Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.08.2019 року у справі №810/1658/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

Київ

справа №810/1658/16

адміністративне провадження №К/9901/23122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 (суддя - Виноградов О.І.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 (головуючий суддя - Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотова І.В.)

у справі 810/1658/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач, ГУ НП в Київській області), в якому (з урахування заяви про уточнення позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати атестаційний лист від 21 січня 2016 року Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області в частині звільнення позивача через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16 лютого 2016 року № 66-о/с в частині звільнення позивача на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( далі - Закон № 580-VІІІ) з посади інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області;

- поновити позивача на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області;

- стягнути з ГУ НП в Київській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано атестаційний лист від 21 січня 2016 року Атестаційної комісії ГУ НП в Київській області в частині звільнення позивача через службову невідповідність;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Київській області від 16 лютого 2016 р. № 66-о/с в частині звільнення позивача на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність) з посади інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області;

- стягнуто з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 35 239,05 гривень.

- постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані протиправністю звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених Законом №580-VIII не було. Крім того зазначили, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування та суперечить вимогам Закону № 580-VІІІ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12.01.2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 15 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину 2 статті 57 Закону України Закону №580-VIII. Також, в своїй касаційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, а також дії відповідача щодо проведення атестації є правомірними у зв`язку з наявністю у нього передбачених законом підстав, так і повноважень для призначення і проведення атестації відносно позивача.

Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі особистої заяви позивача наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 року №1 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону №580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено на службу до поліції з присвоєнням спеціального звання лейтенанта поліції в порядку переатестування на посаду інспектора.

Вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом №580-VIII.

23 листопада 2015 року відповідачем було видано наказ № 16 про проведення атестування поліцейських відповідача та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу.

05 січня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, відповідачем прийнято протокол ОП№ 15.00000024.745, який містив висновок про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

16 лютого 2016 року наказом ГУ НП в Київській області № 66 о/с позивача звільнено у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.п. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано атестаційний лист позивача від 21 січня 2016 року.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача зі служби в поліції.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ.

Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Частина 1 статті 17 Закону №580-VІІІ. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частина 1 статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Частина 2 статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Частина 1 статті 58 Закону №580-VІІІ. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Частина 2 статті 58 Закону №580-VІІІ. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Стаття 59 Закону №580-VІІІ. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

Пункт 3 розділу І. 3 Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Наказ відповідача від 07.11.2015 року №1 о/с "По особовому складу" про призначення позивача як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестування інспектором роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області; не дозволяє Суду будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття.

Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.

Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто, для вже призначеного на посаду працівника.

Позивач з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції безстроково.

Частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у частині 2 статті 57 Закону №580-VІІІ підстави для проведення атестування є вичерпними.

Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування має бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Аналогічні норми, в частині підстав для атестування, містить, також, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських.

Позиція відповідача зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Підстави наведені відповідачем для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв`язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закон №580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з метою визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Таким чином, атестація працівника, одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, оскільки при проведенні атестування позивача не дотримано вимог Закону №580-VІІІ та Інструкції № 1465, у зв`язку з чим висновки атестаційної комісії, викладені в протоколі не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону №580-VІІІ.

Окрім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислено, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин (16.02.2016) виплати грошового забезпечення поліцейським регулювалися приписами Порядку № 100.

Зазначений висновок відповідає статті 235 КЗпП України, за якою, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не спростовують доводів судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

О.В. Кашпур