Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.10.2019 року у справі №826/11297/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/11297/15

адміністративне провадження №К/9901/32513/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/11297/15

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Огурцова О. П. від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Вівдиченко Т. Р., Бєлової Л. В., Грибан І. О. від 04 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк";

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 12 вересня 2014 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по включенню позивача до переліку фізичних осіб-вкладників, яким тимчасово призупинено виплату, протиправними та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення позивача до переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", яким тимчасово призупинено виплату коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачами всупереч нормам чинного законодавства не включено позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста від 01 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що кошти на рахунок позивача надійшли шляхом перерахування коштів згідно з договором позики від 08 вересня 2014 року, а не шляхом внесення коштів безпосередньо позивачем, відтак суди погодилися з посиланнями відповідачів на нікчемність правочинів і протиправність дроблення іншого вкладу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до Суду 27 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/11297/15.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І. В., суддів Чиркіна С. М. та Шарапу В. М.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та ОСОБА_1 укладено договір № 1746/18899/2014 банківського рахунку.

Згідно із умовами зазначеного договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UAН № НОМЕР_1 та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі, на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

Відповідно до виписки по особовому рахунку від 12 вересня 2014 року № НОМЕР_1 ОСОБА_2 перерахував на приватний рахунок ОСОБА_1 кошти в розмірі 200 000,00 грн відповідно до договору позики від 08 вересня 2014 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 597 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25 вересня 2014 року № 97 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк", згідно з яким з 25 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "КБ "Експобанк".

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "КБ "Експобанк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною 4 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 163 від 25 грудня 2014 року про продовження строку тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк" до 24 січня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ
"КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича до 24 січня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 № 41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 15 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "КБ "Експобанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука Ігоря Григоровича строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.

Листом від 20 лютого 2015 року за № 1401/1064 Уповноваженою особою повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб її включено до переліку фізичних осіб-вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.

Листом від 17 липня 2015 року № 1101/4024 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського рахунку № 1746/18899/2014 від 12 вересня 2014 року з підстав, передбачених пунктами 2, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідачів щодо визнання правочину за договором банківського рахунку № 1746/18899/2014 від 12 вересня 2014 року нікчемним та щодо тимчасового блокування та призупинення виплат, вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", звернулася до суду з вищевказаним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно витлумачено та застосовано норму пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема "намір порушити публічний порядок", має бути наявним вирок суду у кримінальному провадженні, яким буде доведена вина особи. Судом не було взято до уваги доводи позивача про відсутність щодо нього вироку суду у кримінальному провадженні та той факт, що вина позивача не підтверджена жодними доказами. Крім того зазначено, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що кошти, які надійшли для вкладника вважаються вкладом.

Від інших учасників справи заперечень або відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі №826/11297/15 не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі-Закон № 4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі-Закон № 4452-VI є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до ~law22~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ~law23~ уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених ~law24~ та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ~law25~ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (..), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (..). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ~law26~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог ~law27~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Ексопобанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 12 вересня 2014 року № 1746/18899/2014, кошти зараховані на відповідний рахунок, отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Вклад розміщено на рахунку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law28~. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до норм ~law29~.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Також колегія суддів зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку кримінального або цивільного судочинства.

Разом з тим, жодних вироків (інших рішень судів), якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

Отже, позивач є особою, що набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Експобанк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів враховує вимоги пунктів 4,6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, та ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відтак належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання уповноваженої особи подати зміни та/або доповнення до переліків рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Експобанк" за рахунок коштів Фонду.

З приводу вимог позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на повну суму вкладу за Депозитним договором від 12 вересня 2014 року № 1746/18899/2014, суд касаційної інстанції вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

У справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35,заяви № 68385/10 та № 71378/10).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) серія A. 303-A; пункт 29).

судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цілому та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 238 239 341 345 349 354 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 04 липня 2017 року у справі №826/11297/15 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 12 вересня 2014 року № 1746/18899/2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк".

Зобов'язати Уповноважену особу подати зміни та/або доповнення до переліків рахунків, згідно з якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 12 вересня 2014 року № 1746/18899/2014 в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок коштів Фонду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа