Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2018 року

Київ

справа №814/703/16

адміністративне провадження №К/9901/6817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (головуючий суддя - Романішин В.Л., судді Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області,

третя особа - Національна поліція,

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області), третя особа - Національна поліція України в Миколаївській області в якому, з урахуванням часткової відмови від позовних вимог, просив суд:

- скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області №53 о/с від 24 березня 2016 року в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 з посади інспектора Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з 24 березня 2016 року;

- стягнути з ГУНП в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 березня 2016 року по дату фактичного поновлення на роботі (службі) та допустити негайне виконання постанови.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Вказана постанова суду першої інстанції вмотивована тим, що атестаційною комісією ГУНП в Миколаївській області при проведенні атестування позивача встановлені об'єктивні обставини, які свідчать про службову невідповідність позивача - недостатність знань законодавчої бази, що встановлена за результатами комп'ютерного тестування.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, а постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Миколаївській області №53 о/с від 24 березня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді інспектора Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 24 березня 2016 року. Стягнуто з ГУНП в Миколаївській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2016 року по 02 листопада 2016 року в сумі 21 269,36 грн з відрахуванням обов'язкових платежів.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУНП в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить це рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди, для прийняття рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржуване рішення суду попередньої інстанції, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП в Миколаївській області №6 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 з 07 листопада 2015 року призначений на посаду інспектора Центрального відділу поліції з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно протоколу ОП №15.00004401.0023267 від 04 березня 2016 року на засіданні атестаційної комісії №5 ГУНП в Миколаївській області членами комісії під час проведення атестації досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди атестаційна комісія №5 ГУНП в Миколаївській області прийняла рішення про визнання ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом ГУНП в Миколаївській області №53 о/с від 24 березня 2016 року «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_2, інспектора Центрального відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію».

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем, жодної з трьох підстав для проведення атестування ОСОБА_2 не існувало.

Відповідно до п.10 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських №1465 від 17 листопада 2015 року, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Позивач згідно атестаційного листа по тестуванню загальних навичок отримав 35/60 балів, по професійному тестуванню - 24/60 балів.

Згідно з п.16 Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;5) наявність заохочень;6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відтак, приймаючи рішення атестаційна комісія повинна була прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням всіх вищезазначених критеріїв.

10 лютого 2016 року відносно ОСОБА_2 складений атестаційний лист, в якому зазначено, що позивач за період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе як грамотний та підготовлений співробітник, який до виконання покладених на нього обов'язків ставиться відповідально, добросовісно та сумлінно. Показники службової діяльності добрі.

Атестаційний лист підписано в.о. начальника сектору Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 Висновок прямого керівника (розділ ІІ атестаційного листа) - «займаній посаді відповідає» підписаний начальником Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рівень теоретичних знань та професійних якостей не є єдиним критерієм, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, які повинна враховувати атестаційна комісія при прийнятті рішення стосовно поліцейського. Визначені вказаним пунктом Інструкції критерії атестаційна комісія повинна враховувати в їх сукупності та взаємозв'язку.

Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, у призначенні на вищу посаду, однак самі по собі результати тестування не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення суду попередньої інстанції у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для його скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич