Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2018 року

Київ

справа №375/779/17

адміністративне провадження №К/9901/24350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 375/779/17

за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області, прийняту 05 липня 2017 року у складі судді Нечепоренка Л.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Файдюка В.В., суддів Мєзєнцева С.І, Чаку С.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суб'єкта владних повноважень, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески. Також просить зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату пенсії з 06 вересня 2010 року та в подальшому в розмірі 90 відсотків з урахуванням відкоригованих сум (за 2008-2010 р.р.) на підставі довідки управління у Рокитнянському районі Київської області ПФУ про складові заробітної плати з урахуванням зазначених в них сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо перерахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 відсотків з урахуванням зазначених в довідках управління у Рокитнянському районі Київської області ПФУ № 2/08 від 08 вересня 2010 року та Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 30 березня 2017 року №50/07 сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період 2008-2010 років, починаючи з 01 квітня 2017 року та здійснювати нарахування та виплату в повному обсязі та у такому ж розмірі у подальшому.

Як встановлено, ОСОБА_1 з 06 вересня 2010 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі та отримувала відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсію державного службовця. Пенсія позивача була розрахована у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок управління у Рокитнянському районі Київської області ПФУ про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»), враховуючи лише такі складові: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи, надбавки за високі досягнення у праці та премії.

28 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок її пенсії у зв'язку з тим, що у заробіток для обчислення пенсії за відповідний період часу не були включені суми нарахованої їй матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і які мали бути включені до заробітної плати, з якої розраховується пенсія державного службовця.

Листом від 10 травня 2017 року за № 220/В-01 Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило про відмову ОСОБА_1 у перерахунку її пенсії, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.

Суди виходили з того, що на підставі статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплати, доходу), на які відповідно до вказаних Законів нараховуються страхові внески, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, при цьому враховується основна і додаткова заробітна плата, визначена Законом України «Про оплату праці». Таким чином, матеріальні допомоги та індексація враховуються під час обчислення середнього заробітку, на них нараховуються страхові внески, а тому останні повинні враховуватися при обчисленні пенсії державного службовця.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати судові рішення та відмовити у позові.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги та зміну судових рішень.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

В статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, за виключенням зобов'язання відповідача діяти певним чином у майбутньому.

Так, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на певних умовах, за загальним правилом, означає, що виплата повинна і надалі проводитись із врахуванням висновків суду. Проте, у разі настання певних обставин, зокрема зміни законодавства у майбутньому, визначені судом умови більше не діятимуть, якщо вони не узгоджуються з законодавством.

Отже, рішення судів щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату в повному обсязі та у такому ж розмірі у подальшому є неправомірними, у зв'язку з чим їх належить змінити у відповідній частині.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі № 375/779/17 змінити шляхом виключення з резолютивної частини рішення суду першої інстанції слів «та здійснювати нарахування та виплату в повному обсязі та у такому ж розмірі у подальшому».

В решті постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду