.03.2015 № 279 та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від
26.03.2015 № 28/03/15 було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013, видане ОСОБА_1.

Позиція Верховного Суду

Ревалентні джерела.

Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов'язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов'язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від
14.05.1992 № 2343-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - ~law35~).

У розумінні ~law36~ арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У ~law37~ визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

За змістом ~law38~ контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

Згідно ~law39~ позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому ~law40~ (~law41~).

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (~law42~).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, із змінами та доповненнями станом на момент виникнення спірних правовідносин, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань банкрутства.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (~law43~).

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (~law44~).

Відповідно до ~law45~ дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина 4 статті 108 цього ж Закону).

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (~law46~).

Нормами ~law47~ визначено, що дисциплінарними стягненнями, які накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (~law48~)

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (~law49~).

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (~law50~).

За змістом ~law51~ рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

На виконання ~law52~ розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1284/5).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6 Порядку № 1284/5).

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей, відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки (підпункт 7.6.1 Порядку № 1284/5).

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень (підпункт 7.6.2 Порядку № 1284/5).

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (пункт 7.5 Порядку № 1284/5).

Пунктом 26 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2013 за № 112/22644 (надалі - Положення № 81/5), передбачено, що протоколи засідання Комісії у триденний строк, крім випадку, передбаченого пунктом 27 цього Положення, направляються до структурного підрозділу для забезпечення виконання її рішень.

Пунктом 27 цього ж Положення передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Відповідно до ~law53~ підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється (~law54~).

Оцінка Верховного Суду висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017).

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Предметом судового контролю у даному провадженні є рішення державного органу з питань банкрутства про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що повноваження приймати рішення про застосовання дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії, однак органом уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих є виключно державний орган з питань банкутства, яким визначено Міністерство юстиції України.

За такого правового регулювання рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізуються шляхом винесення наказів про накладення дисциплінарних стягнень за відповідними поданнями Комісії єдиним уповноваженим на це державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій оспорюваним наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2015 № 1039/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 22.03.2013 НОМЕР_1, видане ОСОБА_1 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 № 279 та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від 26.03.2015 № 28/03/15.

Згідно витягу з протоколу № 28/03/15 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 28.03.2015 п'ятнадцятим пунктом порядку денного вирішувалося питання розгляду подання № 384 від 13.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від
05.03.2015 № 10-54/1864.

Матеріалами справи підтверджується, що на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
26.03.2015 до порядку денного п'ятнадцятим питанням було включено розгляд подання 384 від 13.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.03.2015 № 10-54/1864.

З п'ятнадцятого питання порядку денного обговорювали:

1) застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 13.03.2015 № 384; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

2) враховуючи, що Комісією за результатами розгляду подань від 24.12.2014 № 322, від 26.12.2014 № 333 та від 13.03.2015 № 384 прийняті рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді попередження у зв'язку із встановленням грубих порушень у діяльності арбітражного керуючого, відмовою арбітражного керуючого у проведенні перевірки, виявленням повторних порушень, аналогічних раніше вчиненим на підставі пункту 10 Положення № 81/5 членом Комісії ОСОБА_7 внесено пропозицію щодо накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого у відповідності до пункту 7.6.2 Порядку № 1284/5, у зв'язку із винесенням трьох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження.

За наслідками обговорення п'ятнадцятого питання порядку денного одноголосно вирішили: 1) застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі винесення Комісією трьох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження; 2) внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) рекомендувати Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва від 22.03.2013 НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (витяг з протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від
26.03.2015 № 28/03/15).

В свою чергу щодо результатів розгляду Комісією подань від 24.12.2014 № 322 та від 26.12.2014 № 333 судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рішення занесеного до протоколу засідання комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 № 26/02/15 до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді попереджень та внесено подання до Міністерства юстиції України про застосування до названого арбітражного керуючого зазначених дисциплінарних стягнень.

В той же час, судами попередніх інстанції не встановлено, чи були накладені на арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення у вигляді попереджень за результатами розгляду Комісією подань від 24.12.2014 № 322, від 26.12.2014 № 333 та від 13.03.2015 № 384 відповідними наказами єдиного уповноваженого на це державного органу з питань банкрутства - Міністерством юстиції України у відповідності до ~law55~, а також внесені записи про накладення на арбітражного керуючого таких дисциплінарних стягнень до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України у відповідності до ~law56~.

А відтак судами не встановлено чи були підстави для застосування Дисциплінарною комісією такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі винесення Комісією трьох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження.

Так само як не встановлено і ту обставину чи було Міністерством юстиції України накладено відповідним наказом на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за поданням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 № 279.

Копії означених наказів Міністерства юстиції України відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до ~law57~ анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності здійснюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Тож для правильного вирішення спору про правомірність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2015 № 1039/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 22.03.2013 НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1, вищевказані обставини мають істотне значення.

Наведене дає підстави стверджувати про невжиття судами належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.

Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

В порушення вимог статті 159 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) висновки судів як першої так і апеляційної інстанції ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що у підсумку призвело до ухвалення необгрунтованих рішень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже Суд приходить до висновку, що суд першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не надавши правової оцінки фактичним обставинам, що в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наведене є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно з'ясувати обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, викладені Верховним Судом у цій постанові у розділі "Оцінка Верховного Суду висновків судів, рішення яких переглядаються", всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі 804/8668/15 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2019 року.........................................

Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду