Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №826/9047/15

адміністративне провадження №К/9901/23664/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року: №171926552210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі на 6230597,00 грн., з них 4153731,00 грн. - за основним платежем, 2076866,00 грн. - за штрафними санкціями; №172026552210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 114655017,00 грн.; №171826552210, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі на 1914687,00 грн. та застосовано штрафні санкції на загальну суму 957344,00 грн.; №171726552210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 307979,00 грн., з них 205319,00 грн. - за основним платежем, 102660,00 грн. - за штрафними санкціями; №172126552210, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 61403,25 грн.

Оскаржувані рішення Інспекція прийняла на підставі акта від 13 листопада 2014 року №1073/26-55-22-10/32785994 «Про результати планової документальної виїзної перевірки ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року», у якому зазначено про порушення Товариством вимог абзацу «а» підпункту 14.1.13, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 39, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 153.2 статті 153, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з: безпідставним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарів та послуг у Приватного підприємства «Сінк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильна компанія «Укртехтканина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Машхолдінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Тест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц» з огляду на безтоварність здійснених операцій, що мотивовано посиланням на акти, складені за наслідками вжиття заходів з проведення зустрічних звірок та перевірок контрагентів позивача, в яких викладено думки про те, що укладені ними з постачальниками правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків; заниженням рівня звичайної ціни при реалізації іноземним суб'єктам господарювання в липні та серпні 2013 року діоксиду титану пігментного Crimea TiOx-220, -230, -271 та -280, що призвело до заниження доходу від операційної діяльності за третій квартал 2013 року на 43817772,00 грн.; завищенням витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за третій квартал 2013 року внаслідок придбання природного газу в компанії «Ostchem Holding Limited» (Республіка Кіпр), яка є пов'язаною особою, за ціною, вищою ніж на 20 відсотків за рівень звичайних цін; неправомірним віднесенням до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартості придбаних рекламних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб «Таврія», які полягали в розміщенні реклами товарів (продукції), що реалізує позивач під своєю торговою маркою, на передній частині футболок спортсменів футбольної команди СК «Таврія» з підстав розміщення на футболках лише належної ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» торгівельної марки без зображення відповідної продукції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року позов Товариства задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року №040403220000, №171826552210, №171926552210, №172026552210 та №172126552210.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року, апеляційну скаргу Інспекції задовольнив частково; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року скасував в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року №172126552210; в задоволенні позову в цій частині відмовив; в решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року залишив без змін.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України Інспекція, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України абзацу «а» підпункту 14.1.13, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 39, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 153.2 статті 153, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України у подібних правовідносинах, просить скасувати ухвалені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 09 лютого та 25 квітня 2017 року (провадження №№ К/800/23742/15, К/800/54433/15 відповідно), в яких, на переконання заявника, суд касаційної інстанції вказані норми матеріального права застосував по-іншому і дійшов протилежних, але правильних за змістом правових висновків.

Ухвалою Верховного Суду України від 07 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

Заперечення на заяву про перегляд судового рішення від позивача не надходили.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява з матеріалами справи передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII).

За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд, перевіривши матеріали справи, наведені у заяві доводи, дійшов висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Оцінюючи податкові наслідки спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Сінк», ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина», ТОВ «Машхолдінг», ТОВ «Будресурс-К», ТОВ «Еко Тест», ТОВ «Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц», які зареєстровані платниками податку, суд зазначив, що їх реальність підтверджується належним чином оформленими документами, зокрема: за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей та будівельних матеріалів у ПП «Сінк» - рахунками-фактурами, видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними, ордерами, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, накладними-вимогами, актами списання товарно-матеріальних цінностей, накладними на переміщення; за операціями з придбання паперових мішків, фільтруючої тканини, серветок, поліпропіленових шнурів у ТОВ «ТК «Укртехтканина» - видатковими та податковими накладними, прибутковими ордерами, банківськими виписками, платіжними дорученнями; за операцією з придбання запасних частин до технологічного обладнання в ТОВ «Машхолдінг» - видатковою та податковою накладними, платіжним дорученням, прибутковим ордером, актом списання товарно-матеріальних цінностей; за операцією з придбання послуг автокрану, вантажно-розвантажувальних та монтажних робіт у ТОВ «Будресурс-К» - актом приймання виконаних робіт (послуг), платіжним дорученням, податковими накладними, змінними рапортами, довідкою механіка автокрану; за операцією з придбання послуг з технічного обслуговування відомчої автоматичної станції Меридіан 1 Опція 81С у ТОВ «Еко Тест» - актом здачі-прийомки виконаних робіт, податковою накладною, платіжним дорученням; за операцією з придбання піщано-глинистої сировини в ТОВ «НВП СТ-Кварц» - рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковими накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, оборотно-сальдовими відомостями.

Касаційним судом у рішенні, яке просить переглянути заявник, зазначено, що контролюючим органом не спростовано шляхом подання належних та допустимих доказів, що понесені Товариством витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а спірні операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект; не поставлено під сумнів і добросовісність позивача як платника податків, не представлено жодних належних доказів на підтвердження фіктивності безпосередніх постачальників Товариства.

Погодився й Вищий адміністративний суд України з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено обґрунтованості викладених в акті перевірки доводів про заниження позивачем рівня звичайної ціни при реалізації іноземним суб'єктам господарювання діоксиду титану пігментного та, відповідно, заниження ним доходів від реалізації товарів за третій квартал 2013 року, а також тверджень Інспекції про порушення Товариством податкового законодавства при придбанні природного газу в компанії «Ostchem Holding Limited» (Республіка Кіпр) за цінами, які, на його переконання, вищі за звичайні.

Також правильним суд касаційної інстанції визнав й висновок судів попередніх інстанцій про пов'язаність витрат, понесених Товариством на придбання послуг з проведення рекламної кампанії, з реалізацією відповідних товарів, оскільки розміщення торговельної марки позивача на передній частині футболок спортсменів футбольної команди СК «Таврія» безпосередньо спрямоване на формування інтересу та підтримку обізнаності споживачів реклами (глядачів футбольних матчів) щодо її замовника та його товару.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2017 року (провадження №К/800/23742/15), наданій на підтвердження неоднакового правозастосування, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, оцінивши всі обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Торенія», дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки, складенням яких оформлені розглядувані операції, не є належним та достатнім документальним підтвердженням реального виконання господарських операцій товариства з його контрагентом по поставці послуг, як наслідок, підстави для формування позивачем податкового кредиту по таким операціям відсутні.

В ухвалі від 25 квітня 2017 року (провадження №К/800/54433/15), також наданій на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента нафтопродуктів, правомірно здійснили ретельне дослідження первинних документів, складених на реалізацію спірних договорів, та цілком об'єктивно звернули увагу на недостатність доказів, підтверджуючих їх фактичне придбання у контрагента з урахуванням специфіки господарської операції, умов перевезення та зберігання товару, як наслідок, дійшли цілком обґрунтованого висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють питання формування податкових вигод, але різне вирішення справ ґрунтується на відмінних між собою фактичних обставинах. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, в задоволенні заяви Інспекції слід відмовити.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII), Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С.С.Пасічник

І.А. Васильєва

В.В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду