ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 263/8459/17

адміністративне провадження № К/9901/67420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.09.2018 (суддя Папаценко П.І.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В., Арабей Т.Г., Компанієць І.Д.)

у справі №263/8459/17

за позовом ОСОБА_1

до Маріупольської міської ради

про визнання житлового будинку непридатним для проживання, незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради.

2. У позові просив:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Маріупольську міську раду провести обстеження будинку на АДРЕСА_1 , прийняти рішення про непридатність будинку для проживання;

- визнати зазначений будинок непридатним для проживання.

3. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.09.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. 06.12.2018 ОСОБА_1 надіслав поштою до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. 26.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Проте у задоволенні клопотання було відмовлено.

6. 09.01.2019 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником незавершеного будівництвом житлового будинку літ. А-1 на АДРЕСА_1 :

- 26.02.2013 зареєстровано право власності на 1/10 частину житлового будинку, готовність 86%, а саме, кімнату 1-4, жилою площею 68,8 кв. м.

- 02.04.2013 зареєстровано право власності на 1/12 частину житлового будинку літ. А-1, готовність 86%, а саме, житлову кімнату №6, частину коридору №1, частину сходової клітини II, жилою площею 71,0 кв. м;

- 02.04.2013 зареєстровано право власності на 1/12 частину житлового будинку літ. А-1, готовність 86%, а саме, житлову кімнату №7, частину коридору №1, частину сходової клітини II, жилою площею 67,1 кв. м.

8. 16.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Маріупольської міської ради щодо проведення обстеження та прийняття міською радою рішення про непридатність для проживання житлового будинку літ. А-1 на АДРЕСА_1 .

9. Розглянувши зазначене звернення, заступник голови Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради Голевич С.І. листом від 26.06.2017 повідомив заявника про те, що інформацію щодо відповідальних (сертифікованих) виконавців для проведення обстеження будинку він може отримати на веб-сайті Держархбудінспекції.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позову покликається на те, що на належний ОСОБА_1 недобудований та не введений в експлуатацію будинок Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято повідомлення-рішення від 11.09.2015 про нарахування податку на нерухомість. За звернення до податкової інспекції позивачу роз`яснено, що будинок не буде об`єктом оподаткування у разі прийняття міської радою рішення про визнання будинку непридатним для проживання, проте відповідач відмовився прийняти таке рішення.

11. Як на підставу для визнання незавершеного будівництва непридатним для проживання за рішенням міської ради позивач посилався на процедуру, урегульовану Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради міністрів Української РСР від 26.04.1984 за №189.

12. У запереченнях на позов Маріупольська міська рада просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що міська рада є неналежним позивачем у справі, оскільки Центральна районна адміністрації Маріупольської міської ради є самостійний органом. Крім того, об`єкт незавершеного будівництва не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що об`єкт незавершеного будівництва не є нерухомим майном, не належить до житлового фонду та не може бути об`єктом оподаткування за статтею 266 ПК України.

Положення про порядок обстеження стану жилих будинків не регулює спірні правовідносини.

Позивач не оскаржував податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Визнання житлового будинку непридатним для проживання не є компетенцією суду.

V ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі №802/1346/17-а розглядав подібний спір, у якому орган державної влади виконав дії щодо визнання житла непридатним для проживання.

15. У справі судами встановлено, що будинок є незакінченим будівництвом та не підлягає оподаткуванню, відмова у задоволенні позову позбавляє його права на судовий захист.

16. Відзиву від відповідача не надходило.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

18. Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю Маріупольської міської ради, а саме, не вирішення питання визнання незавершеного будівництвом житлового будинку непридатним для проживання.

19. Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

20. Питання визнання житлового будинку непридатним для проживання регулюється статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі - Положення), затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.04.1984 №189.

21. Жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам (пункт 1 Положення).

22. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (абзац 2 пункту 5 Положення).

23. Відповідно до статті 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

24. Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

25. Об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини третьої статті 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

26. Позивач є співвласником незавершеного будівництвом житлового будинку літ. А-1 на АДРЕСА_1 27 . Установивши зазначену обставину, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що незавершене будівництво не належить до житлового фонду, тому у Маріупольської міської ради не було підстав обстежувати таке будівництво на предмет його відповідності санітарним і технічним вимогам, та приймати рішення про визнання цього майна, що належить ОСОБА_1 , непридатним для проживання.

28. Верховний Суд погоджується з висновками суди попередніх інстанцій про те, що Положення не регулює спірні правовідносини, оскільки застосовується лише до житлових будинків (приміщень).

29. Позивачем підміняється поняття «житловий будинок», який за наявності певних умов може визнаватися непридатне для проживання, використовуватися в інших цілях (не для проживання) або бути знесеним, та поняття «незавершене будівництво», яке де-факто і де-юре, не може бути придатним для проживання у силу статті 380 ЦК України.

30. Покликання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №802/1346/17-а є неприйнятним, оскільки фактичні обставини зазначеної справи стосувалися визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що не є подібними обставинам у справі, яка розглядається, предметом якої є рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання житла непридатним для проживання.

31. Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилався на прийняття Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомлення-рішення від 11.09.2015 про нарахування податку на нерухомість.

32. Разом з тим, вимог щодо оскарження такого повідомлення-рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому пунктом 56.1 статті 56 ПК України, у справі не заявлялося.

33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

36. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 вересня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров