Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №813/2797/17

адміністративне провадження № К/9901/51870/18, К/9901/52004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/2797/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Департаменту містобудування Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Грень Н.М., суддів Кухар Н.А., Хома О.П. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Сапіги В.П., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення від 21 червня 2017 року № 30-мб головного інспектора будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на реконструкцію з розширенням гр. ОСОБА_1 нежитлових приміщень сараю (під літ.Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10 квітня 2014 року № 118.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області відповідно до наказу від 07 червня 2017 року № 870 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 31 травня 2015 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 09 червня 2017 року № 30-мб/пз проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт від 21 червня 2017 року № 30-мб.

В результаті перевірки інспекторами будівельного нагляду прийнято рішення від 21 червня 2017 року № 30-мб про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на реконструкцію з розширенням гр. ОСОБА_1 нежитлових приміщень сараю (під. літ. Б-1) за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10 квітня 2014 року № 118.

Цим рішенням встановлено, що відповідні містобудівні умови та обмеження прийнято з порушенням вимог абз. 2 п. 2.1 п. 2.2, п.п. ґ, д, е п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 та з порушенням п. 5 ст. 29 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вважаючи прийняте відповідачем рішення безпідставним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок 698), оскільки в акті перевірки не зазначено жодних порушень у видачі містобудівних умов та обмежень, жодного протоколу та припису винесено не було. Виявлені порушення у видачі містобудівних умов та обмежень є надумані та безпідставні, які грубо порушують закон та інтереси позивача як замовника. Зазначено, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Звертає увагу, що будинок уже збудовано на підставі діючих містобудівних умов та обмежень, а тому на даний момент містобудівні умови та обмеження втратили чинність.

Суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки при видачі містобудівних умов та обмежень не було виконано вимог абз. 2 п. 2.1 п. 2.2, п.п. ґ, д, е п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 Порядку № 109 та п. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI, що є підставою для їх скасування.

У касаційних скаргах заявники просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та задовольнити позовні вимоги.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Частиною 1 статті 41-1 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Абзацом 6 частини 4 статті 41-1 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Отже, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати рішення виконавчих органів місцевих рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У цій справі встановлено, що виявлені відповідачем порушення при затвердженні Департаментом містобудування Львівської МР містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки полягають:

- у недотриманні вимог п. 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) - відсутність викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- у недотриманні вимог п.п. ґ, д, е п. 3.4 Порядку № 109 в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI;

- у недотриманні вимог п. 3.1, п. 3.7 Порядку № 109 - відсутність графічної частини, тобто не дотримано вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень;

- у недотриманні вимог п. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та абз. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку № 109 щодо недотримання 7-денного строку видачі містобудівних умов та обмежень.

Отже, головний інспектор будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області мав правові та фактичні підстави для прийняття рішення від 21 червня 2017 року № 30-мб про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на реконструкцію з розширенням гр. ОСОБА_1 нежитлових приміщень сараю (під літ.Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10 квітня 2014 року № 118.

Доводи касаційної скарги відносно того, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки на відміну від підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, підстави для їх скасування є ширшими, а саме порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновками судів, що відсутність викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 є підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, оскільки згідно з рішенням Львівської міської ради від 16 листопада 2012 року № 800 (Про затвердження стандартів адміністративних послуг) передбачено надання топографічного знімання М 1:500, а не топографо-геодезичного плану М 1:2000.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Порядок № 109 у спірних правовідносинах є спеціальним нормативно-правовим актом, оскільки регламентує безпосередньо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, крім того, має вище юридичну силу, ніж рішення місцевої ради, а тому застосовувати належить саме норми Порядку.

Також, заявник касаційної скарги вказує, що містобудівні умови та обмеження містили необхідну інформацію щодо відстані між об'єктом, що проектується, та межами червоних ліній та існуючими будівлями та спорудами.

З вказаними твердженнями суд погодитись не може, оскільки загальне посилання на норми ДБН, які містяться в містобудівних умовах та обмеженнях, не є зазначенням мінімально допустимих відстаней до існуючих червоних ліній та будівель і споруд.

Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суди ухвалили рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту містобудування Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 20 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 26 квітня 2018 року у справі № 813/2797/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон

Судді Верховного Суду