Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа №346/729/17

адміністративне провадження №К/9901/19935/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року позивач звернулася в суд з позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просила:

- визнати неправомірною відмову відповідача щодо врахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових потреб для перерахунку раніше призначеної пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, з яких нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 90%, починаючи з серпня 2009 року та надалі виплачувати пенсію з врахуванням збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з серпня 2009 року отримує пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України Про державну службу в розмірі 90% від сум заробітної плати, на які нараховувалися та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідачем на час призначення пенсії позивачу всупереч вимог ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», безпідставно не включено до розрахунку заробітку, з якого визначається пенсія, суми допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку її пенсії.

Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної позивачу з включенням до заробітної плати, з якої виплачується пенсія суми допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби за період, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 90 відсотків з 14.08.2016р. з урахуванням фактично отриманих позивачем сум, та надалі виплачувати перерахований розмір пенсії.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за період з серпня 2009 року по 13.08.2016р. включно - залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація не включається до заробітку для обчислення пенсії, оскільки у ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р.чітко визначено складові заробітної плати державного службовця, проте ні матеріальна допомога на оздоровляння ні на соціально-побутові потреби не вказана (а.с. 63-66).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2009 році) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно положень частини 2 статті 3 Закону України «Про державну службу» статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з серпня 2009 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Оскільки стаж позивача на державній службі на час призначення пенсії складав 33 роки, пенсію позивачу призначено у розмірі 90 відсотків від сум заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем не включено до розрахунку пенсії під час її призначення заробіток, з якого визначається пенсія, суми допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, з яких було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач 10.01.2017р. звернулася до відповідача з заявою щодо перерахунку призначеної пенсії з урахування сум допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, з яких було сплачено внески на обов'язкове державне пенсійне страхування,

Листом відповідача від 11.01.2017 № 404/03.1 позивача повідомлено про відмову у такому перерахунку, з підстав, що згідно із ст.. 33, 37 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премій.

Проте матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і на вирішення соціально-побутових питань), та інші виплати не відносяться до інших надбавок, а тому враховувати іх в суму заробітної плати для обчислення пенсій, законних підстав немає.

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Крім того, у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, належить, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, індексація заробітної плати, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії, а тому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій посилалися на те, що аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013р. в справі № 21-125а13 та від 03.06.2014р. в справі № 21-134а14.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час призначення пенсії позивачу відповідно до статей 33 та 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не входили до структури заробітної плати державного службовця, а тому не враховуються при обчисленні та перерахунку пенсії також є безпідставним, оскільки згідно статті 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду України від 14.05.2013р. № 21-125а13.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 .05.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук