ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2019 року

Київ

справа №686/11314/17

адміністративне провадження №К/9901/15541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/11314/17

за позовом ОСОБА_2

до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ватаманюка Р.В., суддів - Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Хмельницькому ДПП, відповідач), в якому просив:

- визнати незаконними дії інспектора роти № 1 батальйону УПП в м. Хмельницькому ДПП старшого лейтенанта поліції Конар С.М. щодо складання постанови серія АР №418641 від 07.06.2017 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- визнати постанову серії АР №418641 від 07.06.2017 про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

13 липня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області вирішив:

- відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина позивача в скоєні вищевказаного правопорушення доведена, інспектор правомірно визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і адміністративне стягнення накладено на нього уповноваженою на те особою в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП з дотриманням вимог глави 4 цього Кодексу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

03 жовтня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково;

- постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року - скасувати та прийняти нову;

- адміністративний позов задовольнити частково;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 418641 від 07.06.2017 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- в задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга УПП в м. Хмельницькому ДПП, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року та залишити в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення є незаконним.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про визнання протиправною оспорюваної постанови.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2017 року біля 11 год., позивач керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц Спрінтер", номерний знак НОМЕР_1, по вул. Кам'янецькій, 48, в м. Хмельницькому, на вимогу працівника поліції не пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Вказаний факт був встановлений відповідачем, який постановою про накладення адміністративного стягнення від 07 червня 2017 року притягнув позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі визначеному законом.

Позивач з постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вказав, що адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки надавав посвідчення водія на вимогу патрульного поліцейського.

Вважаючи вказану постанову незаконною, ОСОБА_2 звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).

Статтею 14 Закону № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частина 1 статті 126 КУпАП. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 245 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР України, Правила).

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 "б" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що працівник поліції з метою проведення профілактичної бесіди та роз'яснення водієві про порушення останнім ПДР України підійшов до водія та представився. При цьому зазначив, що оскільки позивач порушив ПДР України то поліцейський відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про національну поліцію" та п. 2.4 ПДР України мав підставу вимагати у водія пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України.

Крім того, судом попередньої інстанції встановлено, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 9.8 "б" ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Враховуючи наведене, висновки апеляційного суду про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови серії АР № 418641 від 07 червня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич