Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №815/2015/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 815/2015/17

адміністративне провадження № К/9901/36040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 (суддя - В. В. Андрухів) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (колегія суддів:

В. О. Скрипченко, О. О. Димерлій, Ю. В. Осіпов) у справі № 815/2015/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко Піві" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАНКО ПІВІ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, в якому позивач просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" 3 375 921,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків;

- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" 3375921,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків. Позовні вимоги мотивовані протиправністю бездіяльністю відповідача щодо невжиття заходів, передбачених статтею 43 ПК України, з повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 3375921,00 грн., враховуючи те, що позивач своєчасно і не один раз звертався з відповідною заявою і не має податкових боргів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
11.10.2017 позовна заява задоволена. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" 3375921 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" 3375921 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "ФРАНКО ПІВІ" та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

Рішення судів мотивовані тим, що у позивача наявна переплата із запитуваної ним у заяві, що надіслана відповідачу в межах відведеного ПК України строку, грошових зобов'язань з податку на прибуток, правових підстав для не задоволення якої, шляхом направлення Казначейству необхідного рішення, у відповідача не було. Встановивши невиконання відповідачем відповідного обов'язку, покладеного на нього Державою, суди дійшли до висновку про допущення ним протиправної бездіяльності.

Не погоджуючись з рішенням судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовної заяви, так як вважає, що частину із запитуваної позивачем суми ним було повернуто, тоді як відносно решти позивач з окремою заявою не звертався, відтак підстав її повертати у нього не було.

У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.09.2016 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС з заявою від 22.09.2016 №138/ФП, в якій повідомив про наявність переплати з податку на прибуток підприємств по декларації за 2014 рік у сумі 3 474 921 грн. та просив повернути вказану суму відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (а. с. 56).

На вказану заяву позивача СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС листом від 06.10.2016 року №369/10/28-08-07-01 надало відповідь, в якій зазначило, що Урядом країни поставлено завдання перед органами ДФС щодо створення системи ритмічного наповнення бюджетів усіх рівнів, що обумовлює необхідність забезпечення збільшення платежів та рівномірного їх перерахування до бюджету протягом 2016 року, та запропоновано позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування (а. с. 57).

31.10.2016 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС з заявою від
31.10.2016 року №152/ФП, в якій повідомив про надмірну сплату податку на прибуток підприємств у 2014-2015 роках у сумі 3 474 921 грн. та просив надати висновок та частково повернути переплату до бюджету з податку на прибуток у розмірі 3 474 921 грн.

На вказану заяву позивача СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС листом від 16.11.2016 №1139/10/28-08-07-01 надало відповідь, в якій зазначило, що через вагомість індикативних показників зі збору платежів до Державного бюджету у листопаді 2016 року, забезпечення своєчасної та безперебійної виплати пенсій та інших соціальних виплат, питання про повернення коштів знаходиться на розгляді, а також запропоновано позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування.

25.01.2017 позивач звернувся до Одеського управління Офісу ВПП ДФС з заявою від
25.01.2017 року №10/ФП, в якій повідомив про надмірну сплату податку на прибуток підприємств у 2014-2015 роках у сумі 3474 921 грн. та просив надати висновок та частково повернути переплату до бюджету з податку на прибуток у розмірі 49500
грн. .

Також 22.02.2017 року позивач звернувся до Одеського управління Офісу ВПП ДФС з заявою від 22.02.2017 року №24/ФП, в якій повідомив про надмірну переплату податку на прибуток підприємств у 2014-2015 роках у сумі 3474921 грн. та просив надати висновок та частково повернути переплату до бюджету з податку на прибуток у розмірі 49500 грн.

Таким чином, контролюючим органом повернуто позивачу 99000 грн. надміру сплаченого позивачем податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2017 року №522 на суму 49500 грн. та від 07.03.2017 року №854 на суму 49500 грн. та виписками ПАТ "Промінвестбанк" по рахунку позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що сума надміру сплаченого податку на прибуток, що залишається неповернутою позивачу, складає 3375921 грн. (3 474 921-99 000 = 3375921), що не заперечується відповідачем.

Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у статті 43 ПК України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 статті 43 ПК України).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 статті 43 ПК України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).

Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
03.09.2013 року №787 (далі - Порядок), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 4 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України), відкритих на ім'я Казначейства України в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Згідно з пунктом 5 Порядку подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Таким чином, обов'язковими умовами для повернення сум грошового зобов'язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу.

Оцінюючи наведений порядок повернення платнику надміру сплачених податкових зобов'язань, враховуючи своєчасність звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, наявності переплати податкового зобов'язання та відсутності податкового боргу в нього, у Верховного Суду не має зауважень до рішень судів попередніх інстанцій, які надали вказаному спору повної та вірної оцінки.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

При цьому доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі не вказують на допущення судами порушень норм матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, адже вони не спростовують обставину допущення ним бездіяльності в частині виконання обов'язку передбаченого положеннями статті 43 ПК України в частині щодо повернення платнику помилково сплачених коштів з податку на прибуток.

Також, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій якими відхилені доводи відповідача про те, що позивач не звертався до нього із окремою, черговою заявою про повернення решти суми коштів, яка узгоджена як переплата з податку на прибуток, адже вони є не обґрунтованими. Спростовуються такі доводи численними заявами позивача про повернення йому всієї суми.

Водночас, в тих заявах, в яких він просив повернути частини такої суми, вказувався весь розмір його переплати. Зауважень чи заперечень відносно такої переплати у відповідача протягом судового розгляду як в касаційній скарзі не має.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
11.10.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко І. А. Васильєва С. С. Пасічник