Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №820/964/17

адміністративне провадження №К/9901/35951/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОфісу великих платників податків Державної фіскальної службина постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017(колегія у складі суддів: Л.В. Любчич, О.А. Спаскін, О.І. Сіренко)у справі № 820/964/17за позовомКомунального підприємства «Харківводоканал»доХарківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної службипровизнання незаконними та протиправними дій і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - Підприємство), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило: визнати незаконними та протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ОВПП ДФС) щодо проведення камеральної перевірки від 19.12.2016; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 71107,31 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення вимог статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), здійснюючи камеральну перевірку надавав оцінку актам перевірки, які були складені за результатами інших правовідносин, чим допустив порушення меж владної компетенції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя - А.В. Зінченко) у задоволені позову було відмовлено з підстав підтвердження обставин виявлених відповідачем під час проведеної камеральної перевірки, зокрема прострочення сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Натомість постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та позов задоволено. Визнано протиправними дії ОВПП ДФС щодо проведення камеральної перевірки від 19.12.2016. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф за затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Рішення мотивовано тим, що при проведенні камеральної перевірки позивача були порушені вимоги податкового законодавства, якими не передбачено використання при проведенні камеральної перевірки актів перевірок, тобто ця перевірка проводиться за наявними у органу податкової служби документами (податковою звітністю), суцільним порядком, тому її предметом не можуть бути інші акти перевірки.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, у зв'язку із невірним розумінням судами попередніх інстанцій вимог ПК України в частині, що стосується визначення позивачу штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

У письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОВПП ДФС було проведено камеральну перевірку Підприємства, щодо дотримання ним вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 28.09.2016 по 12.12.2016.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 19.12.2016 №26/28-10-50-12-13/03361715, яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених Податковим кодексом України № 2755-VІ від 02.12.2010, а саме: грошових зобов'язань згідно «Податкової декларації з ПДВ», наданої КП «Харківводоканал», за звітний період: квітень 2016р., вх. N 9081964204 від 20.05.2016р., у сумі 355536,55 грн., чим порушено вимоги абзац 1 пункту 57.1 статті 57, пункту 203.1, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України .

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф за затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 71107,31 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження, за наслідками якої, рішенням Державної фіскальної служби України від 23.02.2017 №3741/6/99-99-11-03-01-25 (вх. № 2311 від 27.02.2017) податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавством чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов'язання.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 826/1975/17 (К/9901/33866/18), від 13.06.2018 по справі №806/902/16 (К/9901/19833/18).

З огляду на викладене Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що питання своєчасної сплати податкових зобов'язань, за недотримання строків сплати по яким до позивача були застосовані податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції, не є у розумінні вимог ПК України предметом камеральної перевірки, тому дії відповідача по проведенню камеральної перевірки з цього питання та винесення за її результатами податкового повідомлення-рішення є неправомірними.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду