Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2018 року у справі №234/11849/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2018 року

Київ

справа № 234/11849/17

адміністративне провадження №К/9901/21720/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 234/11849/17

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року (в складі судді Пікалової Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (в складі колегії суддів Чабанова О.О., Сіваченка І.В., Шишова О.О.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі за текстом - відповідач або Управління), в якому просила:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області від 27 липня 2017 № 142/С-17-01-01 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Краматорську Донецької області здійснити з 01 серпня 2017 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі додаткових сум заробітної плати з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати (які є складовими фонду оплати праці, та з яких своєчасно та в повному обсязі сплачено страхові внески).

В обґрунтування позову зазначила, що вона з 11 липня 2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у м. Краматорську, та згідно із Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі за текстом - Закон № 3723-ХІІ) їй призначено пенсію за віком, як посадовій особі органів місцевого самоврядування. На підставі статті 21 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ (далі за текстом - Закон № 2493-ІІІ) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування/державних службовців, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування та/або державній службі не менш 10 років, здійснюється у порядку визначеному законодавством України про державну службу (частина сьома). Вона працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення на посаді заступника начальника управління праці та соціального захисту населення та має стаж роботи на державній службі на час виходу на пенсію 23 роки. На час виходу на пенсію відсоток нарахування її пенсії складав 90%. На час оформлення пенсії Довідка про складові заробітної плати за формою, встановленою Пенсійним Фондом України не містила інформацію про матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально- побутових питань, індексацію заробітної плати, які вона отримувала регулярно та з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування. У 2011 році цю довідку скасували та затвердили новий зразок. 18 липня 2017 року позивач звернулася до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області з письмовою заявою про здійснення перерахунку призначеною їй пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та довідкою № 01-08/5504 від 24 липня 2017 року нової форми про складові заробітної плати, так як при призначенні пенсії вони не увійшли до складу заробітної плати, що значно вплинуло на розмір нарахованої мені пенсії. Рішенням комісії Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області від 27 червня 2017 року № 142/С-17-01-01 їй відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що згідно статті 21 Закону № 2493-ІІІ, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. З 01 травня 2016 вступив в силу Закон «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ(далі за текстом - Закон № 889-VІІ). Відповідно розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІ зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, а перерахунки діючим законодавством не передбачені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року позов було задоволено, внаслідок чого: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську від 27 липня 2017 року по справі № 142/С-17-01-01 щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську здійснити з 01 серпня 2017 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 90% суми заробітної плати з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, (які є складовими фонду оплати праці, та з яких своєчасно та в повному обсязі сплачено страхові внески).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року залишено без задоволення. Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року у справі № 234/11849/17 - залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що суми інших виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року і прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 04 грудня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 234/11849/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі за текстом - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 234/11849/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 вересня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 вересня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 11 липня 2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську та згідно із законом № 3723-ХІІ їй призначено пенсію за віком, як посадовій особі органів місцевого самоврядування. При зверненні до відповідача для здійснення перерахунку призначеної пенсії, з врахуванням суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати позивачу було відмовлено, що підтверджується рішенням відповідача № 142/С-17-01-01 про відмову в перерахунку пенсії від 27 липня 2017 року.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за № 01-08/5504 від 24 липня 2017 року індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2010 року становили 15408,15 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги. Відповідач наголошує, що перерахунок пенсії за новим законодавством не передбачений, тобто норми, які регулювали питання пенсійного забезпечення, перерахунку, скасовані.

Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, який був чинний на момент призначення пенсії. Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу у цій справі призначено пенсію: пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 33 цього Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Статтею 2 Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі за текстом - Закон № 108/95-ВР) визначено структуру заробітної плати, до якої входять:

- Основна заробітна плата як - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- Додаткова заробітна плата як - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 липня 1997 року № 400/97-ВР (далі за текстом - Закон № 400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз зазначених вище положень актів законодавства дозволяє стверджувати, що:

1. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна заробітна плати, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

2. Частиною першою статті 66 Закону № 1788-ХІІ визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

3. Статтею 41 Закону № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи при обчисленні пенсії: суми виплат, на які були фактично нараховані та сплачені страхові внески і суми виплат, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з не включенням до її складу матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач при призначенні пенсії позивачу зобов'язаний був врахувати суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

У цій справі позивач просить суд визнати рішення відповідача протиправним та зобов'язати вчинити дії спрямовані на реалізацію права на перерахунок йому призначеної пенсії, з метою включення до розміру пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд вважає, що рішення пенсійного органу стосовно позивача у цій справі не відповідає чинному законодавству та принципу верховенства права, який гарантований статтею 8 Конституції України.

Аналогічна позиція вже висловлена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 468/1212/16-а, у постанові від 14 серпня 2018 року № 127/15400/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що державні службовці мають право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з не включенням при обчисленні розміру пенсії сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати.

Таким чином, відповідач приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії для включення сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, позивача, діяв всупереч нормам чинного законодавства. Така відмова відповідача призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, і є звуженням змісту набутих ним прав та порушенням сутності його конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко