Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2019 року

Київ

справа №826/10925/16

адміністративне провадження №К/9901/44655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2017 (головуючий суддя - Кузьменко В.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Горяйнов А.М., Чаку Є.В.)

у справі № 826/10925/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 №100270004/2016/000040/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 №100270004/2016/00054.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 19.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 №100270004/2016/000040/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 №100270004/2016/00054.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначило, що судові рішення є законними та обґрунтованими, натомість доводи Митниці є безпідставними та не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу без задоволення.

22.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 19.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (правонаступником якого є позивач) та компанією Хуавей Інтернейшнл ПТІ ЛТД (Сінгапур) укладено зовнішньоекономічний договір поставки № АТМ15FSU249/00F8041500000E, відповідно до якого постачальник в порядку та на умовах договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень за цінами, наведеними у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 зазначеного договору технічні специфікації визначені у додатку № 4 до договору, а перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих замовленнях на постачання - документах, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною договору.

За умовами пункту 2.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

Згідно з додатковою угодою від 15.02.2016 № 3/1 до договору сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема:

- пункт 3.1 викладено в наступній редакції: «Ціни визначені в додатку № 1 «Прайс лист» (Перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку № 1 до договору, може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно»;

- пункт 3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «Сторони застосовують ціни визначені в додатку № 1 «Прайс лист» до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене».

Відповідно до додаткової угоди від 15.03.2016 № 4 до договору сторони домовилися, що у зв'язку із замовленнями покупцем (позивачем) більш ніж на 30 мільйонів доларів США постачальник відповідно до пункту 3.1 договору надає покупцю знижки стосовно цін та кількості товару у розмірі, визначеному у цій додатковій угоді.

Крім того, у вказаній додатковій угоді сторони домовилися внести зміни у Додаток 1 «Прайс лист» до договору та доповнити його цінами і обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді № 1 до замовлення на постачання № 16/4530057467 до договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до замовлення на постачання №15/4530057470 замовлення викладено у новій редакції: покупець замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва, 70).

На підставі вищезазначеного зовнішньоекономічного договору від 19.03.2015 №АТМ15FSU249/00F8041500000E позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України товару, а саме: базові станції, у розібраному стані: BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 with hout Power System, consists of: базова станція BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 без системи живлення - 1 шт. в розібраному стані; антенні підсилювачі для мобільного зв'язку, торговельна марка Huawei, виробник Huawei Technologies Co., Ltd., країна виробництва CN.

09.06.2016 з метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Київської міської митниці митну декларацію №100270004/2016/305962, відповідно до якої митна вартість товару визначена декларантом за ціною договору (за основним методом) на рівні 10 242,86 доларів США.

До митного оформлення разом із зазначеною декларацією позивач подав наступні документи: договір поставки №АТМ15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; додаткові угоди від 15.02.2016 №3/1, від 15.03.2016 №4, від 02.02.2016 №2; додаток №1 - Перелік цін до договору; додаток №5 до договору; інвойс HWESCBI A16 040 566 4092 від 05.04.2016; cпецифікацію до вказаного інвойсу; ТІR №МХ.79095305 від 07.06.2016; СМR від 31.05.2016 №4092; пакувальний лист від 12.05.2016 № 0008041500070NIHC43Q; декларації відповідності від 25.12.2014 №520/14, №519/14, від 22.07.2016 №б/н; сертифікат походження товару від 20.05.2016 № 16С4403В5001/05995; висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 26.05.2016 №1 8/В-1461.

При цьому, у вказаному інвойсі HWESCBI A16 040 566 4092 від 05.04.2016 щодо замовлення на постачання №15/4530057470 постачальник визначив: найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням щодо кожного елемента складової: кількість, першопочаткову ціну, знижку та ціну з урахуванням знижки.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 09.06.2016 №100270004/2016/305962 відповідач, посилаючись на статтю 53 МК України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено. За таких обставин, декларанту запропоновано надати документи, перелік яких визначений у частині третій статті 53 МК України.

На виконання вимог митного органу позивачем додатково надано лист від 13.06.2016 № 2282 на підтвердження числових значень складових митної вартості, на підставі яких проводився її розрахунок; лист-повідомлення щодо платіжних документів від 09.06.2016 № 2265; експортну декларацію країни відправлення від 31.05.2016 № 16НU81101012907FF2; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; інформаційний лист від 13.06.2016 № 2295; лист-виписку з бухгалтерської документації від 09.06.2016 № 2264; експертний висновок ЧТПП від 06.06.2016 № O-349; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання № 15/4530057470; додаткову угоду №1 до вказаного замовлення.

21.06.2016 відповідач за результатами розгляду документів, поданих позивачем, відмовив у митному оформленні (випуску) товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/000040/2, відповідно до якого митна вартість товару, імпортованого позивачем, визначена за резервним методом у розмірі 109055,94 доларів США.

Відповідно до вимог розділу X МК України імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, воно обґрунтовано тим, що заявлена Товариством митна вартість товару не може бути визнана, оскільки під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що наявні спеціальні ціни для даного підприємства, а саме наявність 90-99% знижки на товар, числове значення якої по кожній позиції не встановлено; декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно з частиною третьою статті 53 МК України (а саме документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів: виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару).

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем при здійсненні 09.06.2016 митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України.

Судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.

Так, суди встановили, що фактична оплата за імпортований товар здійснена позивачем саме за ціною договору, вказаною при здійсненні митного оформлення товару, тобто шляхом перерахування 10 242,86 доларів США на користь контрагента Хуавей Інтернейшенл ПТІ ЛТД (довідка SWIFT).

При цьому, в інвойсі HWESCBI A16 040 566 4092 від 05.04.2016, додатковій угоді від 15.03.2016 № 4 до договору поставки, прайс-листі виробника б/н від 15.02.2016, додатковій угоді № 1 до замовлення на постачання № 15/4530057470 чітко визначено найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість, ціну, складові елементи обладнання із виокремленням щодо кожного елемента складової: кількості, ціни, знижки та ціни з урахуванням знижки.

Таким чином, документами, наданими позивачем при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Натомість відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено обґрунтування скоригованої ціни товару, а міститься лише посилання на наявність спеціальної ціни, встановленої позивачу його контрагентом на імпортовані товари, при цьому не вказано жодних доказів, які підтверджують неправомірність її встановлення або фіктивність, та не враховано приписів статей 189, 190 Господарського кодексу України щодо договірного порядку встановлення цін суб'єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 №100270004/2016/000040/2 такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржених рішень.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова