Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №804/2852/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №804/2852/17

адміністративне провадження №К/9901/7122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (головуючий суддя - Ільков В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі №804/2852/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10 травня 2017 до ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з позовними вимогами (заява про часткову зміну позовних вимог від 19.06.2017 року та уточнений адміністративний позов від 04.07.2017 року не брались судом до уваги, так як подані після початку розгляду справи по суті):

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України у Дніпропетровській області №138 о/с від 18.04.2017 року про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта ОСОБА_3 (0108110), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;

1.2. поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0108110) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

1.3. стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-а, м.Дніпро, 49101, ідентифікаційний код 40108866) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 18 квітня 2017р. по дату набрання рішення суду законної сили;

1.4. допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суди зазначили, що позивачем не надано суду жодних доказів подання до відповідача рапорту про ознайомлення із матеріалами службового розслідування. Також судами критично оцінено твердження позивача про те, що йому не було відомо про проведення будь-якого службового розслідування відносно нього, оскільки позивач, будучи ознайомленим та обізнаним із порядком та підставами, які передують службовому розслідуванню згідно із Дисциплінарним статутом ОВС, та також і Інструкцією № 230, які є нормативно-правовими актами та які регулюють притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, не міг не знати про проведення щодо нього службового розслідування, так як йому уже було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а 13.04.2017р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб згідно ухвали суду та згідно вказаних вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що є підставами для проведення службового розслідування. Суди вирішили, що не можуть бути покладені в основу судового рішення і доводи позивача та його представника про те, що в межах службового розслідування він не надавав жодних письмових пояснень та не відмовлявся від їх надання, оскільки вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями позивача від 13.04.2017р. Також не прийнято судом до уваги посилання позивача на те, що останній не відмовлявся від ознайомлення та підписання з наказом №1550 від 14.04.2017р. та наданий відповідачем акт про його відмову від підпису та ознайомлення від 18.04.2017р. був сфальсифікований, так як його не було у відділі поліції 18.04.2017р., оскільки він перебував на лікарняному, з огляду на те, що вказані доводи не спростовують наявності порушення позивачем службової дисципліни, за яке позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є предметом даного спору. Що стосується посилань позивача на те, що його було звільнено з посади у період його тимчасової непрацездатності з 18.04.2017р. до 25.04.2017р., що підтверджено відповідною довідкою, то суди зазначили, що частиною 2 ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС не виключається можливість звільнення особи з органів внутрішніх справ у період її тимчасової непрацездатності, а лише передбачено можливість їх виконання після прибуття особи до місця проходження служби. Таким чином, суди дійшли висновку, що доводи позивача та його представника є необґрунтованими стосовно незаконності звільнення ОСОБА_3 з посади до моменту встановлення його винуватості за обвинувальним вироком, оскільки звільнення позивача до закінчення провадження у кримінальній справі шляхом винесення вироку, не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейського, а тому звільнення позивача з поліції за порушення службової дисципліни здійснено правомірно. Крім того, апеляційний суд зауважив на те, що позивачем не оскаржено наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1550 від 14.04.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення, а оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2017 №138 о/с «По особовому складу» прийнятий на реалізацію дисциплінарного стягнення. Отже за умови чинності накладеного дисциплінарного стягнення наказом №1550 від 14.04.2017, відсутні підстави для скасування наказу №138 о/с «По особовому складу», виданого на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 22 січня 2018 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд.

5. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на порушення відповідачем процедури проведення відносно нього службового розслідування та ненадання цим обставинами судами попередніх інстанцій належної правової оцінки. Також скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи в неповній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для вірного вирішення спору. Так, судом першої інстанції в постанові зазначено про надходження 16.02.2017 року до прокуратури Дніпропетровської області заяви гр. ОСОБА_4 про скоєння кримінального правопорушення, однак, як вказує позивач у касаційній скарзі, жодних повідомлень про підозру у вчиненні злочину позивачу не вручалось. Також скаржник вказує на те, що пояснення 13.04.2017 року були надані ним не в рамках службового розслідування, про проведення якого він обізнаний не був, а лише щодо обставин перебування його на лікарняних. Крім того, позивач посилається на не дослідження судами факту видачі йому довідки про тимчасову непрацездатність з огляду на приписи наказу МВС України від 23.03.2016 року. Зауважує, що 24.04.2017 року він намагався пред'явити та надати довідку про тимчасову непрацездатність, однак співробітники відповідача відмовились її прийняти з огляду на його звільнення.

6. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги. Відповідач вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та наявності в його діях дисциплінарного проступку та наголошує, що судами попередніх інстанцій надана належна правова оцінка всім обставинам справи. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу у органах Міністерства внутрішніх справ з 11.08.2008р. по 06.11.2015р., що підтверджується відомостями, наведеними у копії трудової книжки позивача та копії послужного списку.

9. 07.11.2015 року ОСОБА_3 згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1 о/с було прийнято на службу до органів національної поліції, на посаду оперуповноваженого Красногвардійського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції, присвоєно звання старший лейтенант поліції та прийнято присягу 13.11.2015р., що підтверджується копією трудової книжки та копією присяги наявних у матеріалах справи.

10. 09.12.2016 року згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області №352 о/с відповідно до п. 2 ч.1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщено у зв'язку з проведенням реорганізації: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, звільнивши з посади оперуповноваженого того ж відділення поліції, присвоївши спеціальний жетон (0108110), що підтверджується копією наказу.

11. 16.02.2017 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява від громадянина ОСОБА_4 про скоєння кримінального правопорушення, зі змісту якої було встановлено, що оперуповноважені сектору кримінальної поліції Чечелівського ВП ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали, зберігають, намагаються збути бойові припаси, а саме: патрони та вогнепальної зброї жителям міста Дніпра. Крім того, у провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42016040000001065 від 06.12.2016р. за ч. 1 ст. 307 КК України, за яким під час досудового розслідування було встановлено, що 21.01.2017р. лейтенант поліції ОСОБА_7, прибув на автомобілі "Nissan Bluebird", н.з. НОМЕР_2, яким керував старший лейтенант поліції ОСОБА_3, до магазину АТБ, розташованого на перехресті вул. ОСОБА_8 та вул. Робочої, де зустрівся з громадянином ОСОБА_4, який діяв з відома та під контролем прокуратури Дніпропетровської області, прийняв від ОСОБА_7 шприц, у якому згідно висновку експерта №7-99 від 01.02.2017р. знаходилась психотропна речовина "метамфетамін" та "амфетамін" маса якої складає 0,0007г та 0,0006г.

12. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13.04.2017 року позивачу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, що підтверджується наявними в матеріалах копіями документів.

13. 23.03.2017р. згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області за №1148 "Про організацію проведення службового розслідування" було призначено службове розслідування за фактом неправомірних дій окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП, що підтверджується копією відповідного наказу.

14. За результатами вищезазначеного службового розслідування, комісією було прийнято висновок з пропозицією про накладення на оперуповноваженого СКП Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 року, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського.

15. Так, у ході службового розслідування - 13.04.2017р. були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3

16. Згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14.04.2017р. №1550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП" за вищевказане порушення службової дисципліни на ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що підтверджується копією відповідного наказу.

17. Відповідно до акта про запропонування ознайомлення з наказом від 18.04.2017р., ОСОБА_3 у присутності начальника Чечелівського ВП Дніпровського ВП підполковника поліції ОСОБА_9, інспектора кадрового забезпечення Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_10 відмовився від підпису про ознайомлення зі змістом наказу від 14.04.2017р. №1550, від надання пояснень також відмовився.

18. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №138 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0108110) було звільнено з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 квітня 2017 року за п.6 ч. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

19. Про звільнення у трудовій книжці позивача був здійснений відповідний запис від 18.04.2017 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Пункт 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року

№580-VIII (далі - Закон №580-VIII): поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

22. Пункт 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила): під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами &?і;…&?о;.

23. Стаття 1 Дисциплінарного статуту ОВС, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівників органів внутрішніх справ України.

24. Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

25. Стаття 5 Дисциплінарного статуту: &l-;…&gн; особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом &?х;…&?с;.

26. Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі на інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотримання громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати у належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку &?н;…&?р;.

27. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу ОВС за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: &lN;…&ga; звільнення з органів внутрішніх справ.

28. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування &l ;…&g ;.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ &?и;…&?л;.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис &?в;…&g;;.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення &?н;…&gд;.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо &?я;…&?к;.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид дисциплінарного стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу &l/;…&g>;.

29. Пункт 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказ МВС України від 12.03.2013 року №230 (далі - Інструкція): підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

30. Пункт 6.3 Інструкції: права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування:

6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

31. Пункт 8.1 Інструкції: підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин

32. Пункт 8.7 Інструкції: висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.

33. Пункт 1.1, п.1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001року: тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п.1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

34. Пункт 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 року №201: затвердити форму довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, що додається.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

38. Позивач в поданій касаційній скарзі посилається на порушення відповідачем процедури проведення відносно нього службового розслідування.

39. Однак, колегія суддів такі посилання вважає безпідставними, оскільки пунктом 6.3 Інструкції чітко передбачено право особи, відносно якої проводиться службове розслідування, брати участь у його проведенні та за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування. Проте, позивач таким правом не скористався, оскільки не звертався до відповідача з відповідним рапортом.

40. Також Суд критично оцінює твердження скаржника про те, що пояснення 13.04.2017 року були надані ним не в рамках службового розслідування, про проведення якого він обізнаний не був, а лише щодо обставин перебування його на лікарняних, оскільки зазначені твердження не підтверджені жодними доказами.

41. Колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанції щодо того, що процедура проведення службового розслідування відносно ОСОБА_3 була проведена з дотриманням вимог діючого законодавства. Так, відповідачем в рамках проведення службового розслідування 13.04.2017 року відібрано пояснення у ОСОБА_3, 18.04.2017 року складено акт щодо відмови від ознайомлення з дисциплінарним наказом про його звільнення. Жодних аргументованих доводів щодо спростування зазначених обставин позивачем в касаційній скарзі не наведено.

42. Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що йому не було вручено жодних повідомлень про підозру у вчиненні злочину, однак судами першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях неправомірно зазначено про надходження 16.02.2017 року до прокуратури Дніпропетровської області заяви гр. ОСОБА_4 про скоєння кримінального правопорушення та обставини збуту психотропних речовин гр. ОСОБА_7 Проте, такі твердження колегія суддів оцінює критично, адже судами не зроблено жодних висновків щодо доведеності вищезазначених обставин, а лише констатовано зміст поданої гр. ОСОБА_4 заяви з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин справи.

43. Інші твердження скаржника про нез'ясування в повній мірі судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи обставин, що мають значення для вірного вирішення спору колегія судів вважає безпідставними, оскільки позивачем не конкретизовано, які саме обставини не досліджено судами попередніх інстанцій та яким чином це призвело до невірного, на думку позивача, вирішення спору.

44. Щодо посилань ОСОБА_3 на недослідження судами факту видачі йому довідки про тимчасову непрацездатність з огляду на приписи наказу МВС України від 23.03.2016 року №201, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що вказаним наказом затверджено лише форму довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, однак не регламентовано порядку та процедури її видачі, внаслідок чого у судів першої та апеляційної інстанції не було підстав для дослідження цих обставин. Крім того, з рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що сам факт видачі цієї довідки не був спірним між сторонами. Спірними ж були обставини неповідомлення позивачем про тимчасову непрацездатність з 18.04.2017 року, тобто з дня прийняття відповідачем спірного наказу про звільнення.

45. Позивач в касаційній скарзі вказує на те, що 24.04.2017 року він намагався пред'явити та надати довідку про тимчасову непрацездатність, однак співробітники відповідача відмовились її прийняти з огляду на його звільнення. Втім матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_3 вказаних дій саме 18.04.2017 року, натомість позивач безпосередньо вказує на те, що такі дії вчинено ним лише 24.04.2017 року.

46. Таким чином, аргументи позивача про залишення поза увагою факту його перебування на лікарняному під час винесення спірного наказу про його звільнення колегією суддів відхиляються, оскільки судами враховано, що позивач своєчасно не повідомив відповідача та не надавав доказів своєї тимчасової непрацездатності. Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 22 жовтня 2018 року у справі №826/619/16).

47. Також, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо законності звільнення ОСОБА_3 з посади до моменту встановлення його винуватості за обвинувальним вироком, оскільки підставою звільнення позивача є порушення ним службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейського.

48. До того ж Суд враховує, що позивачем не оскаржено наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1550 від 14.04.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким, зокрема, на позивача накладено дисциплінарне стягнення, тоді як оскаржуваним наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2017 №138 о/с «По особовому складу» вже здійснено реалізацію дисциплінарного стягнення.

49. Таким чином, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що за умови чинності накладеного наказом №1550 від 14.04.2017 року дисциплінарного стягнення відсутні підстави для скасування наказу №138 о/с «По особовому складу», виданого на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

50. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в касаційній скарзі не зазначено.

51. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

53. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

54. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

55. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

56. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року - залишити без змін.

57. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа