Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2019 року у справі №240/2857/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 240/2857/19

адміністративне провадження № К/9901/25649/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Кравчука В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 (головуючий суддя:

Черноліхов С. В. ) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
31.07.2019 (головуючий суддя: Сапальова Т. В., судді: Мацький Є. М., Драчук Т. О.) у справі №240/2857/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області або відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ України в Житомирській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;

зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% сум підвищення пенсій, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року в повному обсязі.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
31.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 17.09.2015 отримує пенсію на підставі Закону України від
09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - ~law3~)

З 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) передбачено підвищення грошового забезпечення військовослужбовців силових структур шляхом збільшення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, а також перегляд розміру відсоткової надбавки за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №103) визначено зобов'язання перерахувати пенсії, призначені згідно із ~law4~ до 01 березня 2018 року, визначено механізм перерахунку, розміри та умови виплати перерахованих коштів (пункти 1,2 Постанови № 103), а також внесені зміни до порядку проведення перерахунку пенсій (Порядок № 45).

На виконання Постанови №704, з урахуванням внесених до неї змін згідно із постановою Кабінету Міністрів України №103, позивачу з 01.01.2018 перераховано раніше призначену пенсію.

27.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій просив повідомити підстави виплати підвищеної пенсії в розмірі 50 % від суми нарахування, тобто не в повному обсязі.

Листом від 09.01.2019 №С-5409 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про те, що згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 виплата підвищення перерахованої позивачу пенсії з 01.01.2018 здійснюється у розмірі 50 % підвищення, з огляду на що, підстави для виплати підвищення в розмірі 100% у 2018 році відсутні.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що поетапна виплата його пенсії на підставі постанови Уряду №103 суперечить вимогам законодавства.

Наполягає, що мав законні сподівання на виплату підвищеної пенсії після перерахунку у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що перерахунок пенсії проведений на умовах, у порядку та у розмірах встановлених Урядом. Також відповідач зазначив про те, що Верховним Судом вже розглядався аналогічний спір (справа №240/6263/18), а тому є підстави для закриття провадження у справі.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин керувався ще чинним пунктом 2 постанови №103 та виплачував позивачу лише 50 % від суми підвищення. В спростування доводів позивача про порушення його прав та гарантій, визначених Конституцією України та ~law5~, суди констатували, що пенсія перерахована у встановленому законодавством розмірі, тому соціальні права ОСОБА_1, зокрема, на належне грошове забезпечення не порушені.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що норми ~law6~ мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови №103. Тому, положення постанови № 103 в частині невиплати належної йому пенсії в повному обсязі суперечить вимогам спеціального закону, згідно з яким виплата пенсій проводитися за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. На переконання скаржника, відмова пенсійного органу у проведенні виплати пенсії в повному обсязі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Також скаржник просить врахувати, що пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 визнані в судовому порядку нечинними (справа №826/3858/18), а тому з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому стверджує, що пенсія виплачувалася на умовах та у порядку, встановленому Урядом. На момент виникнення спірних правовідносин, положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України були чинними, а тому у пенсійного органу не було правових підстав відступати від таких. Подальше скасування положень нормативного документу яким керувався орган, що призначає пенсію на момент виникнення правовідносин, не є наслідком визнання дій відповідача протиправними.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає ~law7~.

~law8~ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ~law9~ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за ~law10~ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за ~law11~, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за ~law12~, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, ~law13~ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз ~law14~ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Разом з цим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин (січень 2019 року) відповідні норми постанови №103 були діючими.

Така правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах неодноразово викладалася Верховним Судом у постановах, зокрема, у справах №640/19928/18, №2040/7232/18, №522/9938/18 та інших, і колегія суддів не вбачає підстав відступати від такої.

Доказів звернення позивача до пенсійного органу після 05.03.2019 із вимогою про здійснення виплати підвищеної пенсії в повному розмірі або доказів того, що розмір пенсії до виплати не приведений у відповідність до вимог закону, матеріали справи не містять.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач у даному випадку, не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом, якщо його права продовжують порушуватися після набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №240/2857/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

В. М. Шарапа