Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №825/1723/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2020 року

Київ

справа №825/1723/17

адміністративне провадження №К/9901/47450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (суддя - Баргаміна Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (головуючий суддя - Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №825/1723/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі також - відповідач, Управління ДСНС у Чернігівській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління ДСНС у Чернігівській області у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови внести зміни до наказу Управління Держтехногенбезпеки у Чернігівській області від 12 червня 2012 № 97 о/с «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 » (далі - наказ № 97), в частині зміни вислуги років на день звільнення з 09 років 03 місяців 28 днів на 11 років 09 місяців 14 днів;

- зобов`язати відповідача внести відповідні зміни вислуги років до наказу № 97;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з лютого 2012 року по 15 червня 2012 року з урахуванням 25 % надбавки за вислугу років, передбаченої наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 червня 2008 року № 447 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (далі також - Інструкція № 447).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з Управління Держтехногенбезпеки у Чернігівській області відповідачем неправильно розраховано стаж його служби на день звільнення. Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 825/1221/17, яке набрало законної сили, відповідача зобов`язано внести зміни щодо вислуги років ОСОБА_1 зазначивши - 11 років 01 місяць 10 днів. На підстав вказаного рішення позивач звернувся до Управління ДСНС у Чернігівській області з проханням внести відповідні зміни та нарахувати і виплатити недоотриману доплату за вислугу років. Водночас, відповідач відмовився вчиняти відповідні дії, а тому позивач звернувся до суді із позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління ДСНС у Чернігівській області щодо відмови внесення змін до наказу № 97 в частині зміни вислуги років на день звільнення з 09 років 03 місяців 28 днів на 11 років 09 місяців 14 днів.

Зобов`язано Управління ДСНС у Чернігівській області внести зміни до наказу № 97 в частині зміни вислуги років на день звільнення з 09 років 03 місяців 28 днів на 11 років 09 місяців 14 днів.

Зобов`язано Управління ДСНС у Чернігівській області зробити перерахунок грошового забезпечення за період з 01 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року з урахуванням 25% надбавки за вислугу років, передбаченої Інструкцією № 447 за вирахуванням виплаченої надбавки за вислугу років в розмірі 20%.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зважаючи на рішення суду яке набрало законної сили і яким установлено вислугу років позивача, відповідач неправомірно, без жодних на те правових підстав відмовляється здійснити розрахунок та виплату позивачу вихідної допомоги, виходячи з іншої календарної подовженості його служби.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі Управління ДСНС у Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи позивача полягають у тому, що Інструкцією № 447, диференційовано порядок обчислення вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Так, періоди, які зараховувались до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати їм надбавки за вислугу років визначались п.4.1.2 цієї Інструкції, а періоди, які зараховувались до вислуги років - п. 15.9 Інструкції, тому вислуга років для виплати відсоткової надбавки та одноразової грошової допомоги при звільненні у особи рядового і начальницького складу може не співпадати. Крім того, вказує, що станом на 11 жовтня 2011року стаж позивача склав 08 років 07 місяців 24 дні та на момент звільнення вислуга позивача для виплати відсоткової надбавки не досягла 10 років, а тому права на виплату відсоткової надбавки у розмірі 25 % позивач не набув. Зазначає, що надбавка у розмірі 25% виплачувалась позивачеві в жовтні 2011 - січні 2012 років внаслідок лічильної помилки, а тому підстави для перерахунку грошового забезпечення за період лютий-червень 2012 року з урахуванням 25 % надбавки за вислугу років відсутні.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. У відзиві зауважує, що обчислення вислуги років було розглянуто та визначено у справі № 825/1221/17 і не може бути предметом розгляду у цій справі.

Рух касаційної скарги

10 квітня 2018 року касаційна скарга Управління ДСНС у Чернігівській області надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Білоус О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 05 червня 2019 року № 636/0/78-19, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В, (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді справи, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 з 21 липня 2003 року по 15 червня 2012 року проходив службу в Управлінні ДСНС України у Чернігівській області (до реформування також Управління Держтехногенбезпеки у Чернігівській області - далі Управління).

Наказом Управління від 21 жовтня 2011 року № 5 о/с «Про зарахування стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам начальницького складу Управління Держтехногенбезпеки у Чернігівській області» станом на 11 жовтня 2011 року ОСОБА_1 було обраховано стаж - 11 років 01 місяць 10 днів.

В послідуючому, наказом Управління від 09 лютого 2012 року № 18 було внесено зміни у вищезазначений наказ № 5 о/с, зокрема, щодо зменшення позивачу вислуги років станом на 11 жовтня 2011 року до - 08 років 07 місяців 24 днів.

У подальшому, наказом того ж Управління № 97о/с позивач був звільнений у запас Збройних Сил України за підпунктом 5 пункту 99 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (через сімейні обставини). На день звільнення (15 червня 2012 року) зараховано вислугу років - 09 років 03 місяці 28 днів.

Не погоджуючись з обрахунком вислуги років ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі №825/1221/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управлінні ДСНС України у Чернігівській області щодо зменшення вислуги років ОСОБА_1 з 11 років 01 місяць 10 днів до 08 років 07 місяців 24 днів. Скасовано наказ № 18 о/с в частині внесення змін до наказу № 5 о/с щодо зменшення вислуги років ОСОБА_1 з 11 років 01 місяць 10 днів до 08 років 07 місяців 24 днів.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання вищевказаної постанови суду, в якій, також, просив зробити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням внесених змін.

Листом відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення його вимог, оскільки вислуга років на день звільнення зі служби для виплат одноразової грошової допомоги становить 09 років 03 місяці 28 днів, відповідно до наказу №97/ос.

Не погодившись з таким діями відповідача позивач звернувся до суду із позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно пункту 15.9 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 червня 2008 року № 447, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 липня 2008 року за № 612/15303 (далі - Інструкція №447), до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати грошової допомоги в разі звільнення зараховуються періоди, визначені у пунктах 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі також - Постанова №393).

Відповідно до абзацу восьмого пункту 10 Постанови №393 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Так, пунктом 2 Постанови №393 встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Керуючись нормами вищезазначених правових актів, Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 18 серпня 2017 у справі № 825/1221/17, визнав незаконним зменшення відповідачем вислуги років ОСОБА_1 з 11 років 01 місяць 10 днів до 08 років 07 місяців 24 днів.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З установлених у судовому рішенні (№ 825/1221/17) обставин слідує, що станом на 11 жовтня 2011 року вислуга років ОСОБА_1 складає 11 років 01 місяць 10 днів, то, відповідно, на момент звільнення зі служби (15 червня 2012 року) його стаж становить 11 років 09 місяців 14 днів (з включенням відповідних днів).

Водночас, відповідачем у наказі № 97 о/с позивачу на день звільнення обраховано вислугу років у календарному обчисленні 09 років 03 місяці 28 днів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, про те, що відповідач протиправно відмовив та не вніс до наказу № 97 зміни щодо вислуги років ОСОБА_1 на день звільнення - 11 років 09 місяців 14 днів, оскільки такий період слідує з логічного обрахунку та з встановленої у судовому рішенні вислуги років службовця.

Колегія суддів звертає увагу, що питання щодо правильності обчислення вислуги років, як і періодів, які входять до такої вислуги розглянуто у справі №825/1221/17, яка набрала законної сили, встановлені обставини щодо якої не доказуються.

Щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням 25 % надбавки за вислугу років, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 6 Постанови № 1294 встановлено виплачувати, серед іншого, надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 29.

У додатку 29 до Постанови №1294 закріплено, що розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу, згідно якого розмір надбавки за вислугу років, зокрема, від 5 до 10 років складає 20 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, а за вислугу від 10 до 15 років - 25 %.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про розмір грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2011 року по 15 червня 2012 року надбавка за вислугу років з жовтня 2011 року становила - 25 %, в лютому 2012 року - відсоток надбавки за вислугу років не вказаний, а з березня і до звільнення в червні 2012 року складала - 20 %.

При цьому, у касаційній скарзі відповідач зазначав про допущення числової помилки при обрахунку надбавки за вислугу років.

Таким чином, оскільки відповідно до наказу № 5 о/с вислуга років ОСОБА_1 станом на 11 жовтня 2011 року складає - 11 років 01 місяць 10 днів, то виплату надбавки у період з 01 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року, у розмірі менше 25% здійснено ОСОБА_1 не в повному обсязі.

Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень допущено бездіяльність та неправомірно здійснено обрахунок грошового забезпечення позивача, що призвело до недоплати вихідної допомоги службовцю.

Посилання Управління ДСНС у Чернігівській області на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа №21-411-14) колегією суддів не приймається до уваги, оскільки вказана позиція не стосується предмету позову у даній справі.

Також колегія суддів зазначає, що доводи на які посилається відповідач у касаційній скарзі (відсутність права у позивача на зарахування йому до вислуги років періоду навчання в Львівському інституті пожежної безпеки МВС України), не можуть бути предметом розгляду у цій справі та не впливають на спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій та погоджується з їх висновками про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача внести зміни до наказу та до нарахувати та виплатити різницю недоотриманої доплати за вислугу років службовцю.

За частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другої цієї статті встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, якими відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу, стосуються фактичних обставин справи, доказів, на підставі яких встановлено ці обставини, та правової оцінки, яку надали їм суди. Зважаючи на межі касаційного перегляду справи та повноваження касаційного суду на цій стадії достатніх та обґрунтованих підстав для того, щоб вважати висновки судів в даній справі помилковими, немає і аргументи відповідача їх не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі №825/1723/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду